Статті - Сторінка 85

Колхіцин традиційно використовується в межах терапії першої лінії за таких захворювань, як подагра та сімейна середземноморська лихоманка. Проте останнім часом препарат привертає все більшу увагу завдяки потенційним перевагам у лікуванні серцево-судинних захворювань (ССЗ).

У пацієнтів із хронічним коронарним синдромом (ХКС) важливо досягти оптимального контролю симптомів, щоб вони могли повернутися до активного життя. Без належної терапії патологія прогресує, і ризик виникнення серцево-судинних ускладнень зростає.

Цукровий діабет (ЦД) представляє одну із ключових проблем у сфері охорони здоров’я в світі. На тлі цієї патології ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) є вдвічі вищою. Своєю чергою дисліпідемія – ​один із провідних факторів серцево-судинного (СС) ризику, що посилює тягар захворюваності серед пацієнтів із коморбідностями.

Артеріальна гіпертензія (АГ) є ​важливою глобальною медичною проблемою, оскільки являє собою один із ключових чинників ризику серцево-судинних захворювань і смерті. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), АГ уражає приблизно 1,4 млрд людей у світі, при цьому значна частка осіб не підозрює, що має проблеми з артеріальним тиском (АТ).

Майже половина дорослих пацієнтів, які перенесли оперативне втручання, відчувають помірний або сильний післяопераційний біль. Недостатнє знеболення перешкоджає післяопераційному відновленню та функціонуванню пацієнта і може бути пов’язане з несприятливими коротко- та довгостроковими наслідками. Ця міждисциплінарна консенсусна настанова містить принципи, які можуть сприяти одужанню та відновленню функції і яких повинні дотримуватися медичні працівники, лікувальні заклади та пацієнти протягом усього періопераційного періоду. Експерти провели цілеспрямований огляд літератури з подальшим аналізом за чотирьохетапним модифікованим методом Дельфі з метою формулювання рекомендацій для установ й окремих осіб. Розроблені рекомендації охоплюють увесь періопераційний період, включаючи догоспітальний етап, госпіталізацію, інтраопераційний період, перебування у відділенні інтенсивної терапії, а також виписку зі стаціонару та подальше спостереження. Крім того, автори настанови надали загальні принципи періопераційного лікування болю, які мають бути враховані клініцистами протягом усього періопераційного періоду, у тому числі: оцінка болю для сприяння відновленню; використання мультимодальної аналгезії (ММА), включаючи регіонарну анестезію; нефармакологічні стратегії; безпечне використання опіоїдів; використання протоколів і навчання персоналу нагляду за пацієнтами з післяопераційним болем.

Схвалено Американським коледжем клінічної фармації, Британським товариством антимікробної хіміотерапії, Фондом муковісцидозу, Європейським товариством клінічної мікробіології та інфекційних хвороб, Американським товариством інфекційних хвороб, Товариством медицини критичних станів і  Товариством фармацевтів, які спеціалізуються на інфекційних хворобах

Цироз є основною причиною захворюваності та смертності у Сполучених Штатах і в усьому світі. Виділяють три стадії цирозу: компенсовану, субкомпенсовану та декомпенсовану, середня виживаність для кожної з яких становить відповідно понад 15 років, 2 роки та 9 місяців. Із кожною стадією спостерігається прогресуюче погіршення портальної гіпертензії та розвиток вазодилатаційного гіпердинамічного стану кровообігу, що призводить до прогресивного зменшення ефективного об’єму артеріальної крові та ниркової перфузії. Цей експертний огляд був проведений на замовлення та схвалений Комітетом з оновлення клінічної практики Інституту Американської гастроентерологічної асоціації (AGA) та Правлінням AGA з метою надання актуального керівництва щодо теми, яка має велике клінічне значення

ESPEN опублікувала рекомендації щодо нутритивної підтримки у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) із приводу ентерального харчування (ЕХ) у 2006 році та положення щодо парентерального харчування (ПХ) у 2009 році (Kreymann K.G. et al., 2006; Singer P. et al., 2009). Відтоді методологія ESPEN була вдосконалена до «рівня рекомендацій S3» (Bischoff S.C. et al., 2015), у результаті чого розроблені суворі, засновані на доказах і консенсусі рекомендації (Singer P. et al., 2019). У цій оновленій настанові 2023 року розглянуті питання часу, способу, дози та складу нутритивної підтримки у ВІТ, а також надані рекомендації, які враховують, що гострі метаболічні порушення, а також тривалий дефіцит енергії та білків відіграють важливу роль у результатах лікування пацієнтів ВІТ.

Стенфордська програма з антимікробної безпеки та сталого розвитку (оновлення 2024 року)

Контроль глікемічного профілю у критично хворих пацієнтів може впливати на результати лікування, такі як виживаність, інфекційні ускладнення та нервово-м’язова функція, однак існує невизначеність щодо цільових рівнів глюкози крові, частоти моніторингу та методів контролю глікемії. Мета оновлених настанов 2024 року – перегляд рекомендацій (2012) Товариства інтенсивної терапії (SCCM) та Американського коледжу інтенсивної терапії (ACCM) на основі нового систематичного огляду літератури та надання практичних настанов для клініцистів. Цей документ є оновленою версією рекомендацій із застосування інфузійного введення інсуліну для лікування гіперглікемії у критично хворих пацієнтів. Призначений для лікарів-реаніматологів, які ведуть як дорослих, так і дітей, із метою переоцінки поточних клінічних підходів і спрямування досліджень у сфери, де існує недостатня кількість даних

Періопераційна анафілаксія є життєвозагрозливим станом, спричиненим реакцією гіперчутливості негайного типу. Хронологічний зв’язок між введеними препаратами згідно анестезіологічної карти та розвитком анафілактичної реакції є важливим первинним етапом ведення пацієнтів з алергічними реакціями під час загальної анестезії. Лікування анафілаксії включає як негайну стабілізацію стану пацієнта, так й ідентифікацію тригера. Тісна співпраця між провідними науковими та медичними установами має важливе значення для належного ведення пацієнтів із періопераційною анафілаксією як під час розвитку ускладнення, так і при підготовці до наступних хірургічних втручань