Розмір раннього словникового запасу генетично пов’язаний із РДУГ, грамотністю та когнітивними здібностями
Ранній мовний розвиток є важливим прогностичним показником подальших навичок мови, читання та навчання дітей. Крім того, труднощі з мовленням пов’язані з порушеннями нервової системи, такими як розлад дефіциту уваги/гіперактивності (РДУГ) і розлад аутистичного спектра (РАС). Зазвичай діти починають вимовляти свої перші слова у віці від 10 до 15 місяців. Приблизно у два роки вони можуть вимовляти від 100 до 600 слів і розуміти набагато більше. Кожна дитина починає свій власний шлях розвитку вивчення мови, що призводить до великих індивідуальних відмінностей.
Щоби зрозуміти, яку роль відіграє генетика у розвитку мовлення в дітей, команда вчених провела загальногеномний метааналіз розміру словникового запасу немовлят (15–18 місяців) і малюків (24–38 місяців). Для немовлят батьки повідомляли, які слова їхні діти говорять та/або розуміють із заданого списку. Команда використовувала генетичні дані 17 298 англомовних, датсько- та голландськомовних дітей. Дослідники виявили численні генетичні фактори, що лежать в основі розміру словникового запасу в дитинстві та дошкільному віці.
Учені виявили, що в дитинстві більша кількість вимовлених слів була генетично пов’язана як із підвищеним ризиком РДУГ, так і з більшою кількістю симптомів патології. Крім того, діти з вищим генетичним ризиком РДУГ можуть бути схильні більше виражати себе. Навпаки, під час фази «говоріння для навчання», коли розмір словникового запасу пов’язаний із когнітивними здібностями, вищий генетичний ризик РДУГ може бути пов’язаний із нижчими вербальними та когнітивними здібностями. Генетичні зв’язки із грамотністю, когнітивними здібностями та показниками, пов’язаними із РДУГ, змінювалися протягом розвитку дитини. Запам’ятовування слів було пов’язане зі здібностями до грамотності, наприклад орфографією, у майбутньому житті. Це дослідження вказує на релевантність розміру словникового запасу, оціненого протягом перших кількох років життя, для майбутньої поведінки та пізнання.
Джерело: https://www.biologicalpsychiatryjournal.com/article/S0006-3223(23)01757-2/fulltext
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія
15.04.2024
Неврологія
Психіатрія
Мініатюрний стимулятор мозку як альтернатива лікування депресії та інших психіатричних розладів
Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....
Ішемічна хвороба серця та великий депресивний розлад можуть бути генетично пов’язані через запальні шляхи з підвищеним ризиком кардіоміопатії, дегенеративного захворювання серцевого м’яза, виявили дослідники з Медичного центру Університету Вандербільта та Массачусетської лікарні. У їхньому звіті, опублікованому в журналі Nature Mental Health, ідеться про те, що препарати, призначені для лікування ішемічної хвороби серця і депресії, у комбінації потенційно можуть зменшити запалення та запобігти розвитку кардіоміопатії. ...
Парацетамол (ацетамінофен) – єдиний жарознижувальний і болезаспокійливий препарат, який дозволений до застосування вагітними та жінками, які годують. Однак вживання парацетамолу при вагітності не рекомендовано у третьому триместрі та протягом перших трьох місяців лактації. У найбільшому на сьогодні дослідженні не знайшли жодних доказів на підтримку причинно-наслідкового зв’язку між використанням ацетамінофену під час вагітності та підвищеним ризиком аутизму, РДУГ та інтелектуальної недостатності в дітей....