Відміна антикоагулянтів після абляції підвищує ризик виникнення інсульту в перші 3 міс після процедури
Згідно з результатами нового аналізу, пацієнти з ФП часто відразу після проведення процедури радіочастотної катетерної абляції, незважаючи на високий ризик розвитку інсульту, транзиторної ішемічної атаки (ТІА) чи системної емболії, припиняють прийом антикоагулянтів.
У дослідженні були проаналізовані дані 6886 пацієнтів, яким була проведена катетерна абляція. Виявилося, що лише 60,5% хворих на 3-й місяць після процедури застосовували пероральні антикоагулянти і лише 62,5% осіб групи високого ризику інсульту (≥2 балів за шкалою CHA2DS2-VASc) приймали антикоагулянти до 90-го дня після процедури. У пацієнтів, які в будь-який час упродовж 90 днів після катетерної абляції припинили прийом антикоагулянтів, ризик інсульту був у 8 разів вищим (ВР 8,06; p<0,05) порівняно з пацієнтами, які продовжували прийом препаратів.
За словами авторів, усі пацієнти повинні застосовувати пероральні антикоагулянти в перші кілька місяців після абляції. У разі низького ризику розвитку інсульту прийом препаратів можна припинити через 3 міс після процедури. У решті випадків пацієнти мають приймати пероральні антикоагулянти мінімум протягом 1 року після абляції. Надалі лікар може переглянути ступінь ризику пацієнта з метою визначення необхідності прийому антикоагулянтів.
Автори включили дані пацієнтів, яким у період з 2005 по 2014 р. була проведена катетерна абляція з приводу ФП. Виявилося, що найчастіше припиняли прийом антикоагулянтів пацієнти з низьким ризиком виникнення інсульту (кількість балів за шкалою CHA2DS2-VASc – 0 чи 1), однак частота відмови від продовження курсу терапії була також високою і у разі більшої кількості балів за CHA2DS2-VASc.
Ризик розвитку інсульту/ТІА/системної емболії в разі припинення прийому антикоагулянтів у перші 3 міс після абляції підвищувався у всіх пацієнтів, тоді як у разі відмови від прийому препаратів протягом 3 міс ризик збільшувався лише у пацієнтів з кількістю балів за шкалою CHA2DS2VASc ≥2. У цієї категорії пацієнтів ризик інсульту/ТІА/системної емболії у разі припинення прийому препаратів через 90 днів порівняно з пацієнтами, які продовжували застосування антикоагулянтів, був у 2,5 раза вищим (ВР 2,48; p<0,05).
За матеріалами сайта www.webcardio.org
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Торакалгія – симптом, пов’язаний із захворюваннями хребта. Проте біль у грудній клітці може зустрічатися за багатьох інших захворювань, тому лікарям загальної практики важливо проводити ретельну диференційну діагностику цього патологічного стану та своєчасно визначати, в яких випадках торакалгії необхідна консультація невролога. В березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста». Слово мала завідувачка кафедри неврології Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Олена Леонідівна Товажнянська з доповіддю «Торакалгія. Коли потрібен невролог»....
Рівень ліпопротеїну (a) >50 мг/дл спостерігається в ≈20-25% населення і пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) [1]. Ліпопротеїн (a) задіяний в атерогенезі та судинному запаленні, а також може відігравати певну роль у тромбозі через антифібринолітичну дію і взаємодію із тромбоцитами [2, 3]. Дієта та фізична активність не впливають на рівень ліпопротеїну (a); специфічної терапії для його зниження також не існує. Підвищений ризик ССЗ, пов’язаний з ліпопротеїном (а), залишається навіть у пацієнтів, які приймають статини [4]. Саме тому існує критична потреба в терапії для зниження цього ризику, особливо в первинній профілактиці. ...
Запалення відіграє важливу роль у розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема атеросклерозу. Нещодавно було встановлено, що гіперурикемія спричиняє запалення ендотеліальних клітин судин, ендотеліальну дисфункцію та, зрештою, атеросклероз. Експериментальна робота Mizuno та співавт. (2019), у якій було продемонстровано здатність фебуксостату пригнічувати запальні цитокіни, привернула увагу дослідників до протизапальних ефектів уратзнижувальних препаратів. Кількість лейкоцитів – надійний маркер запалення, пов’язаний із різними кардіоваскулярними захворюваннями, як-от ішемічна хвороба серця; у багатьох попередніх дослідженнях його використовували для оцінки протизапального ефекту терапевтичного втручання. Мета нового аналізу дослідження PRIZE – вивчити вплив фебуксостату на кількість лейкоцитів у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією....