Роль фібробластів у забезпеченні еректильної функції чоловіків
Згідно з новим дослідженням на мишах, опублікованим у Science науковцями із Каролінського інституту, регулярна ерекція може бути важливою для підтримки еректильної функції. Учені виявили, що підвищена частота ерекцій призводить до появи більшої кількості фібробластів, які забезпечують ерекцію, і навпаки, менша – до зменшення кількості цих клітин. Фібробласти є найпоширенішими клітинами у статевому члені як мишей, так і людей, але раніше ними нехтували в дослідженнях.
Зараз використали дуже точний метод під назвою оптогенетика і виявили, що ці клітини сполучної тканини відіграють важливу роль у регуляції кровотоку, що робить пеніс ерегованим. Дослідження показує: фібробласти опосередковують ерекцію, поглинаючи нейромедіатор норадреналін, що призводить до розширення кровоносних судин у статевому члені. Наскільки ефективний цей процес, залежить від кількості фібробластів. Дослідники також змогли показати, що кількість клітин у пенісі залежить від частоти ерекцій. Учені провели аналогію зі спортом: великі фізичні навантаження сприяють росту м’язової сили та маси, а регулярний біг робить організм витривалішим.
Старші миші мали менше фібробластів у статевому члені, що також відбивалося на зниженні кровотоку. Здатність до ерекції зменшується з віком і в людей, що може бути пов’язано з меншою кількістю фібробластів у пенісі. Тому дослідники вважають, що здатність до ерекції для протистояння імпотенції можна тренувати.
Еректильна дисфункція, або імпотенція, вражає від 5 % до 20 % усіх чоловіків, причому ризики проблеми зростають із віком. Еректильна дисфункція негативно впливає на якість життя, фізичне та психосоціальне здоров’я як пацієнта, так і його родини. Загальні фактори ризику, окрім віку, подібні до факторів серцево-судинних захворювань: гіподинамія, ожиріння, гіпертонія, куріння, високий рівень холестерину та метаболічний синдром.
Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/science.ade8064
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
29.04.2024
Онкологія та гематологія
Терапія та сімейна медицина
Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....
Дослідження, проведене в Гетеборзькому університеті у Швеції, показало, що у 7 із 10 пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК) симптоми значно зменшилися після корекції дієти, порівнюючи з тими, які застосовували ліки. Робота опублікована в журналі The Lancet Gastroenterology & Hepatology. У дослідженні порівнювали три методи лікування: два дієтичні та один, що ґрунтується на застосуванні ліків. Учасниками були дорослі пацієнти з важкими або помірними симптомами СПК....