Функциональная целостность префронтальной коры при болезни Гентингтона
Целью данного исследования было изучить функциональную целостность префронтальных участков коры у пациентов с болезнью Гентингтона по сравнению с здоровыми добровольцами, используя функциональную магнитно-резонансную визуализацию.
20 пациентов с болезнью Гентингтона и 17 здоровых добровольцев выполнили тест Саймона. Известно, что при выполнении этого теста активируется латеральная префронтальная и передняя поясная кора.
Тест Саймона представляет собой следующее. Субъект получает указание нажимать на левую кнопку левым указательным пальцем – если он видит красный круг, на правую кнопку правым указательным пальцем – если он видит синий круг. Круги появляются по правую или левую сторону относительно центра. Таким образом, хотя цвет является единственным значимым аспектом сигнала, выполнению задания препятствует его разное позиционирование. При выполнении теста ответ на сигнал, позиция которого совпадает с таковой руки, проявляется обычно быстрее (один из вариантов теста можно загрузить с http://users.fmg.uva.nl/wvandenwildenberg/reactiesnelheid/eng-rt.exe. – Прим. ред.).
У здоровых добровольцев установлено динамическое улучшение межполушарной функциональной целостности во время выполнения теста по сравнению с начальным уровнем. У пациентов с болезнью Гентингтона такого улучшения не наблюдали. В целом у пациентов с болезнью Гентингтона была значительно нарушена функциональная целостность между передней поясной и латеральной префронтальной корой обоих полушарий по сравнению с контролем, причем степень нарушения обратно коррелировала с качеством выполнения теста.
Это исследование указывает на утрату синхронии в активности между префронтальными регионами коры у пациентов с болезнью Гентингтона при выполнении теста Саймона, что было предиктором плохого выполнения теста. Таким образом, функциональные взаимодействия между важными префронтальными регионами, нарушенные у пациентов с болезнью Гентингтона, необходимы для выполнения когнитивных задач. У пациентов с болезнью Гентингтона наблюдают значительно увеличенную по сравнению с контролем активность других регионов коры, что, предположительно, можно считать адаптивным механизмом, частично компенсирующим нарушенные взаимодействия между кортикальными областями.
Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry 2007; 78:127-133
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....
Учені Медичного коледжу Джорджії в США повідомляють, що ген, який раніше пов’язували із розвитком атеросклеротичних уражень коронарних артерій, може бути ключовим у патогенезі вікової макулярної дегенерації (ВМД), провідної причини сліпоти. ВМД – це стан, що характеризується аномальним розростанням кровоносних судин у задній частині ока. Патологія поширена серед людей похилого віку та пацієнтів із діабетом, ожирінням і багатьма іншими хронічними метаболічними захворюваннями. Надмірне розростання судин пошкоджує макулу (жовту пляму), частину ока, яка перетворює світло в сигнали зображення....
На початку травня відбулося перше в історії клінічне випробування мРНК-вакцини проти злоякісних новоутворень мозку. Вакцина, розроблена в Університеті Флориди, швидко перепрограмувала імунну систему пацієнтів на атаку гліобластоми, найбільш агресивної пухлини мозку. Результати ідентичні до тих, які були здобуті раніше під час досліджень на собаках та мишах. Для створення персоналізованої вакцини використовують власні пухлинні клітини пацієнта....