Огляд подій

Наприкінці червня Стамбул (Туреччина) на кілька днів перетворився на світову столицю панкреатології. Саме тут 24-27 червня відбувся 58-й конгрес Європейського панкреатичного клубу (EPC) – подія, що стала знаковою для міжнародної наукової спільноти. Цьогоріч форум був організований спільно з Міжнародною асоціацією панкреатологів (IAP), об’єднавши провідних дослідників і клініцистів з усього світу.

У Львові 11-12 вересня відбувся форум «Сучасна онкологія – 2026: інновації, персоналізація та мультидисциплінарний підхід до лікування раку». Однією з центральних тем заходу був рак грудної залози (РГЗ), персоналізація лікування якого дедалі більше ґрунтується на виявленні певних біомаркерів. Учасники конференції обговорили появу нової цільової категорії пацієнток із метастатичним процесом, а саме пацієнток із HER2-low статусом, та стратегій їх лікування. Окрему увагу приділили HER2-позитивному РГЗ і останнім змінам, які відбулися у підходах до (нео)ад’ювантного лікування, розглянувши дані досліджень DESTINY-Breast11 та -05. Також на конференції йшлося про роль спадкових генетичних мутацій у розвитку РГЗ, а саме гермінальної BRCAm1/2, і послідовність призначення олапарибу та інігібіторів CDK4/6 при HR-позитивному, HER2- негативному ранньому РГЗ.

У Львові 13 жовтня відбулася науково-практична конференція «Експертні рішення в онкогінекології», яку провела експертна патоморфологічна лабораторія (ЕПЛ) спільно з мережею медичних центрів «Родина». Підготувала захід освітня платформа безперервного професійного розвитку для патоморфологів і клініцистів –«Академія  ЕПЛ». Програму вибудували за клінічним маршрутом пацієнтки: перша підозра, діагностика, патоморфологічна верифікація, вибір лікування. Аудиторію представляли акушери-гінекологи й лікарі інших спеціальностей, від яких залежить скерування і діагноз у пацієнтки з підозрою на злоякісний процес.

Українська команда науковців із Запорізького державного медико-фармацевтичного університету увійшла до складу міжнародного консорціуму, відібраного Міжнародним союзом боротьби із раком (UICC) для реалізації нових європейських досліджень з імплементації профілактики раку.

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) не завжди завершується після зникнення гострих неврологічних симптомів: порушення уваги, пам’яті, емоційного контролю та здатності до навчання можуть зберігатися протягом тривалого часу, суттєво обмежуючи професійне, соціальне й повсякденне функціонування людини. Тому сучасний підхід до ведення пацієнтів із ЧМТ має охоплювати не лише своєчасне виявлення структурного ушко­дження мозку, а й оцінювання когнітивних і нейроповедінкових наслідків травми, стимуляцію процесів нейропластичності та комплексну реабілітацію, що поєднує когнітивні вправи, фізичну активність, психологічну підтримку й обґрунтовану фармакотерапію. На цих аспектах наголошує Антон Олександрович Волосовець, д.мед.н., професор, завідувач кафедри медицини невідкладних станів Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (м. Київ).

За матеріалами науково-практичної конференції «Біль у клінічній практиці: виклики діагностики та персоналізований підхід до терапії» (11‑12 березня 2026 року)

У Києві 28-29 травня за участі провідних українських і закордонних фахівців з Австрії, Туреччини, Японії, Італії, Німеччини і Бразилії відбувся Національний конгрес з онкохірургії, присвячений гастроінтестинальним і гепатопанкреатобіліарним пухлинам. Організатором заходу стала платформа OncoHUB спільно з ДНП «Національний інститут раку» (НІР). Конгрес пройшов у гібридному форматі, мав насичену програму з п’яти тематичних секцій: первинні та вторинні пухлини печінки, рак шлунка, хірургія пухлин підшлункової залози, ендоскопічна онкохірургія і колоректальний рак.

9 вересня на базі ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» (далі – Інститут) відбувся майстер-клас «Сучасні аспекти профілактики і терапії вік-асоційованих захворювань». Захід об’єднав фахівців установи, а також сімейних лікарів, терапевтів і лікарів багатьох інших спеціальностей м. Києва та Київської області. У центрі уваги були три проблеми, з якими лікар щодня стикається при веденні пацієнтів середнього, похилого та старечого віку: цукровий діабет (ЦД) 2 типу, больові синдроми й безсоння.

Повномасштабна війна суттєво змінила профіль пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). Хронічний психоемоційний стрес, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), ожиріння та інші кардіометаболічні порушення дедалі частіше розглядають як взаємопов’язані механізми, що ускладнюють контроль артеріальної гіпертензії (АГ) та погіршують прогноз. Цим питанням були присвячені доповіді провідних українських фахівців, представлені під час низки наукових медичних заходів 2026 р.

Весна в Барселоні має особливий присмак відкриттів. Тут сонце ковзає мозаїками Гауді, шпилі Саграда Фамілія тягнуться вгору, а сміливі ідеї, як і століття тому, знаходять шлях до втілення. Саме в такій атмосфері 26-30 травня в сучасному конгрес-центрі Fira Barcelona Gran Vía відбувся конгрес Європейської асоціації з вивчення печінки (European Association for the Study of the Liver, EASL) 2026.