Функціональна диспепсія: що важливо під час діагностичного пошуку?
Думка фахівця
29 квітня, 2026
Актуальність досліджень диспепсіії зумовлена загальносвітовою поширеністю у межах 40% функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР), зокрема функціональної диспепсії (ФД). Внаслідок неоднакової інтерпретації та виразності симптомів, діагностичних критеріїв, впливу факторів навколишнього середовища, локальної поширеності органічних гастроентерологічних захворювань поширеність диспепсії в різних популяціях сильно варіює. За оцінками дослідників, у цих хворих спостерігається низька якість життя, гірша за аналогічний показник в осіб із застійною серцевою недостатністю ІІІ функціонального класу чи ревматоїдним артритом [21, 23, 25].
Вегетативна дисфункція: сірий кардинал у неврології
Думка фахівця
26 квітня, 2026
Діагностика вегетативної дисфункції (ВД) залишається складною через широкий спектр симптомів, які часто маскуються під інші захворювання або сприймаються як психосоматичні порушення. Відсутність чітких біомаркерів, варіативність клінічної картини й мультисистемний характер ураження ускладнюють своєчасне виявлення та ефективне лікування. Сучасна медицина стикається з необхідністю розробки комплексного мультидисциплінарного підходу, що включає неврологічну, кардіологічну, ендокринологічну та психосоматичну оцінку. При цьому терапія ВД має бути спрямована не лише на контроль симптомів, але й на профілактику цереброваскулярних ускладнень, зокрема когнітивних порушень, хронічної ішемії мозку та нейродегенеративних процесів.
Генітоуринарний синдром менопаузи та інфекції сечових шляхів: на перетині настанов AUA/SUFU/AUGS та EAU 2025 року
Думка фахівця
17 квітня, 2026
За матеріалами майстер-класу «Уронефрологічний портфель сімейного лікаря: що має бути в щоденній практиці?»
Печінка під тиском сучасного способу життя: метаболічні виклики та можливості нутритивної підтримки
Думка фахівця
17 квітня, 2026
Печінка перебуває під постійним метаболічним тиском, зумовленим сучасним способом життя. Надлишкове харчування, низька фізична активність й інші чинники формують хронічне метаболічне навантаження на організм. У цих умовах печінка, ключовий орган метаболічної регуляції, виконує важливу роль у підтриманні метаболічного гомеостазу. Особливої значущості набуває необхідність збереження та підтримання оптимального структурно-функціонального стану гепатоцитів.
Якими є метаболічні виклики для печінки та як можна підтримати її функцію за допомогою нутритивної корекції, розглянемо в цій статті в зручному для сприйняття форматі «запитання – відповідь».
Остеоартрит: від фенотипу та тератипу – персоналізація терапевтичної стратегії
Думка фахівця
17 квітня, 2026
За матеріалами науково-практичної конференції
«Комплексний підхід до реабілітації пацієнтів з артритом колінного суглоба»
Поза алгоритмами: клінічне судження у веденні алергічного риніту
Думка фахівця
17 квітня, 2026
Алергічний риніт (АР) уражає близько 10-40% населення світу й залишається одним з найпоширеніших станів у практиці алергологів і лікарів загальної практики – сімейної медицини. Міжнародні рекомендації, насамперед ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma), суттєво впорядкували підходи до діагностики та лікування АР завдяки алгоритмам, заснованим на доказах, що стало беззаперечним науковим кроком уперед [1]. Водночас повсякденна клінічна практика свідчить, що реальні пацієнти нерідко виявляються складнішими за будь-які стандартизовані схеми. Такий пацієнтоорієнтований погляд не є новим: він перегукується з гіппократівською традицією вивчати не лише хворобу, а передусім самого хворого, уважно спостерігати за перебігом його стану й не поспішати з висновками, особливо коли клінічні ознаки суперечливі [2].
У цьому матеріалі автори не ставлять під сумнів цінність клінічних настанов. Мета інша – звернути увагу на ті аспекти, яких неможливо повністю навчитися з алгоритмів: індивідуальну клінічну складність, діагностичну невизначеність, варіабельність відповіді на терапію та міжособистісний, комунікативний вимір медичної допомоги.
Від хронічного запалення до остеоартрозу: спільний механізм порушення тканинної цілісності
Думка фахівця
17 квітня, 2026
Під час проведення IV Міжнародної школи «Сучасний лікар: від теорії до практики», що відбулася наприкінці березня, було розглянуто клінічні кейси з реальної практики, цікаві фахівцям хірургічного та нехірургічного профілю.
ГАМК-ергічний дисбаланс у жінок: вплив коливань нейростероїдів на розвиток тривоги та інсомнії
Думка фахівця
13 квітня, 2026
Жіноча репродуктивна система перебуває в тісній функціональній залежності від стану центральної нервової системи, насамперед – від балансу гальмівних нейромедіаторних систем. Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) є основним гальмівним нейромедіатором головного мозку, роль якої у регуляції тривоги, циклу сну, больової чутливості та нейроендокринної функції детально висвітлена в сучасній літературі. Разом із тим специфіка жіночої фізіології, як-от циклічні коливання рівнів нейростероїдів, схильність до дисрегуляції осі «гіпоталамус – гіпофіз – наднирники» та висока поширеність тривожно-больових синдромів у гінекологічній практиці, зумовлює особливу актуальність терапевтичних підходів, спрямованих на відновлення ГАМК-ергічного тонусу.
Тривога, порушення сну та хронічний стрес: нейробіологічні механізми та роль ГАМК-ергічних фітопрепаратів у практиці сімейного лікаря
Думка фахівця
13 квітня, 2026
Хронічний стрес – це не просто психологічний стан, а системна нейробіологічна реакція з чіткими молекулярними корелятами. З позицій нейрохімії патогенез тривожних розладів і пов’язаних із ними порушень сну розглядається насамперед крізь призму дисбалансу між двома ключовими нейромедіаторними системами: збуджувальною глутаматергічною та гальмівною ГАМК-ергічною. Розуміння цього механізму є важливим не лише для невролога чи психіатра – воно має практичне значення для сімейного лікаря, який щодня стикається з пацієнтами, що скаржаться на тривогу, безсоння, неможливість розслабитися і «вимкнути» думки.
Час має значення: швидке клінічне рішення щодо комбінованої ліпідознижувальної терапії
Думка фахівця
8 квітня, 2026
Сучасні стратегії профілактики атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) ґрунтуються на швидкому та інтенсивному зниженні рівня холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Оновлені європейські рекомендації суттєво посилили вимоги до досягнення цільових показників, зокрема для пацієнтів дуже високого та екстремального ризику. Нові клінічні дані підтверджують: чим раніше розпочато ефективну ліпідознижувальну терапію (ЛЗТ) і чим стабільніше утримується низький рівень ХС ЛПНЩ, тим виразнішим є довгостроковий захист пацієнта від серцево-судинних (СС) подій. У цьому контексті комбінована терапія перестає бути резервною опцією та дедалі частіше розглядається як раціональна стартова стратегія. Розглянемо сучасні доказові підходи до інтенсифікації лікування та їх значення для щоденної клінічної практики.
Оновлений календар щеплень: що змінилося для лікаря-практика
Думка фахівця
25 березня, 2026
З 1 січня 2026 р. в Україні набрав чинності наказ МОЗ № 396 про суттєве оновлення Національного календаря щеплень. Зміни стосуються схем вакцинації проти гепатиту В, ХІБ-інфекції та поліомієліту, регламентують включення ВПЛ-вакцинації за кошти державного бюджету, а також уточнюють правовий статус календаря щеплень щодо інструкцій до вакцин.
Взаємозв’язок гострих респіраторних інфекцій та атопічних захворювань у дітей: патогенетичні механізми і підходи до лікування
Думка фахівця
25 березня, 2026
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються однією з найактуальніших проблем педіатричної практики: щорічно в Україні вони вражають понад 14 млн осіб, становлячи близько 90% усієї інфекційної захворюваності. Діти хворіють на ГРВІ в 3-7 разів частіше, ніж дорослі, однак медико-соціальне значення проблеми виходить за межі епізодичної захворюваності – накопичено переконливі докази того, що ГРВІ є важливим фактором ризику формування рецидивних, хронічних та алергічних захворювань у дітей зі спадковою схильністю до атопії.
