Особливості діагностики та лікування респіраторних інфекцій
Думка фахівця
4 грудня, 2024
10 вересня 2024 року, під патронатом громадської організації «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів», відбулася (в онлайн-форматі) науково-практична конференція «Актуальні сезонні інфекційні хвороби. Ураження нервової системи». Програма заходу була присвячена поточній ситуації щодо найактуальніших інфекційних хвороб, а саме COVID‑19, грипу, а також інфекційним хворобам літньо-осіннього сезону. Окрему увагу приділили стрептококовій
інфекції, захворюваність на яку зростає в усьому світі, зокрема і в Україні. Завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету (НМУ) імені О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська у своїй доповіді наголосила на важливості своєчасної діагностики низки сезонних респіраторних захворювань, а також нагадала про інструменти швидкої діагностики, доступні українськім фахівцям. Адже вчасно встановлений діагноз – не лише запорука ефективного лікування, а й запобігання подальшому поширенню інфекційного процесу, тяжкому перебігу і ускладненням, і найголовніше – летальним наслідкам захворювання.
ГАМК-ергічна система: еволюція, терапевтичні мішені та сучасні підходи
ГАМК-ергічна система є однією з найважливіших регуляторних систем, яка забезпечує злагоджену роботу нейронних мереж. Вона відіграє ключову роль у підтриманні балансу між збудженням і гальмуванням у головному мозку, що необхідно для нормального функціонування організму, відповідає за регуляцію настрою, когнітивних процесів, контролює реакцію на стрес і бере участь у формуванні поведінкових реакцій. Дисфункція ГАМК-ергічної системи асоціюється з розвитком різних патологічних станів, включно з тривожними розладами, депресією, епілепсією, іншими неврологічними й психіатричними порушеннями. Водночас завдяки використанню ГАМК-ергічних засобів можливо не лише полегшити симптоми, а й покращити якість життя пацієнтів із зазначеними розладами.
Ефективність промивання повідон-йодом верхніх дихальних шляхів в лікуванні COVID‑19: проспективне рандомізоване пілотне клінічне дослідження
Клінічне дослідження
4 грудня, 2024
Наприкінці 2019 року в усьому світі набуло широкого поширення нове захворювання, спричинене новим коронавірусом. Спочатку воно стало причиною епідемії в Китаї, а пізніше, у березні 2020 року, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила його пандемією. Це захворювання, відоме як коронавірусна хвороба 2019 року (COVID‑19), спричинюється коронавірусом типу 2 тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2). Пандемія COVID‑19 продовжує поширюватися, і, за останніми оцінками, кількість хворих перевищує 617 млн, а загиблих – 6 млн осіб [2]. Досі тривають пошуки ефективних методів лікування і профілактики цього захворювання та його наслідків, і одним із напрямів є топічна терапія, спрямована на зниження вірусного навантаження і запобігання розвитку ускладнень.
У статті розглянуто результати проспективного рандомізованого пілотного клінічного дослідження застосування повідон-йоду (PVP-I) при захворюванні, зумовленому SARS-CoV‑2, впливу PVP-I на зараження, вірусне навантаження, а також оцінки якості життя на тлі застосування PVP-I.
Роль L‑карнітину в менеджменті лікування ожиріння
Надмірна маса тіла й ожиріння – світова проблема, що лише набирає обертів [1-3]. За оцінками, >100 млн дітей і >600 млн дорослих живуть з ожирінням [2]. Ожиріння пов’язано із серцево-судинними захворюваннями, гіпертонією, цукровим діабетом 2 типу, деякими видами раку, гіперліпідемією, апное уві сні, остеоартритом, захворюваннями печінки та жовчного міхура, а також гінекологічними проблемами [1]. Модифікація способу життя, включаючи фізичні тренування і дієтотерапію, поведінкові втручання, медикаментозна терапія та хірургічні втручання є поширеними підходами до боротьби з ожирінням [1].
Роль і характеристики антигістамінних препаратів у довготривалому контролі хронічної кропив’янки
Хронічна кропив’янка (ХК) – поширене захворювання [1], яке вражає людей різного віку в усьому світі. Загалом воно має різну тривалість перебігу, зазвичай – це кілька років [2]. ХК має значний негативний вплив на якість життя, пов’язану зі здоров’ям [3], такий самий або більший за той, що чинять псоріаз помірного чи тяжкого ступеня [4], атопічний дерматит, астма і тяжка ішемічна хвороба серця, що потребує аортокоронарного шунтування [3, 5-8]. Крім того, ХК суттєво впливає на успішність у навчанні і робочу активність, а також пов’язана зі значним тягарем для медичних ресурсів систем охорони здоров’я, витратами на лікування та іншими прямими і непрямими негативними наслідками для суспільства [9, 10].
Настанова щодо ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією: огляд загальних положень
Клінічні рекомендації
3 грудня, 2024
Торік Європейське товариство з гіпертензії (ESH) оприлюднило клінічну практичну настанову із ведення хворих на АГ, де було узагальнено найкращі наявні докази щодо всіх аспектів виявлення й лікування АГ. Документ є вельми змістовним і великим, тому з метою полегшення сприйняття рекомендацій фахівцями у сфері охорони здоров’я та впровадження у клінічну практику робоча група ESH у 2024 р. розробила стислий формат настанови із найважливішою інформацією. Пропонуємо до вашої уваги огляд її загальних положень щодо діагностики й терапії пацієнтів з АГ (European Journal of Internal Medicine, 2024; 126: 1 15).
Пробіотики як одна зі складових мультидисциплінарного підходу в наданні психіатричної та неврологічної допомоги
17-18 жовтня відбувся симпозіум «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни», в рамках якого провідні фахівці галузі представили сучасні напрацювання з актуальних питань сьогодення; особлива увага в декількох доповідях була зосереджена на важливості збагачення раціонів дієтичного харчування дорослих і дітей додатковими джерелами біологічно активних речовин для сприяння покращенню когнітивних процесів, зокрема в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та в дітей з розладами спектра аутизму.
Інгібітори протонної помпи в лікуванні кислотозалежних захворювань
Думка фахівця
1 грудня, 2024
Кислотозалежні захворювання належать до найпоширеніших хвороб органів травлення і потребують антисекреторної терапії. Завдяки унікальному механізму дії, ефективності та безпеці чільне місце в схемах лікування цієї патології посідають інгібітори протонної помпи (ІПП). У квітні відбулася науково-практична конференція «Допомога лікарю та пацієнту під час війни: практичний досвід». Доцент кафедри клінічної фармації і клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету, кандидат медичних наук Олександра Олексіївна Клекот мала слово з доповіддю «Клініко-фармакологічні аспекти застосування омепразолу в клінічній практиці».
Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь».
Метаболічний синдром у менопаузі: діалог гінеколога та гастроентеролога
Думка фахівця
1 грудня, 2024
За матеріалами науково-практичної конференції
Застосування прогестагенів: міфи та реальність
Думка фахівця
1 грудня, 2024
За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю, 3-4 жовтня, м. Ужгород
Ревматологічні аспекти болю в кульшових суглобах
Думка фахівця
1 грудня, 2024
19-20 вересня в м. Буковель відбулася XII Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні аспекти клінічної неврології», організована Івано-Франківським національним медичним університетом. У роботі заходу взяли активну участь неврологи, нейрохірурги, психіатри, терапевти, лікарі загальної практики – сімейної медицини, залучаючись до обговорення доповідей, клінічних випадків і дискусійних питань під час кожної наукової сесії. Програма включала важливі й актуальні теми клінічної практики: розглянуто запальні та автоімунні захворювання нервової системи, психосоматичні стани, тривожні розлади, когнітивні порушення, пароксизмальні стани, полінейропатії, головний біль тощо. У межах наукового семінару, присвяченого проблемі больового синдрому, керівниця навчального центру Інституту ревматології, лікар-ревматолог МЦ «Клініка сучасної ревматології» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Єлизавета Давидівна Єгудіна розповіла про ревматологічні аспекти болю в кульшових суглобах (БКС).
Вплив фебуксостату на ліпідний профіль пацієнтів із гіперурикемією: нові дані рандомізованого дослідження PRIZE
Клінічне дослідження
1 грудня, 2024
Нині добре відомо, що гіперурикемія (підвищений рівень сечової кислоти, СК) не лише є патологічним субстратом подагри, а й пов’язана з розвитком серцево-судинних і ниркових захворювань, як-от артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, хронічна хвороба нирок [1]. У сучасних експертних настановах із лікування подагри надано рекомендації стосовно того, щоб пацієнти з подагрою щонайменше раз на рік проходили скринінг на наявність факторів серцево-судинного ризику та супутніх захворювань, як-от гіпертонія, діабет, дисліпідемія, куріння, ожиріння та захворювання нирок, а також отримували відповідне лікування [2]. Зокрема, за допомогою метааналізу продемонстровано, що вищі рівні СК прогресивно пов’язувалися з більшою поширеністю дисліпідемії, включаючи високий рівень тригліцеридів, низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і високий рівень загального холестерину [3].
