Думка фахівця

Ставлення до пацієнтів із СРРШ кардинально змінилося лише протягом останніх років. Попри досягнення у вивченні цієї проблеми, зберігаються суттєві розбіжності щодо діагностики СРРШ і навіть термінології. При оцінюванні результатів досліджень необхідно враховувати як критерії, за якими встановлювався СРРШ, так і расові, національні, гендерні та вікові особливості обстежених.

Нещодавно у Львові відбувся IX Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я», під час проведення якого провідні експерти в сфері репродуктивної медицини України обговорили основні новини та здобутки в цій галузі. Так, доповідь провідного експерта у сфері репродуктивної медицини України, CEO групи медичних компаній Medical Plaza, доктора медичних наук Наталії Олександрівни Данкович (м. Київ) «Тіньові загрози фертильності» стосувалася непомітних на перший погляд процесів, що визначають майбутнє репродуктивного потенціалу.

У статті надано відповіді на найбільш часті питання, що виникають у практиці репродуктолога, зокрема значення безплідного шлюбу для демографії України; викладено дані щодо частоти, а також причин порушень чоловічої фертильності – ​хронічних інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи, варикоцеле, патології яєчок, нездорового способу життя. Хронічні інфекційно-запальні урогенітальні захворювання як найбільш часту причину чоловічих генеративних розладів розглянуто більш детально, враховуючи те, що інфекція сечостатевих шляхів у чоловіка, передаючись жінці, призводить у неї до виникнення або підтримки захворювань органів малого таза та тяжких форм безпліддя. Окреслено напрямки медичних заходів, які слід здійснювати для покращення дітородної здатності чоловіків та зниження частоти безплідних шлюбів.

За матеріалами конференції

Акне – одне з тих захворювань, з якими має справу переважна більшість людей упродовж життя: за різними оцінками, воно уражає до 80% населення, залишаючись не лише клінічною, а й значущою психосоціальною проблемою (Tan J. K. і співавт., 2015).

За матеріалами майстер-класу «Хронічний больовий синдром та його ускладнення, вплив стресу, депресії, тривожних станів»

Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП) є одним із найпоширеніших хронічних захворювань у світі: за поточними оцінками, понад 1,5 млрд осіб мають ті чи інші її прояви, і ця цифра продовжує зростати.

Актуальність досліджень диспепсіії зумовлена загальносвітовою поширеністю у межах 40% функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР), зокрема функціональної диспепсії (ФД). Внаслідок неоднакової інтерпретації та виразності симптомів, діагностичних критеріїв, впливу факторів навколишнього середовища, локальної поширеності органічних гастроентерологічних захворювань поширеність диспепсії в різних популяціях сильно варіює. За оцінками дослідників, у цих хворих спостерігається низька якість життя, гірша за аналогічний показник в осіб із застійною серцевою недостатністю ІІІ функціонального класу чи ревматоїдним артритом [21, 23, 25].

Діагностика вегетативної дисфункції (ВД) залишається складною через широкий спектр симптомів, які часто маскуються під інші захворювання або сприймаються як психосоматичні порушення. Відсутність чітких біомаркерів, варіативність клінічної картини й мультисистемний характер ураження ускладнюють своєчасне виявлення та ефективне лікування. Сучасна медицина стикається з необхідністю розробки комплексного мультидисциплінарного підходу, що включає неврологічну, кардіологічну, ендокринологічну та психосоматичну оцінку. При цьому терапія ВД має бути спрямована не лише на контроль симптомів, але й на профілактику цереброваскулярних ускладнень, зокрема когнітивних порушень, хронічної ішемії мозку та нейродегенеративних процесів.

За матеріалами майстер-класу «Уронефрологічний портфель сімейного лікаря: що має бути в щоденній практиці?»

Печінка перебуває під постійним метаболічним тиском, зумовленим сучасним способом життя. Надлишкове харчування, низька фізична активність й інші чинники формують хронічне метаболічне навантаження на організм. У цих умовах печінка, ключовий орган метаболічної регуляції, виконує важливу роль у підтриманні метаболічного гомеостазу. Особливої значущості набуває необхідність збереження та підтримання оптимального структурно-функціонального стану гепатоцитів. Якими є метаболічні виклики для печінки та як можна підтримати її функцію за допомогою нутритивної корекції, розглянемо в цій статті в зручному для сприйняття форматі «запитання – відповідь».

За матеріалами науково-практичної конференції «Комплексний підхід до реабілітації пацієнтів з артритом колінного суглоба»