Думка фахівця

Порівняльний аналіз застосування кетопрофену лізинової солі, ібупрофену та парацетамолу в педіатричній практиці при гострому середньому отиті

Думка фахівця

2 березня, 2026

Автори:

Молочек Ю.А.

Гострий середній отит (ГСО) є одним із найпоширеніших інфекційних захворювань у дітей раннього та шкільного віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ≈80% дітей до 3-річного віку щонайменше один раз у житті переносять цей стан, що суттєво впливає на їхній комфорт, якість життя та навчальну активність. Клінічна картина ГСО характеризується гострим болем у вусі (оталгією), підвищенням температури тіла та іншими проявами запалення середнього вуха [1, 2].

Як AI змінює підхід до оцінки ефективності лікарських засобів

Думка фахівця

20 лютого, 2026

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Штучний інтелект поступово змінює підхід до клінічних досліджень, роблячи прогнозування ефективності та безпеки лікарських засобів точнішим і швидшим. Це відкриває для фармацевтичної індустрії нові можливості, скорочує витрати та підвищує шанси успішної розробки терапій. Пропонуємо вам відкрити нові перспективи використання штучного інтелекту у прогнозуванні клінічних випробувань і зрозуміти, як це може змінити медицину майбутнього.

Захворювання вуха в педіатричній практиці: від скринінгу слуху до тактики ведення отитів

Думка фахівця

18 лютого, 2026

Автори:

Ярецька Г.В.

Педіатрія Міждисциплінарні проблеми Хвороби органів дихання

Патологія органа слуху є однією з найпоширеніших причин звернення батьків із дітьми раннього віку до педіатра. В межах авторського вебінару висвітлено ключові аспекти діагностики порушень слуху в новонароджених, етіологію та патогенез гострого середнього отиту, принципи раціональної гігієни вуха і показання до консультації отоларинголога. Особливу увагу було приділено руйнуванню поширених міфів щодо причин отиту і догляду за вухами в дітей.

Тривога на первинній ланці: валідований скринінг і доказова фітотерапія

Думка фахівця

16 лютого, 2026

Автори:

Мороз С.М.

Терапія та сімейна медицина Нервово-психічні розлади Міждисциплінарні проблеми Психіатрія Тривожні розлади Неврологія та нейрохірургія Порушення сну Міждисциплінарні проблеми

Протягом останніх років, коли щоденний стрес, соціально-економічна невизначеність, нескінченні зміни повсякденного життя стали звичною буденністю, щоразу більше українців мають справу із тривожністю, пригніченістю та дедалі частішими депресивними переживаннями. Невблаганна статистика констатує: майже 25% населення центральних районів країни скаржаться на постійну тривогу, 34% має ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) [20]. У світі також спостерігають схожу динаміку: ≈⅓ населення земної кулі протягом свого життя скаржиться на тривожні чи депресивні симптоми [1], а глобальна поширеність тривожності становить 25,8% [8].

Оніхомікози в клінічній практиці: сучасні наукові дані та проблемні питання курації хворих

Думка фахівця

16 лютого, 2026

Автори:

Святенко Т.В. Зайченко Г.В. Запольський М.Е.

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Дерматологія Грибкові захворювання шкіри та нігтів Інфекції шкіри Інфекційні хвороби Антибіотикорезистентність Грибкові інфекції

Мікотичні інфекції є актуальною проблемою і значним тягарем для вітчизняної охорони здоров’я. У цьому матеріалі провідні українські експерти розглядають низку питань щодо сучасних діагностичних підходів у виявленні оніхомікозів, темпів зростання резистентності до протигрибкових засобів, а також розповідають про нові терапевтичні можливості у сфері дерматології.

Теноксикам: новий стандарт ефективного та безпечного знеболення

Думка фахівця

11 лютого, 2026

Неврологія та нейрохірургія

У сучасній клінічній практиці контроль болю є одним із ключових завдань лікарів різних спеціальностей. За даними призначень, у неврологів лідерами ін’єкційної терапії залишаються диклофенак та декскетопрофен, у терапевтів – диклофенак і мелоксикам, а у травматологів – декскетопрофен та диклофенак.

Когнітивний резерв і нові підходи до його підтримки та збереження

Думка фахівця

10 лютого, 2026

Неврологія та нейрохірургія

Когнітивне здоров’я є важливою складовою загального добробуту та професійної ефективності у дорослому віці. Ранні порушення уваги та пам’яті мають чітке структурно-метаболічне підґрунтя

Простатит, дизурія, еректильна дисфункція: зміна парадигми

Думка фахівця

6 лютого, 2026

Автори:

Нікітін О.Д.

Урологія та андрологія Сексологія Еректильна дисфункція ДГПЗ Синдром хронічного тазового болю Інфекції сечовивідних шляхів Терапія та сімейна медицина Хвороби сечової системи Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами конференції

Як штучний інтелект і цифрові технології формують майбутнє кардіології

Думка фахівця

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами саміту Європейського товариства кардіологів (ESC) Digital & AI Summit (21‑22 листопада 2025 року)

Гіперурикемія у складі кардіоренометаболічного синдрому: спостерігати чи лікувати?

Думка фахівця

31 січня, 2026

Кардіологія та кардіохірургія Міждисциплінарні проблеми

Гіперурикемія дедалі частіше розглядається як важливий компонент кардіоренометаболічного синдрому. Вона пов’язана не лише із подагрою, але й з артеріальною гіпертензією (АГ), хронічною хворобою нирок (ХХН), ожирінням та інсулінорезистентністю. Підвищений рівень сечової кислоти (СК) спричиняє прогресування кардіоваскулярних і ниркових ускладнень та асоційований зі зростанням загальної смертності. Ефективне ведення осіб із гіперурикемією потребує мультидисциплінарної взаємодії кардіолога, ревматолога й нефролога, спрямованої на зниження кардіоренометаболічного ризику та поліпшення довгострокового прогнозу. Під час ІХ Національного конгресу ревматологів України, що відбувся в листопаді у Києві, експерти представили клінічні випадки і обговорили стратегії лікування кардіоренометаболічного синдрому із позицій трьох спеціальностей – кардіології, нефрології та ревматології.

Вірус-асоційовані ревматичні захворювання: клінічне різноманіття та діагностичні виклики

Думка фахівця

31 січня, 2026

Терапія та сімейна медицина Ревматична патологія Міждисциплінарні проблеми Ревматологія Міждисциплінарні проблеми Інфекційні хвороби Вірусні інфекції COVID-19

За матеріалами навчального циклу «Академія сімейного лікаря»

Катаксол у комплексному веденні катаракти

Думка фахівця

31 січня, 2026

Автори:

Коновалова Н.В.

Офтальмологія Катаракта Терапія та сімейна медицина Хвороби очей Міждисциплінарні проблеми Організація медичної допомоги

Катаракта, одна із провідних причин сліпоти у світі, тісно пов’язана з ушкодженням епітеліальних клітин кришталика, спричиненим хронічним окисним стресом. Основними чинниками, що сприяють її формуванню, є старіння, артеріальна гіпертензія та цукровий діабет, які посилюють дисбаланс між утворенням вільних радикалів й антиоксидантним захистом. З огляду на високу глобальну поширеність катаракти тягар пов’язаних із нею порушень зору є значним, що підкреслює необхідність фармакологічних стратегій як доповнення до хірургічних втручань. Особливу увагу привертають антиоксидантні засоби, здатні стабілізувати білкові структури кришталика та уповільнювати прогресування патологічних змін, забезпечуючи патогенетичну профілактику й підтримку якості життя пацієнтів.