Думка фахівця

У травні в Києві відбулася X Науково-практична конференція з міжнародною участю «Advances in Neurology – Досягнення в неврології 2026». Загалом конференція об’єднала понад 500 фахівців у галузі неврології. У межах конференції професор психіатрії Університету Сієни (Італія) Андреа Фаджоліні представив доповідь «Лікування депресії і тривоги. Кейс для тразодону». У центрі доповіді була практична клінічна ситуація: депресивний настрій у поєднанні з тривогою, внутрішнім напруженням, дратівливістю, збудженням і порушенням сну. У цьому контексті професор Фаджоліні висвітлив підходи до застосування Триттіко, зокрема особливості використання пролонгованої форми, а саме застосування Триттіко для монотерапії депресії, вибір оптимального дозування і схем титрування.

Сучасні дані свідчать, що зниження когнітивних функцій – пам’яті, уваги, швидкості мислення – часто пов’язане не лише з віковими чи судинними факторами, а й із глибинними метаболічними порушеннями в нейронах. Дефіцит енергії у мітохондріях, порушення цілісності клітинних мембран, дисбаланс нейромедіаторів та оксидативний стрес формують спільний патогенетичний каскад, який зумовлює виснаження нервової тканини й зниження її функціональної стійкості. Саме тому актуальним завданням сучасної неврології є пошук стратегій метаболічної підтримки, здатних одночасно оптимізувати енергетичний обмін і захистити нейрони від деструктивних впливів.

За матеріалами конференції

В останні десятиліття у світі спостерігається суттєве зростання кількості пацієнтів з ожирінням, метаболічним синдромом та асоційованими кардіометаболічними факторами ризику. Попри те що так звані хвороби цивілізації активно обговорюються в медичній літературі, ожиріння, цукровий діабет і метаболічний синдром часто залишаються недооціненими саме в контексті хірургічної практики. Водночас їх поширеність має безпосереднє значення для планування оперативних втручань, прогнозування ускладнень і вибору оптимальної тактики лікування. Саме цим аспектам була присвячена доповідь «Естетична хірургія під час війни: загоєння ран на межі метаболізму та психічного здоров’я», представлена медичним директором, старшим науковим співробітником відділу ендокринної та метаболічної хірургії ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», заслуженим лікарем України, кандидатом медичних наук Олександром Іларійовичем Плегуцою під час науково-практичної конференції «Комплексна діагностика та індивідуалізовані стратегії лікування бойової фізичної та психічної травми», яка пройшла 5-6 червня у змішаному форматі.

Менопауза – це фізіологічний процес, який виникає у жінок у середньому в 51 рік і характеризується ­варіабельністю проявів. Симптоми менопаузи присутні у 70-80% жінок, 25% з яких описують їх як тяжкі.

За матеріалами конгресу DermatoTrichoЛогіка

У червні в Трускавці відбулася V Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення дитячої неврології та реабілітології» – фаховий захід, організований ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (м. Київ), Асоціацією педіатрів України, Асоціацією дитячих неврологів України, Міжнародною реабілітаційною клінікою Козявкіна (м. Трускавець) та присвячений актуальним питанням дитячої неврології, нейророзвитку, психічного здоров’я дітей, ранньої діагностики, лікування, реабілітації та довготривалого супроводу пацієнтів дитячого віку. Тематика конференції охоплювала клінічні, реабілітаційні та міждисциплінарні аспекти допомоги дітям. У межах конференції прозвучала доповідь «Клінічна оцінка ефективності нейропротекторної терапії в дітей з епілептичними та розвитковими енцефалопатіями», яку представив Олександр Олександрович Мірошников, доктор медичних наук, старший дослідник, учений секретар ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України». Центральний практичний акцент було зроблено на можливостях нейрометаболічної підтримки, зокрема застосуванні засобу Когнітіум®, у дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) та когнітивно-мовленнєвими порушеннями.

У тематичному номері «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 1 (40), 2026 р., було опубліковано інтерв’ю лікаря сексопатолога-андролога, кандидата медичних наук Михайла Володимировича Поворознюка, присвячене ролі чоловічого фактора в безплідному шлюбі. У ньому, перш за все, Михайло Володимирович вказав на величезну проблему непліддя для України, навівши вражаючі цифри: «За роки війни країна вже втратила близько 10 млн людей через загибель, еміграцію та окупацію. Середній показник народжуваності впав нижче однієї дитини на жінку. До початку повномасштабних військових дій в Україні на 100 жінок народжувалося 116 дітей. Для відтворення покоління ця цифра має складати 220 дітей. До 2022 року в Україні кількість подружніх пар, які б хотіли, але не могли мати дитину, складала близько 20%, що в абсолютних цифрах становило 1 млн безплідних подружжів. Зараз, за офіційними даними, Україна вийшла на перше місце за рівнем смертності й посідає 228-ме, останнє місце за рівнем народжуваності серед країн світу».

За матеріалами конференції

Післяопераційний біль залишається ключовою проблемою хірургії, впливаючи на відновлення, частоту ускладнень і тривалість госпіталізації. Недостатній контроль болю підвищує ризик його хронізації, кардіореспіраторних і тромбоемболічних ускладнень та знижує прихильність до лікування. Сучасний періопераційний менеджмент передбачає індивідуалізований підхід до знеболення з урахуванням типу втручання, віку пацієнта, супутньої патології та профілю безпеки препаратів. У цьому контексті особливої ваги набуває раціональний вибір анальгетичної стратегії, що забезпечує ефективний контроль болю за мінімізації ризиків. Ці питання були висвітлені в доповіді завідувача кафедри хірургії з курсом абдомінальної хірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктора медичних наук, професора Ігоря Володимировича Колосовича, яку було представлено 26 лютого на майстер-класі «Періопераційний менеджмент хірургічних пацієнтів різних вікових груп з урахуванням анестезіологічного забезпечення та аспектів військової медицини», організованому в рамках освітнього проєкту «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я».

Чи можливо зберегти психічне здоров’я за умов постійного впливу стресових факторів? Це радше риторичне питання сьогодні має цілком практичне значення. Йдеться вже не просто про стрес як адаптивну реакцію, а про хронічний дистрес – ​стан, що відображає надмірні вимоги до ресурсів мозку, які перевищують його адаптаційні можливості. Зокрема, на особливу увагу заслуговують когнітивні й метакогнітивні процеси, їхня уразливість до стресу та потенціал до відновлення. Розглянемо особливості впливу стресу на когнітивне функціонування у сучасних реаліях, механізми формування когнітивного дефіциту та підходи до його корекції.