Февипипрант перспективен в лечении тяжелой рефрактерной бронхиальной астмы

12.01.2017

В журнале Lancet были опубликованы результаты исследования экспериментального лекарственного средства, предназначенного для терапии эозинофильной бронхиальной астмы (БА). Препарат февипипрант (QAW039) для перорального приема был разработан в Университете Лестера (Великобритания) и представляет собой антагонист рецепторов простагландина D2 типа 2. S. Gonem и соавт. провели моноцентровое рандомизированное двойное слепое плацебо-контролированное исследование при участии пациентов с персистирующей астмой среднетяжелого или тяжелого течения и эозинофилией мокроты ≥2%. После 2-недельного вводного периода пациенты, стратифицированные на основании результатов терапии кортикостероидами и данных бронхоскопии, были рандомизированы в соотношении 1:1 для перорального приема 225 мг февипипранта (n=30) или плацебо (n=31) 2 раза в день на протяжении 12 нед. За этапом лечения последовал 6-недельный период вымывания. Первичной конечной точкой было изменение концентрации эозинофилов в мокроте от исходного уровня. После 12 нед терапии эозинофилия мокроты уменьшилась в среднем с 5,4 (95% ДИ 3,1-9,6) до 1,1% (0,7-1,9) в группе февипипранта и с 4,6 (2,5-8,7) до 3,9% (95% ДИ 2,3-6,7) в группе плацебо. По сравнению с исходным уровнем количество эозинофилов в мокроте снизилось в 4,5 и 1,3 раза соответственно (95% ДИ 1,7-7,0; р=0,0014). Февипипрант продемонстрировал благоприятный профиль безопасности: в группе терапии не было зафиксировано ни серьезных ПЭ, ни летальных исходов. Кроме того, препарат способствовал уменьшению эозинофильного воспаления в подслизистом слое бронхов, увеличению ОФВ₁ после бронходилатации, улучшению контроля астмы, а также качества жизни пациентов. Авторы сообщили, что воздействие исследуемого препарата на эозинофильное воспаление было сопоставимо по эффективности с таковым меполизумаба, моноклонального антитела к интерлейкину 5, но, в отличие от последнего, февипипрант не изменял концентрацию эозинофилов в крови. Таким образом, можно утверждать, что февипипрант способствует уменьшению эозинофильного воспаления в дыхательных путях и хорошо переносится пациентами с рефрактерной эозинофильной БА среднетяжелого и тяжелого течения, несмотря на ингаляционное лечение кортикостероидами. В настоящее время существует необходимость в дополнительных исследованиях с целью подтверждения полученных результатов. Gonem S., Berair R., Singapuri A. et al. Fevipiprant, a prostaglandin D2 receptor 2 antagonist, in patients with persistent eosinophilic asthma: a single-centre, randomised, double-blind, parallel-group, placebo-controlled trial. Fevipiprant Shows Promise for Severe, Refractory Asthma. Medscape, 11 Aug 2016.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Щоденник медичних подій 6- 12 травня

...

03.05.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Установлено, що багатокомпонентна внутрішньовенна ліпідна емульсія покращує розвиток мозку недоношених дітей

Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вчені визначають нову ціль для лікування основної причини сліпоти

Учені Медичного коледжу Джорджії в США повідомляють, що ген, який раніше пов’язували із розвитком атеросклеротичних уражень коронарних артерій, може бути ключовим у патогенезі вікової макулярної дегенерації (ВМД), провідної причини сліпоти. ВМД – це стан, що характеризується аномальним розростанням кровоносних судин у задній частині ока. Патологія поширена серед людей похилого віку та пацієнтів із діабетом, ожирінням і багатьма іншими хронічними метаболічними захворюваннями. Надмірне розростання судин пошкоджує макулу (жовту пляму), частину ока, яка перетворює світло в сигнали зображення....