0 %

Епідеміологія мозкового інсульту в Броварському районі Київської області

22.06.2018

Актуальними проблемами медичної спільноти в другій декаді ХХІ століття є високий рівень захворюваності та смертності від судинно-мозкових захворювань, зростання інвалідності серед популяції після перенесеного інсульту. Мозкові інсульти (МІ) посідають друге місце серед причин смертності й перше – ​серед причин стійкої втрати працездатності в усіх країнах світу. В Україні протягом перших 30 днів від початку інсульту помирають 30-40% пацієнтів, а впродовж року – близько 67% [4, 9, 11, 18]. У європейських країнах ці показники в декілька разів нижчі – ​10-17 і 28-35% відповідно, що свідчить про вчасне та якісне надання медичної допомоги в гострому періоді й ефективну вторинну профілактику [11, 13, 14].

Наразі в різних регіонах України виявлено істотну неоднорідність смертності від цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ): різниця між найбільшим (472,1) і найменшим (64,6) показником становить 407,5 (630%).

Також між величиною витрат на сферу охорони здоров’я та смертністю від ЦВЗ встановлена зворотна сильна високо­значуща кореляція. У свою чергу, величина витрат на охорону здоров’я залежить від валового внут­рішнього продукту.

За прогнозами фахівців, до 2020 р. смертність від ЦВЗ в Україні становитиме 217-225 випадків на 100 тис. населення [7, 11, 15, 16, 30, 31].

Проблема інсульту полягає не лише у високій смертності, а й у його наслідках. Так, в Україні близько 22% осіб після інсульту стають інвалідами й лише 10-20% повертаються до праці [31, 32]. У Києві у 2016 р. летальність від ішемічного інсульту становила 15,70%, від геморагічного – ​39,74%. Водночас останніми роками летальність при ішемічному інсульті прогресивно знижується (у 2015 р. – ​15,80%, у 2014 р. – ​15,95%), при геморагічному – ​все ще утримується на високому рівні (у 2015 р. – ​37,56%, у 2014 р. – ​41,52%) [33].

У 2014 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначила дев’ять глобальних цілей боротьби з інсультом, які передбачають боротьбу з артеріальною гіпертензією (АГ), зловживанням алкоголем, надмірним споживанням кухонної солі, курінням, ожирінням, гіподинамією, стресом, а також широкий доступ населення до діагностики та лікування серцево-судинних захворювань [47]. Доведено, що провідними чинниками ризику розвитку інсульту є поведінкові та метаболічні фактори. В Україні вони значно поширені, що призводить до значних медико-­соціальних втрат і економічних збитків [24, 32, 37, 40, 41].

За останні 10 років у Київській області загалом і в Броварському районі зокрема спостерігається тенденція до зростання поширеності ЦВЗ. Отож для поліпшення якості надання допомоги при інсультах було проведено дослідження хворих на МІ [11, 26-28].

Мета роботи: дослідити епідеміологію інсульту в Броварському районі Київської області за останні 10 років (2007-2016 рр.), узагальнити статистичні дані епідеміології інсульту та зіставити їх зі світовими й регіональними даними Київської області та України. Для вирішення цих питань і з метою поліпшення якості надання допомоги хворим у Київській області, м. Бровари та Броварському районі продовжено епідеміологічне дослідження хворих на інсульт.

Об’єкт і методи дослідження

Дослідження проводили на базі ангіо­неврологічного відділення Броварської центральної районної лікарні (далі – ​БЦРЛ) Київської області на 85 ліжок, із них 45 – ​для хворих на інсульт із 2008 р. Вивчали всі випадки інсульту у хворих, госпіталізованих у відділення за 10 років – ​у період із 2007 по 2016 р. У дослідження були залучені пацієнти, стан яких відповідав діагностичним критеріям інсульту (клінічний синдром, що характеризується раптово виник­лими скаргами, вогнищевим та/або загально­мозковим неврологічним дефіцитом, який розвивається внаслідок церебральної ішемії чи геморагії та зберігається понад 24 год або призводить до смерті) [1, 2, 7, 9, 22, 36].

До аналізу були включені як первинні (що розвинулися вперше в житті), так і повторні випадки інсульту. Критерієм відмінності первинного інсульту від повторного МІ став час, що минув від початку його розвитку. Згідно із загально­прийнятими рекомендаціями інсульт, який виник пізніше ніж через 28 днів після першого інсульту, вважали повторним. На початку реєстр МІ в БЦРЛ почали створювати на паперових носіях (1991-2007 рр.), потім було розроблено та впроваджено елект­ронний реєстр МІ за схемою й ­первинною програмою «SPSS 21.0» на базі Microsoft Office Excel, що дало змогу виконувати обчислення, аналі­зувати й візуалізувати дані в електронних таблицях, графіках, діаграмах. Для вивчення захворюваності, смертнос­ті, летальності та факторів ризику розвитку інсульту застосовували епідеміологічний метод.

Це сукупність методичних прийомів, які ґрунтуються на аналізі розподілу захворювань у просторі та часі, призначених для виявлення проблем профілактики, причин і факторів ризику розвитку патології з метою обґрунтування заходів щодо профілактики захворювань. Для прагматичного ретроспективного епідеміологічного дослідження використовували спеціально розроб­лену реєстраційну картку для кожного випадку МІ, котру заповнював лікар-­невропатолог на підставі анамнезу, медичної документації, результатів нев­рологічного огляду хворого.

До карт­ки вносили інформацію про судинні фактори ризику інсульту, демографічні показники, дані щодо супутньої патології, обставини й терміни госпіталізації пацієнтів – ​відповідно до вимог Уніфікованих клінічних протоколів надання допомоги при ішемічному, геморагічному інсульті й субарахноїдальному крововиливі (обсяг обстежень, план лікування та профілактичні заходи) [19-21]. Статистичну обробку отриманих результатів виконували за допомогою програми «Excel, statgraphics (version 2.1)».

Результати та їх обговорення

Дослідження охопило 5818 осіб віком від 18 до 85 років і старше (табл.). У дослідження були залучені пацієнти, стан яких відповідав діагностичним критеріям інсульту. Кількісні ознаки, що мали нормальний розподіл, описували середніми значеннями (М) і середньо­квадратичними відхиленнями (SD). Оцінку статистичної значущості отриманих результатів визначали з граничним ризиком похибки не більш як 5% (р<0,05).

Діагноз інсульту встановлювали за критеріями ВООЗ на підставі ретельного неврологічного огляду та/або результатів проведення нейровізуалізації – ​спіральної комп’ютерної томо­графії, магнітно-резонансної томо­графії головного мозку. Загалом нейро­візуалізацію проведено у 2198 (78,4%) чоловіків і 2550 (85%) жінок. Сукупно частка випадків, коли виконували нейровізуалізацію в перші години, становила 81,6%.

На підставі даних електронного реєстру інсульту за 2007-2016 рр. нами встановлено, що в Бровар­ському районі спостерігається тенденція до щорічного зростання захворюваності на інсульти, вона перебуває на високому рівні: 27,4-44,1 на 10 тис. дорослого населення та є вищою за середній показник у Київській області, м. Києві та Україні (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка захворюваності на інсульт у Броварському районі порівняно із середніми показниками в Київській області та Україні в період 2007-2016 рр.

У структурі інсультів переважав ішемічний підтип (90,1-91,2%). Питома вага геморагічних інсультів у 2006 р. становила 9,6%, у 2007 р. – ​8,8%, у 2008 р. – ​9,9%, у 2009 р. – ​8,8%. Захворюваність на ішемічний інсульт зареєстровано на рівні 2,22-2,76 на 1000 населення, що в 10 разів перевищує захворюваність на геморагічний інсульт (0,23-0,30). Захворюваність достовірно збільшується з віком (p=0,002).

Під час аналізу гендерної та вікової залежності встановлено, що жінки хворіють рідше за чоловіків у віці до 60 років, однак після 60 років ситуація змінюється (рис. 2).

У 1590 (72%) пацієнтів інсульт діагностовано вперше в житті. Ішемічний інсульт діагностовано у 4994 (85,8%) хворих, геморагічний – ​у 531 (9,1%), змішаний інсульт (наявність ішемічного та геморагічного осередку інсульту одночасно) – ​у 62 (1,0%), геморагічну трансформацію ділянки інфаркту мозку виявлено у 82 (0,1%) випадках, неуточнений характер інсульту – ​у 115 (1,9%) хворих.

Частка хворих на геморагічний інсульт була максимальною серед чоловіків похилого та старечого віку. Випадки змішаного інсульту чи геморагічної трансформації вогнища інфарк­ту реєстрували переважно в пацієнтів похилого та старечого віку обох статей. Динаміку захворюваності на різни типи інсульту показано на рисунку 3.

Геморагічна трансформація інфаркту

В Україні співвідношення геморагічних та ішемічних інсультів у різних регіонах становить 1:3-1:4. За нашими даними, в Броварському районі за 10 років це співвідношення залишається на рівні 1:6, тоді як у розвинених країнах – ​1:7-1:8.

Результати аналізу факторів ризику розвитку інсультів серед населення Броварського району показали, що найбільш значущим фактором ризику МІ була АГ в анамнезі (85% пацієнтів). Її мали однаково часто пацієнти обох статей усіх вікових груп. Зауважимо, що антигіпертензивні препарати отримували лише 45% учасників дослідження. На другому місці за значущістю – ​дисциркуляторна енце­фалопатія (ДЕП), транзиторні ішемічні атаки (ТІА) та лакунарні інфаркти мозку; на третьому – ​атеросклеротичне ураження судин, у тому числі мозкових; на четвертому – ​ішемічна хвороба серця (ІХС), стено­кардія, порушення ритму серця, вади серця тощо.

Фібриляцію передсердь (ФП) значно частіше виявляли в жінок старечого та похилого віку, ніж у чоловіків цієї вікової групи. Цукровий діабет (ЦД) і дисліпопротеїнемію діагностували однаково часто як у чоловіків, так і в жінок усіх вікових груп, за винятком пацієнтів молодого віку та довго­жителів, серед яких були зареєстровані поодинокі випадки.

Тривале куріння посіло восьме місце серед факторів ризику МІ. Цей фактор поширений серед чоловіків усіх вікових груп; порівняно з жінками різниця показників статистично значуща. Частка осіб, які курять, із віком поступово зменшувалася. Серед обстежених довгожителів таких не виявлено жодного. Вплив гострого стресу чи загострення хронічного стресу найчастіше відзначали в пацієнтів середнього віку, переважно в чоловіків; із віком вплив стресових чинників слабшав (рис. 4).


Наслідки інсульту та динаміку смертності представлено на рисунках 5, 6.

Рис. 5. Відсоток хворих із різними наслідками (померлі, залежні (Rankin – 3-6) або незалежні (Rankin – 0-2) від оточуючих) у різні інтервали часу після першого інсульту

Отже, інсульт залишається однією з найчастіших причин непрацездатнос­ті, інвалідності та смертності в Україні. Це підтверджують результати й нашого епідеміологічного дослідження. Зазначимо, що МІ – ​це не локальний цереб­ральний процес, а системна патологія серцево-судинної системи з ураженням головного мозку, порушенням коронарного й периферичного кровообігу, які залежать один від одного.

Рис. 6. Динаміка смертності внаслідок інсульту в Броварському районі порівняно із середніми показниками в Україні в період 2007-2016 рр.

Жоден із варіантів МІ чи хронічного порушення мозкового кровообігу не виникає у здорової людини. Це завжди наслідок ускладнень наявних у людини захворювань. Ось чому своєчасне проведення заходів із профілактики, рання та своєчасна діагностика факторів ризику інсульту є запорукою збереження здоров’я українців.

Список літератури знаходиться в редакції.

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 2 (45) червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

24.04.2019 Неврологія Результати проспективного подвійного сліпого ­дослід­ження фармакологічної активності Церебролізину та інших пептидних препаратів при лікуванні емболічного інсульту

Відкриття пептидних препаратів свого часу стало проривом у лікуванні захворювань центральної нервової системи. Нині продовжуються дослідження цих лікарських засобів, які можуть значно поліпшувати прогноз при такому тяжкому ураженні, як інсульт. До вашої уваги представлено огляд статті L. Zhang et al. «Prospective, double blinded, comparative assessment of the pharmacological activity of Cerebrolysin and distinct peptide preparations for the treatment of embolic stroke», опублікованої в Journal of the Neurological Sciences (2019; 398: 22‑26)....

24.04.2019 Неврологія Нельзя смириться с ролью жертвы

Каждая третья женщина в мире подвергается физическому или сексуальному насилию, чаще всего со стороны интимного партнера. Это наиболее часто встречающиеся нарушения прав человека, о которых, в то же время, реже всего сообщают. Они имеют место в периоды мира и стабильности, но, когда наступает кризис, риск многократно возрастает. ...

24.04.2019 Неврологія Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком

Відомо, що особи літнього віку гірше засвою­ють нову інформацію, часто у них знижується здатність до навчання та ­підвищується ризик розвитку судинних і дегенеративних захворювань. За даними нейропсихологічних дослід­жень, пов’язані зі старінням порушення пам’яті, або зміни когнітивних функцій, починаються зазвичай у віці 40–65 років. ...

03.04.2019 Неврологія Праміпексол у лікуванні хвороби Паркінсона

Клінічна картина, яку Джеймс Паркінсон у 1817 році описав у своєму есе як «тремтливий параліч», сьогодні є другим (після хвороби Альцгеймера) за значущістю нейродегенеративним розладом у літніх людей. Ми знаємо цей розлад під назвою «хвороба Паркінсона» (ХП). Її поширеність серед світової популяції сягає від 41 випадку на 100 тис. осіб у віковій групі близько 40 років до більш як 1900 випадків на 100 тис. осіб віком старше 80 років (R. Cacabelos, 2017). Із 1915 року в науковій літературі було опубліковано понад 85 тис. статей про ХП і асоційовані з нею порушення....