Кардіо-рено-метаболічний пацієнт: ефективний менеджмент із погляду кардіолога та ендокринолога
Думка фахівця
9 липня, 2025
На сьогодні усвідомлення патофізіологічного взаємозв’язку метаболічних факторів ризику, як-то ожиріння та цукровий діабет (ЦД), хронічна хвороба нирок (ХХН) і серцево-судинні захворювання (ССЗ), зростає, що привело до концептуалізації кардіо-рено-метаболічного (КРМ) синдрому. Поєднання метаболічних факторів ризику та ХХН у межах цього системного розладу тісно пов’язане із ризиком несприятливих кардіоваскулярних і ниркових наслідків. Під час телемосту, який відбувся цьогоріч у травні, кардіологиня, д.мед.н. Лариса Анатоліївна Міщенко та ендокринологиня, д.мед.н. Любов Костянтинівна Соколова (ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ) детально розглянули причини виникнення, патофізіологію та підходи до лікування КРМ-синдрому на різних стадіях.
Гіпертрофічна кардіоміопатія: сучасний стан проблеми
Думка фахівця
9 липня, 2025
Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) належить до первинних генетично зумовлених захворювань та є найчастішою кардіоміопатією із поширеністю 1:500 за результатами ехокардіографічних (ЕхоКГ) обстежень дорослого населення. Згідно із даними популяційних досліджень, захворюваність на ГКМП становить 0,3‑0,5 на 100 тис. населення на рік [1
Особливості діагностики глаукоми в пацієнтів із міопією
Думка фахівця
7 липня, 2025
Міопія, також відома як короткозорість, є одним із найпоширеніших офтальмологічних захворювань у світі, що зумовлює погіршення зору серед молодого населення. Результати метааналізу показують, що до 2050 р. близько половини населення страждатиме через короткозорість, 10% з яких матимуть міопію високого ступеня (Holden B.A. et al., 2016). Вища поширеність різноманітної патології в поєднанні з раннім початком міопії високого ступеня може зумовити незворотну сліпоту внаслідок вторинних змін у судинній оболонці, сітківці та склері (Li J. et al., 2020).
Анафілаксія. Сучасні уявлення про діагностику та лікування
Думка фахівця
7 липня, 2025
За матеріалами майстер-класу «Терапевтичні горизонти – 25»
Тривожно-депресивні розлади в загальній медичній практиці: алгоритми діагностики та лікування
Думка фахівця
22 червня, 2025
Актуальність проблеми тривожно-депресивних розладів (ТДР) у загальній медичній практиці в Україні є надзвичайно високою. Згідно із даними МОЗ України, лише за перші дев’ять місяців 2024 р. до фахівців первинної ланки зі скаргами на психічне здоров’я звернулися 353 049 пацієнтів, що більш ніж утричі перевищує торішні показники. Близько 70% звернень цього періоду стосувалися тривожності, депресії та проблем зі сном [1]. За оцінками експертів МОЗ України, прогнозована потреба у допомозі з питань психічного здоров’я на первинній ланці медицини становить 27 млн звернень. Водночас близько 3‑4 млн українців матимуть певний розлад психічного здоров’я помірної або тяжкої форми [2].
Війна та її вплив на нервову систему людини
Думка фахівця
22 червня, 2025
Російська воєнна агресія значно вплинула на різноманітні складові мирного життя населення України, докорінно зруйнувавши відчуття безпеки і спричинивши виникнення потужного стресу, психологічні наслідки якого небезпечні як для дітей, так і для дорослих. Війна стала екстремальною, а в деяких випадках – гіперекстремальною ситуацією для окремих груп населення. Внутрішні навантаження, які вона викликає, часто перевищують людські можливості. У цій війні відзначається постійне нехтування Міжнародним гуманітарним правом, Женевською конвекцією, що створює ситуацію загальної недовіри й розчарування [1, 2].
Сучасні підходи до лікування порушень сну в пацієнтів із когнітивними розладами
Думка фахівця
22 червня, 2025
Когнітивні розлади (КР) – частий супутник більшості захворювань у неврологічній практиці. Одним із наукових напрямів, що активно розвивається, є вивчення чинників, які впливають на перебіг, темпи прогресування, функціональні результати та стратегії терапії КР. У цьому аспекті одним із найважливіших факторів є сон та його порушення [1]. Окрім КР пацієнтів часто турбує погіршення сну та його якості, що включає труднощі під час засинання, ранні пробудження, відчуття відсутності сну, слабкість, розбитість, підвищена втомлюваність та зниження працездатності в першій половині дня.
Парадоксальна роль дієтичних добавок неденатурованого колагену ІІ типу при остеоартриті: обґрунтування з позицій доказової медицини
Думка фахівця
19 червня, 2025
Остеоартрит є однією з провідних причин хронічного болю та зниження якості життя, особливо в людей старшого віку. Своєчасна діагностика дозволяє уповільнити прогресування захворювання та запобігти розвитку тяжких ускладнень. Ефективне лікування, включаючи фармакотерапію, фізіотерапію та хірургічні втручання, покращують рухливість суглобів та зменшують больовий синдром. У даному огляді представлено сучасні дані щодо можливостей медикаментозного лікування остеоартриту з позиції впливу на етіопатогенетичні механізми розвитку захворювання та зменшення дегенеративних змін сполучної тканини
Вітамін D: його роль у підтриманні метаболічного здоров’я дітей і молодих дорослих
Думка фахівця
18 червня, 2025
Вітамін D – потужна біологічна речовина, яка вивчається протягом останніх десятиріч майже у всіх галузях медицини; розуміння ролі вітаміну D у підтримці метаболізму всебічно розширюється і має велику доказову базу. Вітамін D, отриманий з раціону харчування та/або шляхом синтезу у шкірі під впливом ультрафіолету, є біологічно неактивним і потребує перетворення на активні форми. Під дією певних ферментів він метаболізується в печінці до 25-гідроксивітаміну D (25(ОН)D) – основної неактивної циркулювальної форми вітаміну D; другий етап метаболізму відбувається в нирках за участю ферменту 1α-гідроксилази (СYР27В1), що перетворює 25(ОН)D на біологічно активний гормон кальцитріол – 1,25-дигідроксихолекальциферол (1,25(ОН)2D). Будь-яка патологія гепатобіліарної системи, нирок або зниження функції паращитоподібних залоз порушують цей процес. На сьогодні серед населення планети існує дефіцит вітаміну D різного ступеня, який у глобальному сенсі визнано пандемією із багатьма негативними наслідками для здоров’я [1-5].
Терапевтичні можливості метаболічно активних сполук: у фокусі L‑аргінін, L‑карнітин і бурштинова кислота
Думка фахівця
17 червня, 2025
Сьогодні загальновідомо, що збалансоване й адекватне за калорійністю харчування є повноцінним способом забезпечення організму енергією та харчовими речовинами. Водночас у разі виникнення низки фізіологічних і клінічних ситуацій потреба в харчових речовинах не може бути компенсована лише за рахунок дієти. За таких умов обґрунтованим є застосування дієтичних добавок (ДД), які містять метаболічно активні сполуки.
Субклінічна тривога та дисавтономія: прихована загроза серцево-судинних захворювань
Думка фахівця
17 червня, 2025
За матеріалами міждисциплінарної онлайн-дискусії «Стрес. Тривога. Психоемоційне здоров’я»
Від травного тракту до головного мозку: механізми дії та клінічне значення ГАМК у лікуванні тривоги і порушень сну
Думка фахівця
17 червня, 2025
Тривожність і безсоння – поширені розлади, які уражають ≈4 і 10% населення відповідно. В пацієнтів із цими станами спостерігається порушена мозкова активність, що свідчить про спільні механізми їхнього розвитку. Пропонуємо до уваги читачів огляд статті C. Jiang і співавт. (2025) From the gut to the brain, mechanisms & clinical applications of γ-aminobutyric acid (GABA) on the treatment of anxiety & insomnia, де розкриваються нейронні механізми розвитку тривожності та безсоння, шляхи транспорту ГАМК із кишечнику до мозку, а також потенціал препаратів ГАМК у лікуванні тривожності й безсоння.
