Сартани в лікуванні артеріальної гіпертензії: переваги застосування та ефективні комбінації
Одне з перших місць серед найважливіших глобальних чинників ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) і ранньої смертності посідає артеріальна гіпертензія (АГ). За даними дослідження CARLA, АГ вражає 74,4% дорослого населення та призводить до серйозних поліорганних порушень, як-от ретинопатія, нефропатія, інсульт та інфаркт міокарда (ІМ) (Hassan et al., 2022). Значному прориву в лікуванні низки ССЗ, зокрема такого поширеного захворювання, як АГ, сприяло застосування блокаторів ренін-ангіотензинової системи (РАС).
Лікування дисліпідемій і зниження ризику серцево-судинних захворювань: роль розувастатину
Протягом останніх десятиліть зусилля з лікування або профілактики чинників ризику смертності, пов’язаної із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), суттєво знизили її рівень. Зокрема, інгібітори 3-гідроксил‑3-метилглутарил-коензим А-редуктази (ГМГ-КоА-редуктази), або статини, стали переважною стратегією для профілактики та лікування ССЗ, і лишаються сьогодні одними з найпоширеніших ліків у світі (Byrne et al., 2019).
Аналіз підходів до лікування антикоагулянтами у пацієнтів із фібриляцією передсердь в умовах реальної клінічної практики
Терапія пероральними антикоагулянтами для запобігання інсульту та системній емболії є наріжним каменем у схемі лікування пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП). Однак пул інформації щодо стратегій такої профілактики є досить обмеженим. Метою проспективного багатоцентрового обсерваційного дослідження ROTA, учасниками якого стали амбулаторні пацієнти з ФП, було отримання даних про схеми лікування антикоагулянтами в умовах реальної клінічної практики в Туреччині. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів цього дослідження, викладених у публікації U. Kocabas et al. «Evaluation of anticoagulant treatment patterns in patients with atrial fibrillation: data from multicenter ROTA study» видання Turk Kardiyol Dern Ars (2023 Mar; 51 (2): 88‑96).
Порівняння ефективності антиагрегантних стратегій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця протягом 12 місяців лікування та після нього
Серцево-судинні захворювання, зокрема ішемічна хвороба серця (ІХС), залишаються провідною причиною смерті у світі. З огляду на провідну роль атеротромбозу в патогенезі ІХС, важливу роль як у лікуванні, так і в профілактиці різних її форм відіграє антиагрегантна терапія (АГТ). Пропонуємо до вашої уваги огляд публікації E.P. Navarese et al. «Within and beyond 12-month efficacy and safety of antithrombotic strategies in patients with established coronary artery disease: two companion network meta-analyses of the 2022 joint clinical consensus statement of the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI), European Association for Acute CardioVascular Care (ACVC), and European Association of Preventive Cardiology (EAPC)» видання Eur Heart J Cardiovasc Pharmacother (2023 Apr 10; 9 (3): 271‑290).
Особливості антикоагулянтної терапії в межах антитромботичної профілактики в різних категорій пацієнтів
За матеріалами ХІ Науково-практичної онлайн-конференції «Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб», присвяченої 100-річчю з дня народження професора М.К. Фуркала (Інститут серця МОЗ України, Київ, онлайн, 16‑17 березня 2023 року)
Роль психологічної підтримки у комплексному лікуванні онкологічних захворювань
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає онкологічні захворювання як одну з провідних причин смертності у світі. У деяких публікаціях онкологічні захворювання трактують як екстремальні та кризові ситуації, оскільки ці хвороби виникають раптово, несуть загрозу життю, при них неможливо контролювати ситуацію, майбутнє стає невизначеним, а звична картина світу руйнується. Адекватним вирішенням екстремальних і кризових ситуацій є поступове відновлення психічного балансу, саме тому психологічна підтримка пацієнтів онкологічного профілю є дуже важливою складовою комплексного лікування онкологічного захворювання.
Інноваційні методики поліпшення стану хворого після хірургічних маніпуляцій чи оперативного втручання на порожнині носа та приносових пазухах
Наслідками хірургічного лікування захворювань носа та приносових пазух навіть за максимально щадного проведення операції можуть бути кровотечі та проблеми відновлення слизової оболонки, її функції. У квітні відбувся українсько-польський конгрес «Інноваційні технології в оториноларингології», в якому взяв участь доцент кафедри отоларингології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), кандидат медичних наук Богдан Назарович Біль. Він присвятив свій виступ інноваційним методикам ведення пацієнтів після оперативного втручання на носовій порожнині та приносових пазухах.
Пропонуємо нашим читачам оглядь цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь».
Нове у веденні пацієнтів із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту
У травні відбувся міждисциплінарний консиліум «Путівник із захворювань органів шлунково-кишкового тракту. На чому слід акцентувати увагу?», присвячений питанням діагностики та лікування патології кишечнику й жовчного міхура (ЖМ).
Всесвітній день боротьби із шизофренією
24 травня відзначають Всесвітній день боротьби із шизофренією. Із цієї нагоди компанія «Гедеон Ріхтер» висвітлює актуальну інформацію про цю хворобу, що може бути корисним для самих пацієнтів, членів їхніх сімей, а також підвищує обізнаність суспільства загалом. Шизофренія – це складне нервово-психічне захворювання, яке уражає ≈1 зі 100 людей протягом життя, тобто сьогодні в світі ≈80 млн людей із шизофренією. Найчастіше хвороба розвивається в молодому віці між 15 і 30 роками та може уразити будь-кого. В громадській свідомості та часто в голлівудських фільмах хворобу плутають з роздвоєнням особистості чи дисоціативним розладом особистості. Втім, це не означає, що хворий на шизофренію має декілька особистостей. Отже, термін «роздвоєння свідомості» є застарілим і означає не роздвоєння особистості чи самосвідомості, а спричинені захворюванням порушення емоційної сфери, мислення, поведінкових функцій. На жаль, у більшості випадків шизофренія супроводжує хворого протягом усього його життя, однак вона досить добре піддається лікуванню сучасними препаратами та відповідною підтримувальною терапією, що надає пацієнтам шанс жити активним і повноцінним життям.
Мелатонін за порушень сну
Мелатонін є основним гормоном, який бере участь у контролі циклу сон-бадьорість.
Він легко синтезується і може застосовуватися перорально. Його продукування зменшується з віком обернено пропорційно до частоти поганої якості сну, а це підтверджує припущення, що дефіцит мелатоніну є причиною цих розладів. Це зумовлює інтерес до його використання для лікування безсоння.
В цьому огляді розглянуто фізіологію мелатоніну, фармакологічні характеристики його екзогенного введення та дані про клінічну користь.
Відновлення організму людини після перенесеного COVID-19 біорегуляційними засобами
Сьогодні одним із перспективних напрямів лікування пацієнтів із гострими і хронічними захворюваннями є біологічна медицина та біорегуляційна терапія зокрема.
В березні відбувся медичний конгрес «Пацієнт у центрі уваги міждисциплінарної команди: взаємодія рівнів медичної допомоги», в якому взяла участь доцент кафедри сімейної медицини та амбулаторно-клінічної допомоги Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), кандидат медичних наук Людмила Григорівна Матвієць. Пропонуємо читачам огляд доповіді Людмили Григорівни у форматі «запитання – відповідь».
Рецепт енергії весни: як подолати сезонну втому
Прихід весни – це час певного «пробудження». Природа оживає, повертаються з вирію птахи, змінюється наше суб’єктивне сприйняття світу. Ми скидаємо залишки зимової меланхолії і починаємо готуватися до позитивних змін, ніби з настанням весни розпочинається нова сторінка нашого життя – яскравіша, оптимістичніша, продуктивніша. Здається, що навесні для цього абсолютно ідеальні умови – більше світла й тепла, дні стають довшими… Однак спочатку ці зміни можуть не сподобатися нашому організму – ми можемо відчувати головний біль, утому, втрату мотивації та навіть мати проблеми зі сном. Цей стан відомий як весняна летаргія, або весняний блюз. У чому його причина, як із ним боротися і перемогти?
