Головна Думка фахівця

Думка фахівця

 
 
 
Ангіноваг: сучасний підхід до лікування гострих запальних захворювань глотки
Думка фахівця

2 квітня, 2025

Автори:
Біль у горлі й фарингіт становлять понад 2 та 5% усіх амбулаторних звернень по первинну медичну допомогу для дорослих і дітей відповідно. Фарингіт характеризується запаленням глотки, носоглотки та мигдаликів. Основними етіологічними агентами, що викликають фарингіт, є віруси, які спричиняють до 80% випадків. Найчастіше це риновіруси, віруси грипу, парагрипу, аденовіруси, коронавіруси, а також віруси герпесу. Зростання кількості випадків захворювання припадає на осінь, пік захворюваності – на кінець зими та початок весни. Наразі спостерігається активна циркуляція вірусів грипу та SARS-CoV-2, що формує мікст-інфекцію, яка нерідко ускладнюється вторинними бактеріальними ураженнями. Вірусне пошкодження слизової оболонки глотки спричиняє активацію умовно-патогенної флори, що може посилювати тяжкість перебігу захворювання та ускладнювати вибір терапевтичної тактики. Ефективне лікування гострих запальних захворювань глотки вимагає застосування препаратів місцевої дії, які не лише зменшують вірусне навантаження, а й мають комплексний вплив на всі ключові аспекти патологічного процесу. Такий препарат повинен поєднувати противірусну, антибактеріальну, протигрибкову, протизапальну та знеболювальну активність. Спрей Ангіноваг відповідає цим вимогам, оскільки його унікальна комбінація активних речовин забезпечує всебічну дію: деквалінію хлорид демонструє широкий антисептичний спектр щодо бактерій, грибів і найпростіших, еноксолон блокує реплікацію вірусів, гідрокортизон знижує запалення та набряк, а лідокаїн швидко усуває біль. Завдяки такій синергії компонентів Ангіноваг може бути препаратом вибору для комплексної симптоматичної терапії фарингітів і тонзилітів.
Фармакоекономічні аспекти використання противірусних препаратів при ГРВІ в сучасних умовах раціональної фармакотерапії в Україні
Думка фахівця

2 квітня, 2025

Автори:
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – ​найпоширеніша група інфекційних захворювань, що уражають усі вікові групи населення та посідають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності [1]. Вони залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної медицини, особливо в контексті нових викликів, що постали після пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19). ГРВІ часто спричиняють госпіталізацію та смерть у групах високого ризику (діти, особи літнього віку, пацієнти із хронічними захворюваннями й імунодефіцитами).
Очні краплі Флеоптік (0,5% левофлоксацин): довіра лікарів і безпека пацієнтів
Думка фахівця

2 квітня, 2025

Інфекційно-запальні захворювання очей є найпоширенішою офтальмологічною патологією та найчастішою причиною звернень по медичну допомогу. За даними літератури, в США ≈6 млн осіб щороку мають кон’юнктивіт (Chen F. V. et al., 2018). Гострий кон’юнктивіт є найчастішим захворюванням очей та становить ≈2% усіх амбулаторних звернень (Rietveld R. P. et al., 2004). Ще загрозливішим захворюванням ока є кератит. Так, за даними L. Ung і співавт., мікробний кератит здатен досягати епідемій у деяких частинах світу, зокрема в Південній, Південно-Східній та Східній Азії, крім того, може перевищувати 2 млн випадків на рік.
Оптичні порушення ока та сучасність: запитання і відповіді
Думка фахівця

2 квітня, 2025

Найпоширенішою причиною зниження зору, як у дорослих, так і в дітей, вважають аномалії рефракції, тобто погрішності в заломній силі ока. Рефракція – ​це здатність оптичної системи ока заломлювати світлові промені, змінювати їхній напрямок. Величина аметропії може бути зумовлена як спадковими чинниками, так і впливом зовнішнього середовища на організм, що розвивається.
Пробіотичні дріжджі Saccharomyces boulardii в терапії діареї: ефективність і безпека
Думка фахівця

1 квітня, 2025

Діарея є серйозною медичною проблемою через її високу поширеність і значний вплив на якість життя пацієнтів. За даними досліджень, серед дітей віком <5 років діарея посідає друге місце після пневмонії щодо причин смертності.
Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2024 року
Думка фахівця

31 березня, 2025

20-21 грудня 2024 р. у Києві відбулась науково-практична конференція за міжнародної участі «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2024 року». Захід, науковим організатором якого була ГО «Товариство гематологів України», проходив у гібридному (офлайн і онлайн) форматі у столичному Mercure Congress Centre із трансляцією на електронній освітній платформі OpenLikar.
Про зміни в Календарі профілактичних щеплень України з 2026 року
Думка фахівця

29 березня, 2025

Міністерство охорони здоров’я України планує запровадити важливі зміни до Національного календаря профілактичних щеплень, які наберуть чинності з 2026 р. Вони спрямовані на гармонізацію українських підходів до імунізації з європейськими стандартами та впровадження сучасних стратегій захисту населення від інфекційних захворювань.
Доказова фармакотерапія лихоманки та болю у дітей: фокус на ібупрофен
Думка фахівця

28 березня, 2025

Проблема раціонального вибору протизапальних препаратів для лікування лихоманки і болю у дітей залишається надзвичайно актуальною в сучасній педіатричній практиці. За статистичними даними, щороку близько 90% людей у всьому світі страждають від болю, який часто супроводжується лихоманкою.
Алергічний марш та коморбідність: сучасний погляд на проблему в педіатрії
Думка фахівця

28 березня, 2025

Складність взаємозв’язків між різними алергічними станами, їхній взаємообтяжливий вплив та необхідність комплексного підходу до діагностики й лікування визначають важливість глибокого розуміння концепції коморбідності в сучасній педіатричній практиці. Під час освітнього майстеркласу «Педіатрія від А до Я.
Синдром обструктивного апное сну в кардіологічній практиці
Думка фахівця

25 березня, 2025

Серед різноманітних проблем сучасної кардіології вельми актуальною є профілактика патологій серцево-судинної (СС) системи. Важливість проблеми визначається тенденцією до зростання частоти СС-подій, їх провідним значенням для інвалідизації та смертності населення. Незважаючи на певні успіхи у лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) щорічно забирають близько 17 млн життів у світі. В Україні у структурі загальної інвалідизації та смертності населення понад 50% припадає саме на частку ССЗ. Оцінка ризику СС-смерті багатогранна і складна, особливо серед осіб без встановленого ССЗ. У зв’язку із цим особливо актуальною видається розробка методів ранньої персоніфікованої діагностики ризиків розвитку ССЗ та їх ускладнень.
Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія» (2024): основні акценти й оновлення
Думка фахівця

22 березня, 2025

За матеріалами майстер-класу «Серцево-судинні захворювання і коморбідність – ​погляд експертів різних спеціальностей»