0 %

Захворювання екстрапірамідної системи: нові сходинки в діагностиці та лікуванні

17.01.2018

2-3 листопада в м. Києві відбулася IV науково-практична конференція з міжнародною участю «Захворювання екстрапірамідної системи: клініка, діагностика, лікування», присвячена 45-річчю від дня заснування відділу екстрапірамідних захворювань нервової системи ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».

Організаторами заходу виступили Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Київське міське науково-практичне товариство неврологів ім. проф. М.Б. Маньковського, ГО «Міжнародна академія медичної освіти».

Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова є однією з провідних вітчизняних науково-практичних медичних установ, що має багатий досвід і визнання в розробці комплексної проблеми старіння. Наукові напрацювання провідних учених інституту, в тому числі щодо діагностики й лікування захворювань екстрапірамідної системи та координації експериментальної медико-біологічної, клінічної й соціально-гігієнічної роботи, що проводиться із зазначеної проблеми в різних наукових і практичних вітчизняних колективах, відомі не лише в Україні. Науковий заклад є організатором низки українських асоціацій, у тому числі Асоціації хворих на паркінсонізм, яка в 1997 році прийнята до Європейського союзу паркінсонізму (EPDA). Тож інтерес до конференції набув міжнародного масштабу.

 

Голова оргкомітету конференції, керівник відділу екстрапірамідних захворювань нервової системи ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», доктор медичних наук, професор Ірина Миколаївна Карабань визначила основні наукові напрями, які обговорювали під час конференції:

  • історія вивчення хвороби Паркінсона (ХП) і рухових порушень;
  • ранні біомаркери ХП;
  • клінічний поліморфізм ХП;
  • сучасні технології нейромодуляції в лікуванні ХП;
  • можливості персоналізованої фармакотерапії ХП;
  • реабілітація рухових порушень;
  • інноваційні підходи до лікування рухових порушень;
  • нові генетичні та клітинні технології при рухових порушеннях;
  • методи нейрохірургічної корекції екстрапірамідних порушень;
  • немедикаментозна терапія ХП та інших екстрапірамідних порушень.

Головуючими на конференції були авторитетні спеціалісти в галузі геронтології: академік НАМН України В.В. Безруков, професор В.Б. Шатило, професор І.М. Карабань. До організаційного комітету конференції увійшли доктор медичних наук І.В. Богданова (ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», м. Харків), член-кореспондент НАМН України, професор Л.А. Дзяк (ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»), професор І.М. Карабань, професор Н.В. Литвиненко (ВНЗ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава), професор С.П. Московко (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова), кандидат медичних наук Я.Є. Саноцький (Львівська обласна клінічна лікарня), професор Т.М. Слободін (Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ).

До секретаріату увійшли кандидат медичних наук Н.В. Карасевич і кандидат медичних наук С.А. Крижановський (ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»).

У рамках конференції відбулися засідання з інтерактивною методикою викладання, а також проведено теоретичні та практичні майстер-класи під керівництвом видатних учених з України, Естонії, Російської Федерації, Ізраїлю.

У перший день роботи наукового форуму його учасників привітали академік НАМН України, президент Національної академії медичних наук України В.І. Цимбалюк, директор ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», академік НАМН України В.В. Безруков. Саме він разом із членом-кореспондентом НАМН України, професором Л.А. Дзяк, професором Pille Taba (Університет Тарту, Естонія) стали головуючими на першому засіданні, присвяченому актуальним питанням діагностики та лікування захворювань екстрапірамідної системи.

Обговорення та дискусії під час засідання велися, зокрема, навколо таким тем: «ХП: рубежі епохи та сучасні досягнення» (І.М. Карабань), «Нові діагностичні критерії ХП і практичні аспекти лікування» (Pille Taba), «Від фенотипової гетерогенності ХП до особливостей терапії» (Т.М. Слободін), «Мітохондріальна дисфункція як біомаркер поліорганної патології при ХП» (К.В. Розова, І.М. Маньковська, Н.В. Карасевич, І.М. Карабань, ДУ «Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України», ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ), «Особливості порушення дрібної моторики та їх корекція на ранній стадії ХП» (І.В. Богданова, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», м. Харків).

Ці доклади засвідчили, що українські вчені-неврологи розробляють усі можливі напрями вдосконалення лікування ХП, включаючи втілення сучасних рекомендацій у реальну практику, пошук нових біомаркерів уражень органів при ХП, використання немедикаментозних методів терапії тощо.

Наступне засідання конференції розпочалося з виступу професора кафедри неврології Російської медичної академії неперервної професійної освіти, керівника Центру екстрапірамідних захворювань МОЗ РФ О.С. Левіна, який розповів про нейромедіаторний підхід до персоніфікованої терапії ХП.

Цікавим і корисним для учасників форуму став досвід Ізраїлю в застосуванні інгібіторів МАО-Б у лікуванні ХП, яким поділилася Тетяна Гуревич (Tel-Aviv Medical Center, Movement Disorders and Parkinson Disease Unit).

Із доповіддю про критерії застосування в поетапному лікуванні ХП стратегії леводопа-терапії виступив С.П. Московко (Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова).

Цікавими для слухачів стали лекції Я.Є. Саноцького (Львівська обласна клінічна лікарня) на тему: «Марганцева енцефалопатія: 11-річний досвід спостереження» та С.А. Крижановського (Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України) на тему: «Електроенцефалографічні маркери змін функціонального стану мозку при ХП».

Фіналом першого дня роботи конференції стало проведення майстер-класів від Т.Ю. Гуревич та І.М. Карабань щодо акцентів і глісандо в комплексній патогенетичній терапії ХП, обговорення доповідей, дискусії щодо окремих їхніх аспектів, спілкування з експертами.

Наступного дня корисну інформацію учасникам конференції запропонував професор К.Р. Костюк (ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ) на тему «Сучасні аспекти, стан і перспективи нейрохірургічного лікування екстрапірамідних порушень в Україні».

Актуальною проблемою для людей, які страждають на ХП, є порушення нічного сну та підвищення денної сонливості. Тому непересічним був інтерес до лекції на цю тему, котру підготували до конференції професори М.М. Яхно та М.Р. Нодель (Перший Московський державний медичний університет ім. І.М. Сєченова, Клініка нервових хвороб ім. А.Я. Кожевнікова, Росія). Так само жваво обговорювалася й тема генетики ХП та інших нейродегенеративних захворювань, яку запропонував старший науковий співробітник О.К. Коляда (Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України). Кандидат медичних наук Н.В. Карасевич представила дані щодо сучасних аспектів діагностики та лікування синдрому неспокійних ніг.

Засідання завершилося майстер-класом щодо немедикаментозних методів лікування ХП, які сьогодні є науково обґрунтованими й визнаними у світі, та показовим сеансом данс-терапії під керівництвом професора І.М. Карабань і кандидата медичних наук Н.В. Карасевич. Танцювальний виступ людей, які живуть із ХП, викликав сльози на очах присутніх. Безперечно, чуйність, уважне ставлення, зоровий і фізичний контакт, підтримка та розуміння, які властиві сеансам данс-терапії, мають винятково важливий лікарський, психологічний і соціальний ефекти, й сьогодні танцювально-рухова терапія є одним із напрямів у нейрореабілітації пацієнтів, який активно розвивається.

У країнах Європи (Німеччина, Австрія тощо) та в США існують підрозділи Асоціації данс-терапії, на сайтах яких розміщена інформація про застосування танцювально-рухової терапії при ХП.

Із листопада 2014 року на базі Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова організовано данс-клас для пацієнтів з екстрапірамідною патологією. Фахівці підбирають вправи, що корегують руховий дефіцит пацієнтів.

У процесі застосування данс-терапії спеціалісти переконалися, що цей метод допомагає подолати одну з найтяжчих психологічних проблем нашого часу – депресію, котра дуже часто супроводжує ХП. Депресія з’являється в тому числі через взаємну непристосованість суспільства та хворих. Лікарі намагаються налаштувати довіру між пацієнтом і тренером. Вибудовування відносин підтримки та розуміння – один із найважливіших аспектів проведення сеансів данс-терапії. Допомога полягає в постійному зоровому, фізичному контакті, контролі за успіхами в подоланні недуги. Соціальний ефект проявляється в роботі в групі, спілкуванні, занятті спільною справою. Спостереження за хворими дають змогу з оптимізмом розглядати танцювально-рухову терапію як засіб немедикаментозного впливу при ХП на будь-яких стадіях перебігу захворювання. Тому інтерес до досвіду українських учених у використанні данс-терапії серед учасників конференції був великий.

На заключному, четвертому, засіданні конференції головували член-кореспондент НАМН України, професор Л.А. Дзяк, професор О.С. Левін, професор І.М. Карабань. Науковці запропонували до обговорення та обміну досвідом такі напрями:

«Клінічна гетерогенність ХП і новий підхід до виділення її стадій» (О.С. Левін), «Коморбідний профіль у хворих на ХП» (Л.А. Дзяк), «Сучасні можливості нейровізуалізації при ХП та інших нейродегенеративних захворюваннях» (З.З. Рожкова, ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», медична клініка «Борис»), «Сучасні погляди на патогенез, діагностику та лікування бокового аміотрофічного склерозу» (О.А. Мяловицька, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ).

У фінальній частині конференції заключне слово було надано авторитетним експертам із проблеми діагностики та лікування ХП в Україні. До учасників медичного форуму звернулися І.М. Карабань, І.В. Богданова, Л.А. Дзяк, Т.М. Слободін, Н.В. Литвиненко, С.П. Московко, Н.В. Карасевич, Я.Є. Саноцький.

«Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини в розумінні патогенезу захворювань і розширення можливостей терапії, лікування пацієнтів із паркінсонізмом сьогодні парадоксально є більш складною задачею, ніж кілька десятиліть тому, – наголошували експерти. – Постійне уточнення та оновлення наших знань про нейрохімію мозку в нормі та при патології потребує дедалі тонших підходів до регулювання й корекції нейродегенеративних процесів, у зв’язку з чим лікування в міру вдосконалення стає дедалі більш філігранним, справжнім мистецтвом лікаря. Тому важливість подібних зборів науковців із різних країн, які обмінюються досвідом, дискутують, разом шукають і знаходять відповіді на численні запитання щодо сучасних підходів у діагностиці й лікуванні таких захворювань, важко переоцінити».

У рамках конференції відбулася ще одна непересічна та довгоочікувана подія – презентація видання «Рекомендації щодо діагностики та лікування ХП» (Київ, 2017), що має всі підстави стати настільною книжкою для лікарів різних напрямів, які займаються проблемою ХП.«Лікування ХП – процес творчий, сугубо індивідуалізований, що вимагає від лікаря високого професійного рівня та уважного ставлення до кожного з пацієнтів. Розглянуті на конференції результати наукових досліджень, напрацювання та пропозиції щодо впровадження їх у практичну діяльність у різних напрямах діагностики й лікування захворювань екстрапірамідної системи нададуть можливість підвищити рівень допомоги населенню України, котре страждає на такі поки що невиліковні недуги, як ХП, покращити якість їхнього життя, підвищити рівень відновлення працездатності та забезпечити ефективне використання ресурсів галузі охорони здоров’я», – наголосила, оцінюючи результати конференції, голова оргкомітету, професор Ірина Миколаївна Карабань.


Колектив медичної газети «Здоров’я України» вітає співробітників відділу екстрапірамідних захворювань нервової системи ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» з визначною датою – 45-річчям створення відділу! Результати вашої праці свідчать про те, що в нашій медицині зберігаються найкращі традиції та принципи, які завжди визначали особливість цієї галузі науки. Небайдужість, ентузіазм, працьовитість, цільність – ці якості колись дали українським лікарям змогу пережити найтяжчі роки. Ми віримо, що сьогодні, коли медична спільнота знов стикається з труднощами, нерозумінням, недостатньою увагою з боку влади, їй усе ж таки вдасться вистояти та вкотре довести, що людяність і бажання робити щось незвичайне завжди залишатимуся характерними рисами українського лікаря. Пацієнти з ХП, які танцюють, малюють, намагаються робити нові відкриття в житті, – найкращий доказ того, що наші надії не марні, адже цим хворим пощастило зустрітися зі справжніми Лікарями у своєму житті.


 

Підготувала Людмила Онищук

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 4 (43), грудень 2017 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

19.01.2018 Неврологія Школа психотерапевта: управление сознанием

Работа психотерапевта, с какой стороны не взглянуть, заключается, по сути, в управлении сознанием больного. Управляемый контакт с пациентом заинтересует, пожалуй, многих врачей, в особенности семейной практики. Автор постарался собрать воедино полезную информацию....

19.01.2018 Неврологія Нейрональные мембраны и их фармакологическая регуляция в стратегии нейропротекции

Значительный рост частоты неврологической патологии в последние годы обусловливает стремительное развитие нейрофармакологии. В целом прогресс современной клинической медицины во многом определяется открытием новых биологически активных веществ. ...

19.01.2018 Неврологія Шкала коми FOUR

Оцінювання порушень свідомості в умовах відділень реанімації та інтенсивної терапії, особливо в інтубованих хворих, становить складну задачу з високою часткою суб’єктивізму. 2005 року E.F. Wijdicks із колегами з клініки Мейо (США) запропонували нову шкалу оцінки свідомості FOUR (Full Outline of UnResponsiveness), при створенні котрої враховано деякі недоліки широко застосовуваної шкали ком Глазго (ШКГ)....

19.01.2018 Неврологія Периферична міопатія як терапевтична «мішень» при хронічній серцевій недостатності

Процеси, що відбуваються в скелетних і дихальних м’язах при хронічній серцевій недо­статності (ХСН), відіграють надзвичайно важливу роль у патофізіології цього синдрому, впливаючи не тільки на формування відповідної клінічної симптоматики, а й на його прогресування та клінічний прогноз....