Болезнь Крона с локализацией в тонкой кишке после терапии с использованием ФНО: данные МРЭ через 1 год после начала лечения помогают в составлении долгосрочного прогноза
Целью данной статьи является оценка способности МР‑энтерографии (МРЭ) прогнозировать развитие болезни Крона (БК) при терапии фактором некроза опухоли (анти-ФНО). В частности, было проанализировано влияние получения радиологического ответа (РО) на отдаленные результаты.
Методы. В исследование были включены пациенты с БК тонкой кишки, которые успешно начали лечение анти-ФНО (инфликсимабом или адалимумабом) и достигли клинической ремиссии в период между 2008 и 2015 г. МРЭ была выполнена в начале и около 1 года после начала лечения. Степень активности БК оценивалась на основе оценки МРЭ. Индивидуальные оценки были рассчитаны и записаны в день анализа. Средняя продолжительность наблюдения после индукционной терапии составила 5 лет (межквартильный интервал – 2,5-9,0 лет). Накопленные вероятности отсутствия потери ответа к действию препаратов (LOR) оценивали с использованием метода Каплана – Мейера и сравнивали с использованием критерия логарифмического ранга.
Результаты. 34 пациента соответствовали критериям включения в исследование. Полный РО был достигнут у 9 пациентов (26,5%), частичный – у 13 (38,2%) и не был достигнут – у 12 (35,3%). Для трех вышеупомянутых групп ответа предполагаемая вероятность отсутствия LOR через 5 лет составляла 0,88; 0,69 и 0,25 соответственно. Логарифмический тест показал, что уровни риска для LOR были различными (p=0,023). На основании регрессии Кокса снижение показателя МРЭ менее чем на 50% в течение почти 1 года после начала лечения было независимым фактором риска для LOR (КР 0,257; 95% ДИ 0,070-0,953; р=0,027).
Выводы. Положительные результаты МРЭ через 1 год после начала терапии являются предиктором эффективности лечения анти-ФНО.
Gallego J. C. et al. Small-bowel Crohn disease treated with anti-tumor necrosis factor-α therapy: MR enterography score changes after 1 year predict long-term outcomes. AJR Am. J. Roentgenol. 2019.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (462), вересень 2019 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія
24.04.2024
Гастроентерологія
Ендокринологія
Кишкова мікробіота діє як додаткова печінка, регулюючи рівні глюкози та амінокислот у крові господаря
Згідно з новим дослідженням вчених Корнелльського університету (штат Нью-Йорк, США), мікроби в кишечнику ссавців можуть суттєво змінювати метаболізм амінокислот і глюкози своїх господарів, діючи майже як додаткова печінка. Робота, опублікована в Cell Host & Microbe, доповнює список способів, за допомогою яких мікробіом впливає на фізіологію, що може сприяти розвитку нових стратегій лікування запальних захворювань кишечника та діабету. Останнім часом вчені виявили, що мільярди мікробів, які живуть на людському тілі та в ньому, суттєво впливають на нашу фізіологію. Співробітники університету прагнули оцінити, наскільки ефективно різні бактерії, які мешкають у нашому кишечнику, використовують амінокислоти, що отримує людина....
Дослідження, проведене в Гетеборзькому університеті у Швеції, показало, що у 7 із 10 пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК) симптоми значно зменшилися після корекції дієти, порівнюючи з тими, які застосовували ліки. Робота опублікована в журналі The Lancet Gastroenterology & Hepatology. У дослідженні порівнювали три методи лікування: два дієтичні та один, що ґрунтується на застосуванні ліків. Учасниками були дорослі пацієнти з важкими або помірними симптомами СПК....
Стеатотична хвороба печінки, пов’язана з метаболічною дисфункцією (MASLD), – назва, прийнята у 2023 році для стану, раніше відомому як неалкогольна жирова хвороба печінки (NAFLD). Цей стан діагностується, коли відбувається надмірне накопичення жиру в печінці (стеатоз) і наявний принаймні один метаболічний фактор ризику, як-от ожиріння та діабет 2 типу, надмірна вага, метаболічний синдром, дієта з високим вмістом фруктози, літній вік. Патологія може прогресувати до розвитку фіброзу і стеатогенного цирозу печінки та спричиняти гепатоцелюлярну карциному....