Распространенность урогенитальной микоплазменной инфекции среди молодого сексуально активного населения
Цель исследования, выполненного L.E. Manhart и соавт. (США), – определить распространенность и факторы риска развития урогенитальной микоплазменной инфекции среди лиц молодого возраста. В работу вошли результаты изучения образцов мочи 1714 женщин и 1218 мужчин, принимавших участие в Национальном многолетнем исследовании состояния здоровья подростков на выявление инфицирования M. genitalium.
Согласно полученным результатам частота инфицирования M. genitalium в исследуемой популяции достигала 1% по сравнению с 0,4% для гонококковой, 4,2% для хламидийной и 2,3% для трихомонадной инфекции. Необходимо отметить, что заражение M. genitalium во всех случаях протекало бессимптомно. Распространенность микоплазменной инфекции среди лиц, ведущих половую жизнь, была значительно выше по сравнению с таковой у сексуально неактивных лиц (1,1% vs 0,05%). Кроме того, по результатам мультивариантного анализа, частота инфицирования M. genitalium была в 11 раз выше среди лиц, проживавших вместе с половым партнером, в 7 раз выше среди афроамериканцев и в 4 раза выше среди лиц, использовавших презервативы при последнем интимном контакте. У лиц, имевших несколько половых партнеров, было отмечено повышение частоты инфицирования M. genitalium на 10% для каждого дополнительного партнера.
Таким образом, урогенитальная микоплазменная инфекция является более распространенной среди лиц молодого возраста по сравнению с гонококковой инфекцией, а риск заражения микоплазмозом находится в прямой зависимости от сексуальной активности.
источник: Manhart L.E., Holmes K.K., Hughes J.P., Houston L.S., Totten P.A.
Mycoplasma genitalium among young adults in the United States: an emerging sexually transmitted infection. Am J Public Health 2007; 97(6):1118-25.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
29.04.2024
Онкологія та гематологія
Терапія та сімейна медицина
Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....
Несприятливе середовище під час пренатального періоду в поєднанні з генетичними факторами може змінити розвиток мозку нащадків і збільшити ризик розвитку нейропсихічних патологій. Учені виявили, що ненормальний рівень цитокінів у материнській крові підвищує ризик розвитку нервово-психічних захворювань у потомства....