Головна Думка фахівця

Думка фахівця

 
 
 
Особливості ведення пацієнтів із коморбідними неврологічними та серцево-судинними захворюваннями
Думка фахівця

17 вересня, 2026

Неврологічні й серцево-судинні захворювання (ССЗ) уражають мільйони людей і є провідними причинами захворюваності та смертності у світі. На ішемічну хворобу серця (ІХС) припадає близько 16% усіх летальних випадків, тоді як інсульт і деменція є одними з основних причин інвалідизації та втрати років здорового життя, щороку спричиняючи величезні витрати для систем охорони здоров’я. Неврологічні розлади та ССЗ мають спільні фактори ризику, часто співіснують і підвищують ризик розвитку одне одного. Водночас сучасні рекомендації з кардіології, неврології та психічного здоров’я здебільшого розробляються в межах окремих галузей. Експертна група Канадської ініціативи з гармонізації національних клінічних настанов у кардіології (C‑CHANGE) у 2026 р. створила настанову, що інтегрує сучасні доказові дані з неврології та психічного здоров’я в чинні кардіологічні рекомендації та визначає підходи до ведення пацієнтів із супутніми неврологічними патологіями і ССЗ. Пропонуємо вам ознайомитися із ключовими положеннями цього документа.
Від монотерапії до ранньої комбінації: як змінюється стратегія ліпідознижувального лікування
Думка фахівця

17 вересня, 2026

Сучасне ліпідознижувальне лікування дедалі більше відходить від принципу послідовного випробовування терапевтичних кроків. Оновлені рекомендації Європейського товариства кардіологів і Європейського товариства з атеросклерозу (ESC/EAS, 2025) та нові дані Конгресу ESC 2026 р. зміщують акцент на раннє оцінювання необхідного ступеня зниження холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і вибір достатньо інтенсивного лікування вже на старті. Розглянемо, чому комбінація високоінтенсивного статину з езетимібом набуває особливого значення у пацієнтів із дуже високим серцево-судинним (СС) ризиком, зокрема після гострого коронарного синдрому (ГКС), та як визначити тих, для кого монотерапії статином прогнозовано буде недостатньо.
ВПЛ-асоційовані захворювання на межі другої чверті XXI століття
Думка фахівця

8 вересня, 2026

У рамках майстер-класу «Репродуктивне здоров’я – ​метаболізм та яєчники» (23-24 квітня, організатор – ​група компаній «МедЕксперт») було представлено доповідь лікаря акушера-гінеколога, репродуктолога, завідувача жіночої консультації КНП «Київський міський пологовий будинок № 3», кандидата медичних наук Сергія Миколайовича Бакшеєва ­­«ВПЛ-асоційовані захворювання на межі другої чверті XXI ст. Еволюція знань про ВПЛ. Чи відповідає державна програма вакцинації сучасним світовим трендам?».
Системні інфекції сечовивідних шляхів: у фокусі – пієлонефрит
Думка фахівця

20 серпня, 2026

19 червня в Черкасах відбулася науково-практична конференція «Зустріч на Дніпровській Рив’єрі нефрологів та урологів» з онлайн-трансляцією. Головною темою заходу стали сучасні підходи до діагностики та лікування хвороб нирок і сечовивідних шляхів у пацієнтів із коморбідними станами.
Сезонна алергія у дітей: реалії сьогодення
Думка фахівця

18 серпня, 2026

Автори:
Поширеність алергічних захворювань неухильно зростає, і сезонна алергія посідає серед них особливе місце — насамперед у дітей, у яких клінічні прояви тісно пов'язані з анатомо-фізіологічними особливостями дихальних шляхів. Сезонний алергічний риніт (АР) і ринокон'юнктивіт нерідко сприймають як неважкі стани, тому діагноз встановлюють із запізненням, тоді як захворювання суттєво знижують якість життя дитини — порушують сон, фізичну активність, успішність у школі та соціальну адаптацію. У статті розглянуто сучасну класифікацію, принципи діагностики та покрокову фармакотерапію сезонної алергії в дітей. 
«Респіраторна школа» УАПС: сучасні підходи до дошкільного візингу
Думка фахівця

18 серпня, 2026

Українська академія педіатричних спеціальностей (УАПС) започаткувала новий освітній проєкт – «Респіраторну школу». Перша зустріч відбулася 13-17 липня 2026 р. у Кам’янці-Подільському, її учасниками стали педіатри, дитячі пульмонологи і алергологи, лікарі загальної практики. У межах заходу Олександр Васильович Мазулов, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, дитячий алерголог, пульмонолог, презентував доповідь «Нові можливості корекції дошкільного візингу у дітей».
Сухий кашель: вірусіндуковане ушкодження епітеліального ландшафту дихальних шляхів та сучасні клінічні рішення
Думка фахівця

18 серпня, 2026

Кашель – одна з найчастіших причин звернення по медичну допомогу, причому це стосується насамперед дітей. У диференціальній діагностиці враховують клінічний фенотип кашлю, його тривалість і характер, тригери, супутні симптоми і результати відповідних обстежень (Mallet M. et al., 2023). Гострий кашель здебільшого спричиняє інфекція дихальних шляхів (Bergmann M. et al., 2021).
Вакцинація дітей в Україні: нові можливості захисту та подолання організаційних проблем в умовах війни
Думка фахівця

17 серпня, 2026

У Львові 4-6 червня у гібридному форматі відбувся VIII конгрес Української академії педіатричних спеціальностей PRIME Pediatrics 2026, у якому взяли участь педіатри, сімейні лікарі та лікарі суміжних спеціальностей. Окремий блок наукової програми стосувався таких питань імунопрофілактики в педіатричній практиці, як впровадження вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) до Національного календаря щеплень України, сучасні підходи до захисту дітей від пневмококової інфекції, атипові й тяжкі форми ротавірусної інфекції. Під час розгляду доказової бази і нових схем вакцинації відбулося обговорення комунікативних та організаційних проблем, що супроводжують упровадження щеплень, зокрема в умовах війни.
Хірургічне лікування дифузних гліом дорослого типу: сучасна стратегія, роль картування мозку та молекулярної класифікації
Думка фахівця

12 серпня, 2026

На конференції RadOnc.UA 2.0 «Сучасні досягнення радіаційної онкології», що відбулася 5-7 червня 2026 р. у Києві, із доповіддю про нові підходи до лікування дифузних гліом дорослого типу виступив Генрі Марш – британський нейрохірург, що один із перших у Європі систематично впроваджує операції на головному мозку в стані неспання пацієнта, автор мемуарів «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» (Do No Harm. Stories of Life, Death and Brain Surgery). Він розглянув роль хірургічної резекції, значення молекулярно-генетичної класифікації та місце інтраопераційного функціонального картування мозку у виборі тактики лікування.