Динамічний ринок, у т. ч. цифровізація, нав’язана жорстка конкуренція – значна небезпека для мислення фармацевта, охорони здоров’я і національної безпеки держави

В умовах жорстокої війни соціально-відповідальні фармацевтичні компанії намагаються допомагати населенню, адже динамічний ринок, реформи в галузі охорони здоров’я, зокрема і в фармації, жорстка конкуренція на ринку становлять значну небезпеку для здоров’я населення, мислення фармацевта, а отже, й національної безпеки держави. Відколи Україна стала кандидатом в ЄС, відповідність вітчизняного законодавства європейським стандартам набула особливого значення. Однак реформи необхідно запроваджувати обережно та без поспіху, крім того, існує потреба встановити перехідний період строком 3-5 років.

Коли я, фармацевт із великим стажем практичної та викладацької роботи, а також підприємницької діяльності, знаходжу у Вікіпедії визначення поняття «охорона здоров’я», читаю таке: «це галузь діяльності держави, це ключовий елемент національної безпеки». Щодо цього я маю певні думки. Дуже добре, що держава дбає про здоров’я нації, вважаючи, що здоров’я – ​це суперважливе поняття, ключовий елемент національної безпеки. Це продемонстрували наші медичні працівники, фармацевтична служба країни, які з першого дня війни стали на захист здоров’я, а дуже часто – ​і життя українців. Але я не зовсім погоджуюся з поняттям «елемент національної безпеки», тому що охорона здоров’я кожної людини є найвищою цінністю. І, мабуть, гуманітарні основи суспільства, основи віри людини в Бога, його допомогу трошки не збігаються із цим поняттям.

Але термінологічні підходи дуже несуттєві в такій справі. Головне, щоб людина розуміла: держава турбується про її життя, робить все, аби «надламане» життя в умовах війни, нерідко скалічене (в прямому сенсі слова), стало трошки легшим у такі складні дні для кожного.

Варто розуміти, що навколишній гармонійний світ (до якого ми всі прагнемо) – ​це результат любові, віри, надії, співдії людських чеснот. Мир надає людині балансу, гармонії, украй необхідної для творчості, натхнення і зцілення. Ми всі знаємо, що мир і здоров’я знаходяться в одній площині життя та добра, а хвороба й смерть – ​у площині зла. Саме тому знайти моральний баланс під час дуже складного військового та фінансового стану в нашій державі – ​це одне з головних завдань не лише для держави, а й людей, які за своїм фахом повинні нести віру про те, що в нашій країні настане мир і відновиться стабільність.

Медичним працівникам і фармацевтам дуже важливо культивувати, розвивати в собі певні чесноти, щоб бути носієм доброчинності та злагоди, ділитися з людьми власним відчуттям навколишнього світу, а також професійними знаннями, щоб знаходитися в площині життя і добра. Це все допоможе нашій нації прийти до зцілення у фізичному та моральному сенсі, покращити якість життя як нині, так і в майбутньому, здійснити відродження України в нелегкі післявоєнні часи.

Необхідно розуміти, що фармація – ​це галузь охорони здоров’я, яка дуже залежна від фінансових можливостей населення. Завдання держави за неможливості фінансово підтримати певні верстви населення в питаннях охорони здоров’я – ​не створювати нових перепон у цій важливій справі. ­Наведу декілька прикладів.

Відколи ЄС надав Україні статус кандидата, відповідність вітчизняного законодавства європейським стандартам набула особливого значення. Проводиться селфскринінг українського законодавства з його поступовим приведенням до нормативно-правових актів ЄС у сфері лікарських засобів.

Однак у державі ще залишилася корупція, відбуваються такі речі, коли декларується одне, а насправді здійснюється зовсім інше. Шлях до членства в ЄС лежить через реформи. Тут існує багато викликів і можливостей, адже дуже важливою є виважена послідовність дій, пов’язана з веденням бізнесу, на користь пацієнта. В нещодавно ухваленому Законі України «Про лікарські засоби», що мав би набрати чинності з 2028 року, виявляється, не закладено централізованих / децентралізованих процедур допуску лікарських засобів. Саме тому це буде наступний етап [6]. Цей документ потрібно дуже серйозно допрацювати, тому що нині вкрай важливо зважати на такі питання, як якість, ефективність, біобезпека медичної та фармацевтичної допомоги. Наразі Україна катастрофічно втрачає своїх людей і не лише на полі бою.

Українцям надзвичайно потрібні сучасні інноваційні підходи до лікування та новітні ліки. ЄС вимагає аналізу ринку генеричних препаратів, за результатами якого потрібно або осучаснити реєстраційне досьє, або зняти певні ліки з реєстру. І це вкрай важливо, тому що в такому разі ми точно знатимемо, що в Україні лікарські засоби матимуть доведену ефективність. Натомість за відсутності відповідних критеріїв оцінки праці медичних (фармацевтичних) працівників, ефективності лікування й ліків в Україні процвітає ринок генеричних лікарських засобів із недоведеною ефективністю, які є складовою неінноваційного підходу в лікуванні [4]. Новий Регламент ЄС у сфері регулювання клінічних досліджень має одну з найважливіших цілей – ​прискорення впровадження в практику інноваційних препаратів. Це здійснюється завдяки певній дерегуляції у сфері клінічних досліджень, а також спрощенню процедур і використанню інновацій під час проведення таких досліджень.

У цьому сенсі Україна через низку обставин пасе задніх. Натомість маркетинг на користь генериків і дієтичних добавок низької якості – ​типове явище вітчизняної фармації. Крім того, до позитивної державної програми, як-от «Доступні ліки», входять здебільшого генерики.

Сучасна аптечна практика в ЄС ставить нові завдання для фармацевта. Фахівець повинен володіти знаннями не тільки із продажу (розповсюдження) лікарських засобів, а й з виготовлення ліків, інформацією щодо біобезпеки та здійснення ефективного лікування [5].

Дуже показовим моментом непослідовності дій при реформуванні системи охорони здоров’я, як на мене, було поспішне введення електронних рецептів без реєстрації фармацевтів в електронному реєстрі НСЗУ. Результатом стали великі черги в аптеках по всій Україні.

Чим можна пояснити такі поспішні дії? Адже не потрібно нічого придумувати. Приклад країн Європи, зокрема сусідньої Польщі, де фармацевтам дозволяється виписувати в електронній базі рецепти в разі загрозливих для пацієнта випадків, а також для себе і своєї сім’ї, як перестрахування від загрозливих для життя випадків є позитивним. Можливо, це пов’язано не з недовірою до медичних працівників, у т. ч. і до фармацевтів, а насамперед із потребою бюджетних асигнувань аптек, які беруть участь у програмі «Доступні ліки».

На мою думку, суттєвими недоліками організації фармації останніми роками є:

• розбалансована система фармацевтичної допомоги, де основний критерій – ​вартість чеку;
• відсутність реєстрів фармацевтів;
• наявність заочної форми навчання;
• відсутність публічної довіри до фармацевтів як працівників охорони здоров’я;
• обмежений допуск до інформації щодо біобезпеки й ефективності ліків;
• конкуренція між аптеками, розташованими «двері в двері»;
• попит на фахівців будь-якої кваліфікації, аби вміли відпускати маркетингові препарати;
• нехтування всіма правилами етики.

Все це завдає значної шкоди мисленню фармацевта, не дає сформуватися цілісному підходу до проблем пацієнта, тому створення електронної системи охорони здоров’я в Україні, її цифрова трансформація потребують координованих зусиль різних ланок охорони здоров’я. Головне завдання в сучасний складний воєнний час – ​не нашкодити функціонувальній системі охорони здоров’я [3].

Електронна система охорони здоров’я в Україні, цифрова трансформація системи охорони здоров’я – ​сучасний інструмент у медицині, важливий крок у майбутнє. Так вважали його розробники. На їхню думку, такий крок допоміг забезпечити прозорість фінансування системи охорони здоров’я, надати можливість працювати без паперів, створити умови поступового переходу на електронний облік (е-рецепт, е-картка) [1].

Дійсно, такі кроки допоможуть сформувати бізнес-середовище як для охорони здоров’я, так і для нових електронних сервісів, а також створити умови з метою надання простору для інновацій, розвитку як медичного і фармацевтичного бізнесу, так і ІТ‑ринку в охороні здоров’я. Але в багатьох фармацевтів, лікарів-практиків склалося перше враження, що саме медичний ІТ‑ринок виграє від запровадженої в Україні обов’язкової наявності електронного рецепта [3].

І до війни були такі плани. Вони частково здійснилися щодо фармацевтичного обслуговування населення, особливо в довоєнний час. Теоретично всі розуміють, що під час війни можливість працювати без паперів дуже допомогла б лікарям, фармацевтам, а насамперед – ​населенню. Пригадайте перші місяці війни. В медичних працівників була можливість отримати інформацію про хворого в електронному вигляді, надати безкоштовний рецепт на життєво важливі ліки, довідатися про щеплення дитини, в т. ч. і в маленьких переселенців, котрі виїхали за кордон. Це певне досягнення цифрової трансформації у системі охорони здоров’я в період війни [1].

Ми всі пам’ятаємо, що з 2016 року реформа здоров’я в Україні запроваджувалася непросто. Одні з головних її напрямів: забезпечення прозорості фінансування системи охорони здоров’я, надання можливості працювати без паперів, поступовий перехід на електронний облік (е-рецепт, е-картка) [5]. Це було до початку широкомасштабної агресії.

Але цифровізація в медицині (особливо у фармації) має певні негативні наслідки. Приміром, не виключено, що проблема з інтернет-зв’язком, що спостерігалася взимку 2022-2023 рр., триватиме ще певний час. Це є однією із провідних проблем упровадження цифровізації у медицині на сьогодні. В багатьох людей (особливо літнього віку) і зараз відсутні сучасні гаджети та навички роботи з ними. Відбувається певне постаріння медичного та фармацевтичного персоналу, особливо в аптеках, які знаходяться в регіонах, де тривають або були воєнні дії. Отже, збільшився відсоток фахівців аптечної справи дорослішого віку, яким непросто перейти на нову систему. Це стосується не лише фармацевтів, а й медичного персоналу первинної ланки охорони здоров’я. Пацієнти поліклінік і лікарень, клієнти аптек губляться від такої незвичної для них системи електронного контакту: лікар – ​пацієнт – ​фармацевт. Це створює у пацієнтів певні складнощі, отже, неможливість та небажання виконувати призначення лікаря. Саме тому люди займаються самолікуванням [3]. З метою приведення фармацевтичної діяльності в аптечних закладах до відповідності з європейськими стандартами обов’язковим є певний перехідний період – ​3-5 років. Такі кроки мають зробити всі учасники фармацевтичного ринку з виваженою послідовністю дій.

Водночас важливо в разі запровадження е-рецептів залишити ще на певний час і паперовий обіг рецептів. Повний перехід на електронний рецепт дозволить контролювати ринок, але й збільшить вартість кожного препарату на кожну транзакцію. Безумовно, стає зрозумілим, що від запровадження рецептурного відпуску ліків винятково за електронними рецептами у виграші залишиться ІТ‑ринок, крім того, фармакологічні монополії [3]. Як діяти в таких ситуаціях фармацевту?

Фармацевти (як і медичні працівники первинної ланки охорони здоров’я країни) взяли на себе додаткову (не зовсім типову для них) функцію. Фармацевт під час війни часто виконує роль психолога/психотерапевта не лише для старенької бабусі, а й молодої мами, яка не знає, як викроїти зі свого невеликого бюджету гроші на ліки для хворої дитини. Це велике психологічне навантаження на фармацевта, адже зараз хворі частіше йдуть до аптек, а не до лікарів [2].

Коли людина приходить до аптеки, слід реалізу­вати завдання фармацевтичної опіки чи фармацевтичної допомоги. Виникає необхідність ви­явити симптоматику, яка може бути небезпечною для здоров’я, іноді – ​життя людини. Сформувати не тільки в себе, а й у клієнта аптеки думку, що йому варто негайно звернутися до лікаря первинної ланки. Водночас фармацевту в такий непростий час потрібно зорієнтуватися щодо того, як надати хворому симптоматичну фармакологічну допомогу, аби зменшити його страждання і допомогти поліпшити якість життя до того, як він потрапить до лікаря. Такі питання особливо важливі для фармацевтів тих регіонів, які суттєво постраждали від воєнних дій, а також для територій, що багато місяців були окуповані ворогом. Саме тому питання покращення умов роботи аптек, усієї фармацевтичної галузі в складний воєнний час (особливо в період післявоєнного відродження) є дуже актуальними.

Мислити та працювати в площині життя і добра – ​завдання кожного лікаря й фармацевта (особливо «коли в державі зло поширюється, мов пожежа»). Необхідно пам’ятати, що українська нація завжди була віруючою, тому для українців, окрім професійних чеснот, підтримання фінансової стабільності, дуже важливо не забувати і про Закони Божі, які повинні лежати в основі праці та мислення медичного й фармацевтичного працівника, адже закони (і людські, і Божі) не так важливо змінювати, як наповнювати.

Безумовно, професія накладає свій відбиток і на фінансовий стан, і на спосіб мислення, а мис­лення впливає на наше життя та на життя суспільства загалом. Охорона здоров’я, зцілення людини повинні бути ключовими моментами мислення фармацевта, його розуму, який, зберігаючи мир і чесноти, має перебувати в постійному пошуку інструментів для цього зцілення. Професійність спеціаліста, його позитивне мис­лення стає частиною добробуту суспільства. І лише в такий спосіб можна побудувати нормальну державу, де людське життя – ​найвища цінність та мірило людської цивілізації. Саме тому виконання Законів Божих і наповнення доб­ром законів людських, у т. ч. і в професійній діяльності, робить працівників охорони здоров’я людьми, про яких усі говоритимуть: «люди з Богом у душі» [4].

Отже, варто зауважити, що дуже важливо не запроваджувати радикальних реформ під час війни, а також не робити цього відразу після такого тяжкого періоду в житті українського народу. Важливо поступово наповнювати, доповнювати, адаптувати, тому що під час війни відбувається переосмислення цінностей. Складно, не забуваючи про Закони Божі, бути людиною, за якою стоїть колектив, що має відповідні за­охочення (заробітна плата, хоча і невеличкий, але соціальний пакет тощо).

Керівники аптечної системи різних рівнів – ​громадяни України; вони розуміють, що умови вступу до ЄС потребують певних кроків, у т. ч. і щодо організації, функціонування системи охорони здоров’я. Всі ми знаємо, що психологічне навантаження на населення є дуже потужним, а медики та фармацевти – ​перші особи (дуже часто), до яких звертаються морально і фізично перенапружені люди. Фармація – ​це галузь медицини, яка потребує постійного вміння «тримати планку» жорсткої конкуренції та менеджменту виживання в такий надскладний час.

Отже, виокремимо основні думки щодо складності нинішньої ситуації, котрі формують певні небезпеки в мисленні фармацевта:

• необхідно докладати всіх зусиль громадським організаціям, асоціаціям, фармацевтам різного рівня під час приведення системи охорони здоров’я до відповідності із законодавством ЄС для створення в Україні умов для доступу до ефективних клінічних досліджень;
• за основу в роботі лікаря, фармацевта треба взяти ширше впровадження новітніх лікарських засобів та інноваційних підходів до лікування;
• дуже актуальною є необхідність створення реєстру фармацевтичних працівників України, без якого неможливо цивілізовано працювати. Якщо Україна хоче стати членом ЄС, то як без цього провадити цивілізовану роботу?
• розробка та запровадження Національних стандартів з аптечної практики – ​це дієвий механізм формування мислення сучасного фармацевта;
• у формуванні правильного фармацевтичного мислення необхідно навести відповідний лад у системі «фармацевт (провізор) – ​асистент фармацевта (провізора)». Такі кроки стануть фактором мотивації для фармацевтичного працівника, щоб мати високий рівень кваліфікації, а також допоможе сформувати думку, що бути фаховим фармацевтом – ​це матеріально вигідно;
• зараз значно збільшилася частота професійного «вигорання» медиків і фармацевтів. І це є суттєвою загрозою для фармацевтичної галузі охорони здоров’я країни;
• під час війни активна цифровізація, швидке запровадження зазначеної реформи є навантаженням, спричиняє певні ризики, адже втрачаються надбання медицини, не виключено, що і в національному масштабі;
• швидка цифрова трансформація системи охорони здоров’я в період війни може збільшити значний нелегальний ринок ліків, який і без того існує в Україні. А це не лише несплачені податки, корупція, а й зіпсоване здоров’я сотень тисяч (навіть мільйонів) громадян;
• крім того, відбуваються перерозподіл грошових потоків, боротьба за інвестиції та їхні точки прикладання, значно зростає внутрішня конкуренція, що негативно віддзеркалюється на фармацевтичному ринку. Це може зумовити активне потрапляння низькоякісних медичних препаратів на фармацевтичний ринок України, зменшення вітчизняного ринку медичних препаратів, отже, й значне скорочення вітчизняного фармацевтичного виробництва, яке і так підірвано війною;
• виникла ситуація нав’язаної жорсткої конкуренції між комерційними підрозділами медицини, до яких насамперед належить аптечна система. Це становить значну небезпеку для мис­лення фармацевта. Ще раз підкреслимо, що все це впливає на збільшення частоти професійного «вигорання» медиків і фармацевтів.

Саме тому, на думку багатьох фахівців фармацевтичної галузі, доцільним є приведення фармацевтичної діяльності до відповідності з європейськими стандартами. Однак їх необхідно запроваджувати повільніше, встановити перехідний період на строк 3-5 років. Такий підхід має стати мотиваційним чинником для всіх учасників фармацевтичного ринку України.

Література

1. Горбунова Катерина. Е-рецепти на ліки: готовність № 1. Аптека online.ua, № 13 (1384), 2023. https://www.apteka.ua/article/662226.

2. Клімов О.І. Аптеки перетворилися на торгові точки? https://thepharma.media/uk/business/27998-oleg-klimov (31 січня 2022 р.).

3. Клімов О.І. Без системи підготовки високопрофесійних фармацевтичних кадрів еволюційні зміни з надання фармацевтичних послуг неможливі.
Аптека online.ua, № 14 (1385), 2023. https://www.apteka.ua/article/662860.

4. Мельник Г.М. Що приховують від нас аптечні бренди? Буковинський журнал, 2017, № 4. – С. 205-209.

5. Мельник Г.М., Ярних Т.Г. Сучасний стан аптечного виробництва. Технологічні та біофармацевтичні аспекти створення лікарських препаратів різної направленості дії: матеріали IV Міжнар. наук. – практ. інтернет-конф., м. Харків, 14-15 листопада 2019 р.: НФаУ, 2019, с. 127.

6. Нова редакція Закону України «Про лікарські засоби» № 2469-IX від 28.07.2022 р. https://www.legalalliance.com.ua/publikacii/nova-redakcia-zakonu-­­ukraini-­pro-likarski-zasobi-korotko-pro-golovne.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 16 (552), 2023 р