Думка фахівця

За матеріалами конгресу DermatoTrichoЛогіка

У червні в Трускавці відбулася V Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення дитячої неврології та реабілітології» – фаховий захід, організований ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (м. Київ), Асоціацією педіатрів України, Асоціацією дитячих неврологів України, Міжнародною реабілітаційною клінікою Козявкіна (м. Трускавець) та присвячений актуальним питанням дитячої неврології, нейророзвитку, психічного здоров’я дітей, ранньої діагностики, лікування, реабілітації та довготривалого супроводу пацієнтів дитячого віку. Тематика конференції охоплювала клінічні, реабілітаційні та міждисциплінарні аспекти допомоги дітям. У межах конференції прозвучала доповідь «Клінічна оцінка ефективності нейропротекторної терапії в дітей з епілептичними та розвитковими енцефалопатіями», яку представив Олександр Олександрович Мірошников, доктор медичних наук, старший дослідник, учений секретар ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України». Центральний практичний акцент було зроблено на можливостях нейрометаболічної підтримки, зокрема застосуванні засобу Когнітіум®, у дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та когнітивно-мовленнєвими порушеннями.

У тематичному номері «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (40), 2026 р., було опубліковано інтерв’ю лікаря сексопатолога-андролога, кандидата медичних наук Михайла Володимировича Поворознюка, присвячене ролі чоловічого фактора в безплідному шлюбі. У ньому, перш за все, Михайло Володимирович вказав на величезну проблему непліддя для України, навівши вражаючі цифри: «За роки війни країна вже втратила близько 10 млн людей через загибель, еміграцію та окупацію. Середній показник народжуваності впав нижче однієї дитини на жінку. До початку повномасштабних військових дій в Україні на 100 жінок народжувалося 116 дітей. Для відтворення покоління ця цифра має складати 220 дітей. До 2022 року в Україні кількість подружніх пар, які б хотіли, але не могли мати дитину, складала близько 20%, що в абсолютних цифрах становило 1 млн безплідних подружжів. Зараз, за офіційними даними, Україна вийшла на перше місце за рівнем смертності й посідає 228-ме, останнє місце за рівнем народжуваності серед країн світу».

За матеріалами конференції

Післяопераційний біль залишається ключовою проблемою хірургії, впливаючи на відновлення, частоту ускладнень і тривалість госпіталізації. Недостатній контроль болю підвищує ризик його хронізації, кардіореспіраторних і тромбоемболічних ускладнень та знижує прихильність до лікування. Сучасний періопераційний менеджмент передбачає індивідуалізований підхід до знеболення з урахуванням типу втручання, віку пацієнта, супутньої патології та профілю безпеки препаратів. У цьому контексті особливої ваги набуває раціональний вибір анальгетичної стратегії, що забезпечує ефективний контроль болю за мінімізації ризиків. Ці питання були висвітлені в доповіді завідувача кафедри хірургії з курсом абдомінальної хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктора медичних наук, професора Ігоря Володимировича Колосовича, яку було представлено 26 лютого на майстер-класі «Періопераційний менеджмент хірургічних пацієнтів різних вікових груп з урахуванням анестезіологічного забезпечення та аспектів військової медицини», організованому в рамках освітнього проєкту «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я».

Чи можливо зберегти психічне здоров’я за умов постійного впливу стресових факторів? Це радше риторичне питання сьогодні має цілком практичне значення. Йдеться вже не просто про стрес як адаптивну реакцію, а про хронічний дистрес – ​стан, що відображає надмірні вимоги до ресурсів мозку, які перевищують його адаптаційні можливості. Зокрема, на особливу увагу заслуговують когнітивні й метакогнітивні процеси, їхня уразливість до стресу та потенціал до відновлення. Розглянемо особливості впливу стресу на когнітивне функціонування у сучасних реаліях, механізми формування когнітивного дефіциту та підходи до його корекції.

За матеріалами конгресу «Тризуб українського чоловіка: андрологія, сексологія, урологія»

У цій статті розглянуто сучасні уявлення про ФБР на основі розділу РК V «Розлади жовчного міхура і сфінктера Одді» з акцентом на типовий біліарний біль, ДРЖМ, біліарний і панкреатичний РСО та місце патогенетично обґрунтованої спазмолітичної терапії в комплексному веденні таких пацієнтів.

Психосоматичні захворювання залишаються однією з провідних медико-соціальних проблем сучасної медицини. Вони безпосередньо стосуються практики лікарів різних спеціальностей: кардіологів, гастроентерологів, пульмонологів, ендокринологів, неврологів, психіатрів, а також лікарів-інтерністів і сімейних лікарів. За різними даними, поширеність психосоматичних розладів у популяції становить 15-50%, а серед пацієнтів первинної медичної допомоги – 30-57% [6, 24, 37]. В умовах повномасштабної війни в Україні ця проблема набула особливої актуальності, оскільки значна частина населення зазнає впливу тривалого хронічного стресу.

Запальні захворювання придаткових пазух носа посідають провідні позиції серед причин звернень до лікарів первинної ланки, створюючи значне навантаження на систему охорони здоров’я. З огляду на переважно вірусну природу гострого риносинуситу (РС) у сучасних міжнародних настановах акцентують увагу на стратегії «пильного очікування» та необхідності застосування безпечних патогенетичних схем замість рутинного призначення антибіотиків. У цьому контексті особливого значення набувають інноваційні комплексні препарати, що поєднують багатовекторну дію та високий профіль безпеки. Їхнє застосування відкриває нові можливості для індивідуалізації терапії, контролю симптомів і підвищення прихильності пацієнтів до лікування.

За матеріалами науково-практичної конференції OphthalmicHUB 2026