Достижения Киевской медицинской академии последипломного образования им. П. Л. Шупика (укр)

30 жовтня 2003 року Київська медична академія післядипломної освіти відзначає своє 85-річчя.

Свій початок академія бере з 1918 року, коли було створено в сузір’ї науково-освітніх, культурних, державних і громадських закладів клінічний інститут для удосконалення лікарів, який і був у витоків становлення і розвитку системи післядипломної медичної і фармацевтичної освіти в нашій державі.

Упродовж свого існування відбулося становлення інституту як вищого навчально-методичного та наукового центру. Створення клінічного інституту ще 85 років тому передбачало формування в ньому єдиної системи учбової, наукової і лікувальної роботи, у тому числі сумісної з практичною охороною здоров’я, що в такому єднанні і тепер складає основну діяльність академії післядипломної освіти.

У довоєнні роки була створена майже третина існуючих сьогодні кафедр, а формування учбового процесу відбувалося з використанням педагогічного та наукового надбання української медицини, що стало характерною особливістю діяльності академії. До початку Другої світової війни інститут нараховував 24 кафедри, на яких проходили підготовку понад тисячу лікарів.

На сьогодні академія має 67 кафедр, де протягом року проходять післядипломну підготовку близько 20 тисяч фахівців. Довоєнний період характеризувався також суттєвим внеском учених інституту до скарбниці вітчизняної науки.

Вдруге інститут «народився» 18 листопада 1943 року, через 2 тижні після звільнення Києва від фашистських загарбників.

За період 50-90-х років ХХ століття інститут став одним із найпотужніших у колишньому СРСР і найбільшим серед навчальних закладів такого типу в Україні. За цей період значно розширена та поліпшена матеріально-технічна база інституту, відкриті нові кафедри, обладнані новою сучасною апаратурою та приладами.

Новий період у діяльності інституту розпочався в жовтні 1991 року, після його повернення до системи МОЗ незалежної України, що спричинило якісні зміни його статусу.

У п’яту річницю незалежності нашої держави (13 травня 1996 року) згідно з постановою Кабінету Міністрів України створено Київську медичну академію післядипломної освіти, а 20 квітня 1998 року присвоєно ім’я П.Л. Шупика, видатного державного діяча і вченого, який зробив вагомий внесок у розвиток матеріальної, навчальної і наукової бази академії.

З цього часу, відповідаючи новому статусу, була проведена значна робота з вдосконалення структур і напрямів діяльності академії.

У різні роки академію очолювали видатні організатори охорони здоров’я і вчені: Я.А. Охріменко (1943-1944); В.П. Комісаренко (1944); І.І. Кальченко (1945-1957); В.Д. Братусь (1957-1959); М.Н. Умовіст (1959-1984); В.М. Гирін (1985-2002), які зробили вагомий внесок у становлення та розвиток академії.

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика за роки свого існування стала провідним в Україні закладом післядипломної медичної і фармацевтичної освіти й потужним науковим центром, який нараховує 64 кафедри різного профілю, біля 600 викладачів, у тому числі 137 докторів наук, професорів, 360 кандидатів наук, доцентів, що є одним з найвищих показників серед вузів в Україні. Клінічна база включає понад 7000 ліжок, куди входять провідні лікувальні установи м. Києва та інститути АМН України. До послуг слухачів — 5 гуртожитків на 2 тис. місць.

Академія у своєму складі має 5 факультетів: хірургічний, терапевтичний, педіатричний, медико-профілактичний і фармацевтичний, факультет підвищення кваліфікації викладачів, та єдину в системі МОЗ України наукову дослідну лабораторію післядипломної освіти. У поточному році відкрито Інститут стоматології, який об’єднує п’ять кафедр, поліклініку та курси вдосконалення зубних техніків. На КМАПО ім. П.Л. Шупика покладені обов’язки МОЗ України головного інституту з післядипломної підготовки.

Основним завданням КМАПО були і є підготовка та підвищування квалі-фікації лікарів і провізорів. Відповідно до закону «Про освіту» та реформи вищої медичної освіти відбулися кардинальні зміни в системі післядипломної підготовки лікарів і провізорів. Починаючи з 1992 року поповнилися нові види підготовки спеціалістів — інтернатура та передатестаційні цикли, а з 1994 року розширилися види навчання за рахунок введення магістратури, циклів інформації та стажування, циклів профільного підвищення квалі-фікації викладачів кафедр системи післядипломної медичної освіти.

Щороку навчально-виробничий план академії розширювався, і колективи кафедр та керівництво приклали чимало зусиль для виконання та перевиконання державних замовлень.

З набуттям незалежності в Україні з’явилася можливість складання власних національних програм. Академією підготовлені навчальні програми з 87 спе-ціальностей, тобто дві третини всіх програм, розроблені атестаційні комп’ютер-ні системи.

У КМАПО ім.П.Л.Шупика були розроблені положення про організацію навчання за передатестаційними циклами та проведення іспитів, які затверджені наказом МОЗ України. З 1994 року стала широко впроваджуватися комп’ютеризація навчального та наукового процесу. До 1997 року вже всі кафедри були комп’ютеризовані, а на сьогодні, крім інтернет-класу, існує інтернет на кожній кафедрі.

В академії також розроблена єдина система координації навчально-методичної роботи, а з 1995 року проводяться цикли підвищення кваліфікації ректорів вузів, проректорів, директорів і їх заступників НДІ АМН України і МОЗ України, начальників обласних управлінь охорони здоров’я, головних спеціалістів МОЗ України.

Новими формами співпраці є створення навчального комплексу з КМІ Асоціації народної медицини, що надало можливість забезпечити післядипломну підготовку випускників недержавних ВНЗ, та підписання Угоди про спільну педагогічну діяльність з Українською військово-медичною академією з підготовки військових лікарів. Нещодавно створено Консорціум університетів Центральної, Південної та Східної Європи (куди входить КМАПО) з штаб-квартирою в Італії для вільного обміну викладачами, студентами і дипломатами.

У нас успішно навчаються лікарі з країн Азії, Африки, Латинської Америки, Європи, Індії, США, Канади, Німеччини, Польщі, Греції. Випускники академії успішно складають удома ліцензійні іспити і працюють у розвинених країнах Заходу.

Головним багатством і надбанням академії завжди були люди, які на різних етапах її розвитку створювали матеріальну базу, удосконалювали учбовий процес, формували наукові школи і напрями.

Засновниками наукових шкіл стали представники вже першого покоління вчених — професори О.З. Лазарєв, Є.Л. Скловський, Г.Ф. Писемський, А.М. Заков, А.А. Чайка, М.С. Коломійченко.

Фундаторами знаменитих Київських терапевтичних шкіл були академіки Ф.Г. Яновський, М.Д. Стражеско і В.Х. Василенко.

Одним із засновників Київської школи нейрохірургів був О.І. Арутюнов, неврологічної школи в Україні — академік Б.М. Маньковський і професор Д.І. Панченко, школи хірургів — М.М. Амосов і О.О. Шалімов, у галузі гігієни — академік Л.І. Медвідь і Д.М. Кадюжний, психіатрії — академік В.П. Протопопов; фармації — професор Я.А. Фіалков; травматології і ортопедії — професор О.Г. Єлецький; фізіотерапії — професор О.Р. Кричинський; оториноларингології — професор О.С. Коломійченко; геронтології — академік Д.Ф. Чеботарьов; педіатрії — Д.Л. Сігалов.

У післявоєнні роки найважливішими науковими здобутками стали: створення першого в світі «Біотрону» для лікування та профілактики судинних захворювань головного мозку заслуженим діячем науки і техніки України, професором Д.І. Панченко; розробка та впровадження протипухлинного препарату «Поліплатилен» (заслужений діяч науки і техніки України, професор С.О. Шалімов і професор Л.В. Кейсевич), антисистемотоніну і резиститу (професор В.Т. Антоненко); впровадження нетрадиційних методів діагностики та лікування (член-кореспондент АМН, професор Е.Л. Мачерет), нових програмних методів діагностики, лікування і профілактики серцево-судинних захворювань (член-кореспондент АМН, професор В.О. Бобров; професор І.М. Ганджа); розробка нових підходів та шляхів хірургічної і фармакологічної корекції раневого процесу при пошкодженнях шкірних покровів, судин, нервів і внутрішніх органів (професори М.Н. Умовіст, М.І. Сіморот).

В останні роки наукові школи очолюють учені академії: члени-кореспонденти АМН, професори М.М. Сергієнко, Є.Л. Мачерет, М.Є. Поліщук, професори А.І. Трищінський, І.М. Ганджа, О.А. Євдощенко, Л.В. Тимошенко, В.М. Левенець, Т.П. Сіваченко, Є.В. Коханевич, Ю.П. Вдовиченко, О.П. Мінцер та інші.

Наукова діяльність в академії багатогранна і широкопланова. Це виконання замовлень за державними, президентськими та національними програмами, ініціативно-пошукова та госпдоговірна тематика. Так, тільки за останні 5 років виконувалося 34 НДР з пріоритетних напрямів згідно з державними програмами, 67 — ініціативно-пошукової, 807 — госпдоговірної тематики (апробація медичних препаратів, інструментів, матеріалів та устаткування, клінічних випробувань медичних препаратів, стандартизація фармацевтичної промисловості).

Із НДР, які виконувалися відповідно до державних програм і замовлень у сфері профілактичної і клінічної медицини, були: «Раптова смерть: вивчення нейроімунних механізмів розвитку гострої серцево-судинної та цереброваскулярної патології» (науковий керівник — професор І.С. Зозуля); «Здоров’я літніх людей» (науковий керівник — професор А.В. Токар); «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні, «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я України» (науковий керівник — професор Г.І. Лисенко); «Цільова комплексна програма генетичного моніторингу в Україні» (науковий керівник — професор Н.Г. Горовенко); «Удосконалення діагностики, лікування і профілактики бронхіальної астми в дітей групи ризику» (науковий керівник — професор О.І. Ласиця); «Здоров’я киян» (науковий керів-ник — професор Б.П. Криштопа) і «Здоров’я нації», у якій беруть участь 19 кафедр.

Результати науково-дослідних робіт за останні 5 років лягли в основу видання 63 монографій, 108 навчальних посібників, 17 підручників, 20 збір-ників наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика, 102 методичних рекомендацій, 35 інформаційних листів і понад 5500 статей і 1900 тез. Отримано понад 200 патентів і авторських свідоцтв.

Тільки за останні 5 років розроблено та впроваджено більше 200 способів діагностики та лікування, профілактики різних захворювань.

Академія готує аспірантів з усіх медичних та фармацевтичних спеціальностей. Упродовж 5 років підготовлено 122 аспіранти, 4 докторанти, 267 клі-нічних ординаторів, 44 магістри.

Зараз в академії функціонує 8 спе-ціалізованих учених рад з 9 спеціальностей із захисту докторських і кандидатських дисертацій з фахів: нервові хвороби, анестезіологія та інтенсивна терапія, акушерство та гінекологія, судова медицина, технологія ліків та організація фармацевтичної справи, фармацевтична хімія і фармакогнозія, очні хвороби, внутрішні хвороби, соціальна медицина. Протягом 5 років у них захищено 45 докторських і 203 кандидатських дисертацій, співробітниками академії захищено 32 докторських і 146 кандидатських дисертацій.

За останні 5 років в академії проведено 58 наукових форумів (конференцій, з’їздів, симпозіумів, науково-практичних семінарів, шкіл), які увій-шли до Реєстру МОЗ України і АМН України.

Наукові розробки академії відзначені 90 медалями різних виставок, з яких 22 золотих. Отримано 32 дипломи І-ІІ ступеня.

Клінічні кафедри розміщені майже на 40 клінічних базах, якими є лікарні м. Києва, диспансери, медичні консультації, пологові будинки. Такі кафедри мають 12 науково-дослідних інститутів.

Професорсько-викладацький склад щорічно консультує понад 200 тис. хворих, проводить багато оперативних втручань, застосовує найновітніші методи діагностики та лікування.

Академія плідно співробітничає з науковими закладами багатьох країн світу: США, Німеччини, Канади, Великої Британії, Греції, Польщі, Швейцарії, Італії. У 2001 році академія одною з перших медичних вищих навчальних закладів України стала колективним членом Міжнародної кадрової академії. Понад 50 учених академії щорічно відвідують зарубіжні країни.

КМАПО ім. П.Л. Шупика є засновником та співвидавцем журналів, більшість з яких включені ВАК України до Переліку видань, у яких можуть публікуватись основні результати дисертаційних робіт. Головними редакторами цих видань є провідні вчені академії.