Больовий синдром у гінекології: патогенетичні механізми та сучасні підходи до лікування
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Больовий синдром у гінекології залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Він суттєво впливає на якість життя жінок репродуктивного віку, призводячи до порушень працездатності, соціальної адаптації та розладів психоемоційного стану. Відсутність своєчасної діагностики й адекватного лікування больового синдрому може призводити до хронізації процесу та розвитку ускладнень. На особливу увагу заслуговує проблема дисменореї, що часто супроводжується не лише локальними проявами, а й системними порушеннями.
У рамках конференції «Здоров’я жінки від А до Я» на тему «Загрозливі стани в акушерстві та гінекології. Корекція менопаузальних розладів. Клінічна практика» лікар гінеколог-ендокринолог вищої категорії (клініка «Медіком», клініка «Інститут планування сім’ї»), кандидат медичних наук Олена Григорівна Яшина презентувала доповідь «Музика болю: запалення, як симфонія в гінекології», у якій висвітлила сучасні погляди на патогенетичні механізми формування больового синдрому в гінекології та представила ефективні підходи до його корекції.
Комплексний підхід до профілактики ВПЛ-асоційованих захворювань: вакцинація, скринінг, моніторинг
Думка фахівця
22 квітня, 2025
У рамках VIII Всеукраїнського форуму «Vagina, Cervix, Uterus: інфекція, запалення, неоплазія» провідні експерти в галузі онкогінекології представили комплексний аналіз проблеми раку шийки матки (РШМ) та стратегій його профілактики. Особливу увагу було приділено питанням впровадження вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) та розвитку скринінгових програм як ключових компонентів національної стратегії боротьби з цим захворюванням
Вплив психологічних факторів стресу на ментальне і фізичне здоров’я
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Багато захворювань, що класично характеризуються як психічні розлади, також можуть бути пов’язані зі змінами в органах чи систем інших частин тіла. Зв’язки, які лежать в основі коморбідності психічних розладів і соматичних станів, є складними та потенційно двонаправленими. З одного боку, соматичні стани можуть сприяти психічним розладам (наприклад, апное уві сні підвищує ризик синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю); з іншого боку, пов’язані із цими розладами негативні наслідки здатні підвищувати ризик захворювань (зокрема виразкової хвороби при тривожних розладах). Саме ця тема стала однією з головних на міжнародній конференції «Гатроентерологічна патологія у внутрішній медицині», що пройшла у змішаному форматі 27 лютого – 1 березня.
Уртикарний васкуліт і кропив’янка: диференційна діагностика та підходи до лікування
Думка фахівця
22 квітня, 2025
Про менеджмент і діагностику уртикарного васкуліту, його складну дифференційну діагностику,зокрема з хронічною спонтанною кропив'янкою, а також сучасні методи багатокрокової діагностики і доступне на сьогодні лікування.
Судинна деменція: сучасні аспекти етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та лікування
Думка фахівця
19 квітня, 2025
Чергова науково-практична конференція «Зимова школа НЕПІКа», що відбулася 6‑8 лютого 2025 року, традиційно була присвячена актуальним напрямам неврології, ендокринології, психіатрії та кардіології. Про сучасні аспекти етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та лікування судинної деменції (СД) розповів д.мед.н., професор Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Олег Анатолійович Левада.
Синдром обструктивного апное сну як фактор ризику когнітивних розладів
Думка фахівця
19 квітня, 2025
Близько 40% випадків деменції пов’язано із потенційно модифікованими факторами ризику, як-то цукровий діабет, артеріальна гіпертензія (АГ), ожиріння, відсутність фізичної активності, депресія, куріння, низький рівень освіти й соціальних контактів, зниження слуху, надмірне вживання алкоголю та забруднене повітря [1]. Останніми роками підвищену увагу приділяють виявленню нових зворотних чинників ризику когнітивних розладів (КР). У цьому контексті розглядаються розлади сну, зокрема синдром обструктивного апное сну (СОАС). У численних клінічних та експериментальних дослідженнях підтверджено двонаправлений зв’язок порушень сну та КР. З одного боку, проблеми зі сном підвищують ризик розвитку КР, з іншого – можуть бути ранніми проявами нейродегенеративних захворювань. Висока поширеність розладів сну в літніх осіб підкреслює важливість їх врахування як фактора ризику КР у цієї категорії пацієнтів [2].
Пацієнт з артралгіями в колінних суглобах: як обрати лікування?
Думка фахівця
18 квітня, 2025
За матеріалами навчального циклу «Академія сімейного лікаря» (11‑12 березня 2025 року)
Лікування та профілактика інфекцій в урологічній практиці в світлі рекомендацій EAU 2024
Думка фахівця
18 квітня, 2025
12 лютого в онлайн-форматі відбувся медичний форум «Ukraine Nephro-Urology», організаторами якого виступили ГО «Українська асоціація медичної освіти», кафедра нефрології та урології Національного медичного університету (НМУ) ім. О.О. Богомольця та кафедра урології Інституту післядипломної освіти НМУ ім. О.О. Богомольця (м. Київ). Захід орієнтувався на широке коло лікарських спеціальностей, молодших спеціалістів із медичною освітою, а також працівників із вищою немедичною освітою, задіяних у системі охорони здоров’я. У рамках форуму було проведено майстер-класи, науково-практичну конференцію та сателітний симпозіум, під час яких обговорювали підходи до нефропротекції відповідно до останніх даних доказової медицини, особливості лікування інфекцій сечових шляхів (ІСШ) в епоху антибіотикорезистентності та інші актуальні питання фармакотерапії у нефрології та урології. Сучасний погляд на лікування та профілактику інфекцій в урологічній практиці в світлі рекомендацій Європейської асоціації урології (European Association of Urology, EAU) 2024 року представив завідувач кафедри урології НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олег Дмитрович Нікітін.
Як українська медична система відповідає на виклик антибіотикорезистентності: чи стануть синергідні тести рішенням проблеми?
Думка фахівця
16 квітня, 2025
Згідно зі звітом «Глобальний тягар хвороб» 2019 року, з інфекційними захворюваннями пов’язано 14 млн випадків летальності, що робить дану категорію хвороб другою основною причиною смерті після ішемічної хвороби серця. Бактеріальні інфекції є причиною 7,7 млн смертей, з яких 1,3 млн пов’язані з антибіотикорезистентністю патогенів [1]. Рівень летальності в Україні, яка асоційована з інфекційними захворюваннями, включаючи госпітальні інфекції, залишається остаточно не встановленим через відсутність спеціального органу мікробіологічного моніторингу закладів охорони здоров’я. Із початком повномасштабного вторгнення в західній науковій періодиці обговорюється теза, що причиною високої антибіотикорезистентності в Україні є збройний конфлікт [2]. Темі причин, механізмів розвитку, шляхів подолання антибіотикорезистентності та актуальним питанням антибіотикотерапії (АБТ) в Україні була присвячена розмова зі старшим науковим співробітником групи дослідження біоплівок ДУ «Інститут молекулярної біології і генетики НАН України», кандидатом біологічних наук Оленою Володимирівною Мошинець.
Тяжкий сепсис і септичний шок: основні складові анестезіологічного забезпечення
Думка фахівця
16 квітня, 2025
За матеріалами конференції
Інтенсивна терапія гострого панкреатиту з погляду лікаря-анестезіолога
Думка фахівця
16 квітня, 2025
За матеріалами конференції
Сучасний погляд на деякі механізми розвитку хронічного панкреатиту, цукрового діабету та неалкогольної хвороби підшлункової залози
Думка фахівця
8 квітня, 2025
Підшлунковій залозі (ПЗ) належить одне із провідних місць у діяльності людського організму завдяки тому, що вона є змішаною залозою, яка володіє гормональною і ферментною функцією. З одного боку, вона має зв’язок із ендокринними органами, а з другого – синтезує понад 20 травних ферментів, що має значення у процесі травлення.
