Гемоиммунопреципитация – новый подход в лечении дилатационной кардиомиопатии
По определению ВОЗ, дилатационная кардиомиопатия (ДКМП) является одной из главных причин развития тяжелой сердечной недостаточности и показанием к трансплантации сердца [1]. Достоверных сведений об этиологии этого заболевания нет, поэтому можно отнести его к идиопатической форме. В основе клинических проявлений ДКМП лежит нарушение сократительной способности миокарда, снижение сердечного выброса и увеличение остаточного объема крови в желудочках сердца. При этом гипертрофия миокарда отсутствует или является недостаточной для компенсации систолической дисфункции [2].
ДКПМ встречается у 7-8 человек на 100 тыс. населения. При консервативном лечении годичная летальность пациентов с ДКМП составляет около 45%, а пятилетняя выживаемость не превышает 25% [7], поэтому медико-социальное значение этого заболевания достаточно велико [3]. В первую очередь это связано с высокой вероятностью внезапной смерти, а также со злокачественностью течения ДКМП, поражающей преимущественно лиц трудоспособного возраста, с развитием прогрессирующей, часто рефрактерной к фармакотерапии сердечной недостаточности [4]. Поэтому во многих случаях пациентам с ДКМП требуется не только своевременное медикаментозное лечение, но и хирургическая коррекция геометрии полостей и клапанного аппарата сердца [5]. Повышенный интерес отечественных и зарубежных исследователей к изучению ДКМП усугубляется тем фактом, что в последние годы отмечен рост количества пациентов с этой патологией как за счет истинного увеличения больных, так и за счет усовершенствования методов диагностики этого заболевания [6, 8].
Как правило, ДКМП диагностируется поздно, при развитии выраженной недостаточности кровообращения, тромбоэмболических осложнений, жизнеопасных аритмий. Оценка прогноза имеет важное значение для терапии таких больных, в частности для отбора пациентов для своевременного кардиохирургического лечения и трансплантации сердца. Лечебная тактика при данном заболевании продолжает оставаться предметом дискуссий [7, 9]. До последнего времени эффективных методов лечения ДКМП не было, поэтому особый интерес представляют результаты комплексной терапии, проводящейся в Киевском городском центре сердца и основывающейся на проведении сеансов гемоиммунопреципитации.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....