Думка фахівця - Сторінка 2

Рак передміхурової залози (РПЗ) – одне із найпоширеніших онкологічних захворювань у чоловіків старшого віку. Метастатичні форми РПЗ потребують комплексного підходу до лікування з використанням андрогендеприваційної терапії (АДТ), інгібіторів синтезу андрогенів та хімієтерапії (ХТ). Абіратерон як інгібітор синтезу андрогенів посідає ключове місце в сучасних протоколах лікування і гормоночутливого, і кастраційно-резистентного РПЗ (КРРПЗ).

В Одесі 17-18 липня 2026 р. відбулася науково-практична конференція за міжнародної участі Breast & Gynecology Cancer. Одна із її секцій була присвячена онкогінекологічним захворюванням – від радіологічної діагностики й патоморфології до хірургії, радіаційної та системної терапії. В межах секції Ольга Володимирівна Кузнєцова, кандидат медичних наук, доцент кафедри променевої діагностики, терапії та онкологіі Одеського національного медичного університету, клінічний онколог, хімієтерапевт, презентувала доповідь «Сучасний погляд на місце бевацизумабу у лікуванні онкогінекологічних захворювань».

Ендокринологічних пацієнтів вважають однією з найуразливіших груп щодо розвитку атеросклеротичних ускладнень. Питання раціонального використання статинів у цієї категорії хворих потребує практичних орієнтирів для лікарів та формування чіткого алгоритму прийняття клінічних рішень, що дає можливість упевненіше використовувати статини в щоденній практиці.

Значна кількість випадків гострого панкреатиту (ГП) зумовлює детальне вивчення поширеності, етіології, механізмів розвитку (крім алкогольного та гепатобіліарного генезу), з’ясування причин виникнення хронічного панкреатиту (ХП). Поряд із аналізом ефективності хірургічного та консервативного лікуваня оцінюють значення реабілітаційних заходів та ведення пацієнтів у післяопераційному періоді. Актуальним є вивчення розвитку зовнішньосекреторної недостатності (ЗН) і при ГП, і ХП, оскільки кожен рецидив або загострення захворювання посилює процес фіброзу, через що розвивається екзо- й ендокринна недостатність.

У травні в Києві відбулася X Науково-практична конференція з міжнародною участю «Advances in Neurology – Досягнення в неврології 2026». Загалом конференція об’єднала понад 500 фахівців у галузі неврології. У межах конференції професор психіатрії Університету Сієни (Італія) Андреа Фаджоліні представив доповідь «Лікування депресії і тривоги. Кейс для тразодону». У центрі доповіді була практична клінічна ситуація: депресивний настрій у поєднанні з тривогою, внутрішнім напруженням, дратівливістю, збудженням і порушенням сну. У цьому контексті професор Фаджоліні висвітлив підходи до застосування Триттіко, зокрема особливості використання пролонгованої форми, а саме застосування Триттіко для монотерапії депресії, вибір оптимального дозування і схем титрування.

Сучасні дані свідчать, що зниження когнітивних функцій – пам’яті, уваги, швидкості мислення – часто пов’язане не лише з віковими чи судинними факторами, а й із глибинними метаболічними порушеннями в нейронах. Дефіцит енергії у мітохондріях, порушення цілісності клітинних мембран, дисбаланс нейромедіаторів та оксидативний стрес формують спільний патогенетичний каскад, який зумовлює виснаження нервової тканини й зниження її функціональної стійкості. Саме тому актуальним завданням сучасної неврології є пошук стратегій метаболічної підтримки, здатних одночасно оптимізувати енергетичний обмін і захистити нейрони від деструктивних впливів.

За матеріалами конференції

В останні десятиліття у світі спостерігається суттєве зростання кількості пацієнтів з ожирінням, метаболічним синдромом та асоційованими кардіометаболічними факторами ризику. Попри те що так звані хвороби цивілізації активно обговорюються в медичній літературі, ожиріння, цукровий діабет і метаболічний синдром часто залишаються недооціненими саме в контексті хірургічної практики. Водночас їх поширеність має безпосереднє значення для планування оперативних втручань, прогнозування ускладнень і вибору оптимальної тактики лікування. Саме цим аспектам була присвячена доповідь «Естетична хірургія під час війни: загоєння ран на межі метаболізму та психічного здоров’я», представлена медичним директором, старшим науковим співробітником відділу ендокринної та метаболічної хірургії ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», заслуженим лікарем України, кандидатом медичних наук Олександром Іларійовичем Плегуцою під час науково-практичної конференції «Комплексна діагностика та індивідуалізовані стратегії лікування бойової фізичної та психічної травми», яка пройшла 5-6 червня у змішаному форматі.

Менопауза – це фізіологічний процес, який виникає у жінок у середньому в 51 рік і характеризується ­варіабельністю проявів. Симптоми менопаузи присутні у 70-80% жінок, 25% з яких описують їх як тяжкі.

За матеріалами конгресу DermatoTrichoЛогіка

У червні в Трускавці відбулася V Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення дитячої неврології та реабілітології» – фаховий захід, організований ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (м. Київ), Асоціацією педіатрів України, Асоціацією дитячих неврологів України, Міжнародною реабілітаційною клінікою Козявкіна (м. Трускавець) та присвячений актуальним питанням дитячої неврології, нейророзвитку, психічного здоров’я дітей, ранньої діагностики, лікування, реабілітації та довготривалого супроводу пацієнтів дитячого віку. Тематика конференції охоплювала клінічні, реабілітаційні та міждисциплінарні аспекти допомоги дітям. У межах конференції прозвучала доповідь «Клінічна оцінка ефективності нейропротекторної терапії в дітей з епілептичними та розвитковими енцефалопатіями», яку представив Олександр Олександрович Мірошников, доктор медичних наук, старший дослідник, учений секретар ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України». Центральний практичний акцент було зроблено на можливостях нейрометаболічної підтримки, зокрема застосуванні засобу Когнітіум®, у дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та когнітивно-мовленнєвими порушеннями.

У тематичному номері «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (40), 2026 р., було опубліковано інтерв’ю лікаря сексопатолога-андролога, кандидата медичних наук Михайла Володимировича Поворознюка, присвячене ролі чоловічого фактора в безплідному шлюбі. У ньому, перш за все, Михайло Володимирович вказав на величезну проблему непліддя для України, навівши вражаючі цифри: «За роки війни країна вже втратила близько 10 млн людей через загибель, еміграцію та окупацію. Середній показник народжуваності впав нижче однієї дитини на жінку. До початку повномасштабних військових дій в Україні на 100 жінок народжувалося 116 дітей. Для відтворення покоління ця цифра має складати 220 дітей. До 2022 року в Україні кількість подружніх пар, які б хотіли, але не могли мати дитину, складала близько 20%, що в абсолютних цифрах становило 1 млн безплідних подружжів. Зараз, за офіційними даними, Україна вийшла на перше місце за рівнем смертності й посідає 228-ме, останнє місце за рівнем народжуваності серед країн світу».