Применение ресинхронизирующей терапии сердца у больных с сердечной недостаточностью
Обоснование применения сердечной ресинхронизирующей терапии у больных с сердечной недостаточностью (СН)
В 1997 г. возникла новая концепция патофизиологии СН. Среди больных с III/IV функциональным классом (ФК) по New York Heart Association (NYHA) примерно у 30-40% обнаруживалась блокада левой ножки (БЛН) пучка Гиса или нарушение внутрижелудочковой проводимости. Вначале данные факты связывали с нарушением сократимости миокарда, однако при детальном анализе обнаружилось, что именно нарушения электрического проведения ответственны за изменение механической функции у многих больных.
Недавние исследования показали, что БЛН является комплексным и гетерогенным заболеванием электрической системы сердца. Эндокардиальное картирование продемонстрировало одинаковую последовательность активации при БЛН и атриовентрикулярной (АВ) последовательной верхушечной стимуляции правого желудочка (ПЖ), что привело к использованию стимуляции ПЖ в качестве экспериментальной модели БЛН [1]. Аналогично модель БЛН на животных легко получается с помощью абляции проксимальной части левой ножки. В результате был введен термин «миокардиальная диссинхрония» и появилось предположение, что улучшением функции проведения можно добиться улучшения сократимости сердца – таким образом, появились предпосылки к возникновению сердечной ресинхронизирующей терапии (СРТ).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....