Топічні НПЗП при гострому та хронічному скелетно-м’язовому болю: гайдлайни та клінічна практика
Клінічні рекомендації
16 березня, 2024
За даними 2019 року, близько 1,71 млрд осіб у світі мають захворювання опорно-рухового апарату (ОРА) (Cieza A. et al., 2021), а больовий синдром у таких хворих є найчастішою скаргою. Серед осіб дорослого віку поширеність скелетно-м’язового болю різного генезу може варіюватися від 18 до 80%. Медичні витрати, пов’язані з лікуванням і доглядом за пацієнтами із захворюваннями ОРА, становлять приблизно 16,2% усіх медичних витрат, створюючи величезний економічний тягар для суспільства (Blakely T. et al., 2019). Усе це зумовлює необхідність застосування доказово-обґрунтованих, зважених за критеріями безпечності та ефективності підходів до лікування гострого та хронічного болю в м’язах і суглобах, а також урахування вподобань самих пацієнтів.
Рекомендації MASAC щодо скринінгу гепатоцелюлярного раку в осіб з гепатитами В та С
Клінічні рекомендації
15 березня, 2024
У пацієнтів з гепатитами, спричиненими інфікуванням вірусом гепатиту В (ВГВ) та вірусом гепатиту С (ВГС), значно підвищується ризик розвитку термінальної стадії захворювання печінки, гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК) та смерті. Захворюваність на ГЦК зростає в багатьох країнах, включаючи США. Цироз, зумовлений інфікуванням ВГВ та ВГС, є основною причиною підвищення захворюваності у США. Також виявлено збільшення кількості випадків неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) та неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ), причому останній стає найпоширенішою причиною цирозу печінки у США.
Нутритивна підтримка при онкологічних захворюваннях у дорослих
Харчування має вирішальне значення у комбінованій протипухлинній терапії. Переконливі докази вказують на те, що проблеми харчування слід враховувати в межах алгоритму лікування та діагностики ще з моменту виявлення раку та контролювати паралельно з провадженням протипухлинної терапії. Цей стандарт медичної допомоги не стосується певної специфічної нозологічної форми, а охоплює сучасні рекомендації щодо лікувального харчування пацієнтів дорослого віку з онкологічними захворюваннями.
Володимир Зеленський відвідав дитяче відділення Національного інституту раку
Напередодні Всесвітнього дня боротьби проти раку Президент України Володимир Зеленський відвідав дитяче відділення Національного інституту раку (НІР) у Києві.
Найголовніше на симпозіумі з раку грудної залози в Сан-Антоніо
Щорічний симпозіум з раку грудної залози у Сан-Антоніо (США, SABCS, 5-9 грудня 2023 р.) є найбільшим монотематичним міжнародним онкологічним заходом. Він відбувся вже 46-й раз і зібрав понад 10 тисяч учасників. Зупинимося на головних повідомленнях, які уточнюють наші підходи до діагностики та лікування раку грудної залози (РГЗ), зокрема і на тих, що відкривають нові перспективи в боротьбі проти цього поширеного захворювання.
Еметогенність режимів хіміотерапії та рекомендована профілактика
Нудота і блювання, спричинені хіміотерапією (chemotherapy-induced nausea and vomiting – CINV), є поширеними побічними ефектами у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, що впливають і на якість життя, і на прихильність до лікування. Незважаючи на прогрес у фармакологічних дослідженнях протиблювотних препаратів, CINV залишаються одними із найпоширеніших побічних ефектів хіміотерапії (ХТ), яких найбільше побоюються пацієнти.
Едоксабан в онкологічних пацієнтів з ізольованим дистальним тромбозом глибоких вен
Тромбоз глибоких вен (ТГВ) є однією з найпоширеніших причин смерті й інвалідизації пацієнтів з онкологічними захворюваннями. За різними даними, ТГВ виявляють у 4-20% хворих на рак. При цьому ізольований дистальний ТГВ становить половину всіх випадків венозних тромбоемболій (ВТЕ) у цих пацієнтів. На сьогодні оптимальна тактика ведення хворих на рак з ізольованим дистальним ТГВ, зокрема тривалість антикоагулянтної терапії, залишається не визначеною.
Реабілітація онкологічних пацієнтів з мітохондріальною дисфункцією
Рак залишається однією з найпоширеніших причин захворюваності та смертності у світі. За даними GLOBOCAN, у 2020 році зафіксовано 19,3 мільйона нових випадків онкологічних захворювань і майже 10 мільйонів смертей від них. Прогнозують подальше зростання кількості пацієнтів з онкологічною патологією через старіння населення, несприятливі екологічні чинники та інші причини.
Біорегуляційна корекція синдрому функціональної недостатності підшлункової залози
На науково-практичній онлайн-конференції «Дні гастроентерології в Чернігові», яка пройшла 15-16 лютого 2024 року, про особливості діагностичних підходів і можливостей терапії розладів функціонування підшлункової залози (ПЗ) у своїй доповіді «Синдром функціональної недостатності ПЗ: диференційна діагностика і можливості індивідуалізованої біорегуляційної корекції» розповіла професор кафедри терапії та сімейної медицини Тернопільського Національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук Лілія Степанівна Бабінець.
Артроскопія при гемофілічній артропатії: вирок чи виклик?
Гемофілія А і В – рідкісні спадкові Х-зчеплені порушення згортання крові, викликані повним або частковим дефіцитом фактора згортання крові VIII (FVIII) або фактора IX (FIX). У дітей і дорослих із тяжкою формою гемофілії (тобто рівні FVIII або FIX у плазмі крові <1%) кровотеча в суглоб (гемартроз) є найчастішим клінічним проявом. Але, за останніми даними, вона також може (хоча й рідше) виникати у пацієнтів із помірним (рівень дефіцитного фактора 1-5%) або легким перебігом захворювання. У кінцевому підсумку у цих хворих розвивається тяжка гемофілічна артропатія, яка є результатом повторюваних внутрішньосуглобових кровотеч і запалення синовіальної оболонки [1].
Хвороба Гоше: нові міркування та проблеми раннього виявлення розладу
Хвороба Гоше (ХГ) є рідкісним тяжким спадковим лізосомним захворюванням накопичення, яке при відсутності своєчасної діагностики й адекватного лікування може призвести до інвалідизації та скорочення тривалості життя пацієнта. Незважаючи на низьку поширеність, ХГ має велике медико-соціальне значення через виражені клінічні прояви, які значно знижують якість життя пацієнтів, і значні фінансові витрати на лікування й реабілітацію.
Можливості лікування розладів уваги у пацієнтів після інсульту
Міжнародна неврологічна конференція «XV Нейросимпозіум», яка проходила в онлайн форматі, була присвячена обговоренню таких актуальних напрямів, як сучасні питання лікування пацієнтів із судинною патологією; психосоматичні розлади; сучасні підходи до лікування болю; діагностування та лікування розсіяного склерозу тощо. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді професорки кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (Київ) Марини Анатоліївни Тріщинської, яка була присвячена проблемі порушень когнітивної функції у пацієнтів після інсульту.
