Фіксована комбінація валсартану, амлодипіну й гідрохлоротіазиду у веденні артеріальної гіпертензії
Високий артеріальний тиск (АТ) є одним із найважливіших факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, як-от ішемічна хвороба серця і цереброваскулярні захворювання; цей ризик збільшується з віком (Lewington S. et al., 2002). Досягнення цільового рівня АТ має важливе значення для покращення прогнозу в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ); навіть незначне зниження показників тиску зумовлює суттєве зменшення кількості подій (Banegas J. R. et al., 2004). У метааналізі рандомізованих досліджень антигіпертензивна терапія знижувала ризик інсульту на 35-40%, ризик інфаркту міокарда – на 20-25%, ризик серцевої недостатності – на >50% (Neal B. et al., 2000). Останніми роками в світі спостерігається зростання показників контролю АТ, що пояснюється декількома факторами, одним з яких, імовірно, є ширше використання комбінованої терапії.
Раміприл: оптимальний інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту завдяки органопротекції та збільшенню тривалості життя
Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) є часто призначуваними препаратами для лікування артеріальної гіпертензії (АГ) та інших хронічних хвороб, включаючи серцеву недостатність, хронічну хворобу нирок. ІАПФ пригнічують фермент, який перетворює ангіотензин на ангіотензин ІІ (рис. 1). Своєю чергою, інгібування утворення ангіотензину ІІ зумовлює артеріальну та венозну вазодилатацію, натрійурез, зменшення симпатичної активності, отже, зниження артеріального тиску (АТ) (Cutrell S. et al., 2023).
Інфекційний ендокардит у загальній практиці: клінічні прояви та діагностика
10 жовтня відбулася науково-практична онлайн-конференція «Питання діагностики та лікування серцево-судинних захворювань». У межах цього заходу чималу увагу було приділено інфекційному ендокардиту (ІЕ) – захворюванню, що й донині погано діагностується, складно лікується та часто спричиняє розвиток тяжких ускладнень.
Доцент кафедри внутрішньої медицини № 2, фтизіатрії, професійних хвороб і клінічної імунології Дніпровського державного медичного університету, кандидат медичних наук Ілона Лоранівна Караванська присвятила свою доповідь сучасним підходам до діагностики та лікування ІЕ в світлі оновлених рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC, 2023).
Сучасні аспекти менеджменту пацієнтів із болем у суглобах та хребті
У сучасній медичній практиці однією з актуальних проблем залишається менеджмент пацієнтів із болем у суглобах та хребті. Відповідно до сучасних клініко-епідеміологічних даних, захворювання хребта та суглобів належать до 5 основних причин звернень до лікаря щодо хронічних захворювань, а також залишаються однією з найпоширеніших причин госпіталізації пацієнтів [1-3].
Оцінка ефективності застосування комбінованого лікування синдрому постназального затікання у хворих на хронічний риносинусит
У клінічній практиці під терміном «синдром постназального затікання» розуміють клінічні ситуації, які характеризуються запальним процесом верхніх дихальних шляхів, у разі якого виділення стікають задньою стінкою глотки в бік гортані та трахеобронхіального дерева. Водночас використовують терміни «синдром постназального затікання», «ретроназальні виділення» та «постназальний синдром» (ПНС).
Гепарин-індукована тромбоцитопенія, або Коли гепарин спричиняє тромбоз
Нефракціоновані (НФГ) і низькомолекулярні гепарини (НМГ) є препаратами, що широко використовуються та запобігають артеріальним і венозним тромбозам. Однак їхнє застосування також пов’язано з парадоксальною реакцією, що зумовлює потенційно небезпечний для життя протромботичний стан, результатом чого є серйозні ускладнення (гангрена, ампутація кінцівок) або фатальні наслідки. Гепарин-індукована тромбоцитопенія (ГІТ) – це імуноопосередкована відповідь на введення гепарину, який спричиняє небезпечний для життя тромбоз і є клінічно значущим негеморагічним ускладненням. ГІТ вважається потенційно загрозливим для життя станом за терапії гепарином, що спричиняє утворення нових згустків крові, а не сприяє запобіганню утворення нових тромбів. Хоча при введенні гепарину імунна реакція зустрічається досить часто (від 8 до 50%), клінічні ускладнення у разі ГІТ виникають у ≈0,2-3% пацієнтів, які приймають гепарин протягом >4 дні; частіше спостерігаються в жінок [1-3]. У цьому стані тромбоцити різко знижуються до рівня ≥20×109/л. Смертність становить 10-20%.
Сьогодення та майбутнє бензидаміну: експертна думка
Метою цього експертного огляду є узагальнення актуальних застосувань бензидаміну та виявлення подальших, які необхідно вивчити. Розглядаються докази, що ґрунтуються на механізмі дії та клінічному досвіді використання бензидаміну. Також надається інформація про можливі нові клінічні аспекти препарату та нові перспективні рецептури.
Гострі захворювання ЛОР-органів та їхні ускладнення
24-25 листопада відбулася науково-практична конференція «Сепсис: виклики сьогодення». Професор Юлія Валеріївна Дєєва представила доповідь «Гострі захворювання ЛОР-органів
та їхні ускладнення. Сепсис. Що змінилося?», під час якої висвітлила найпоширеніші стани,
з якими має справу лікар-отоларинголог та котрі можуть зумовити сепсис.
Діагностика та лікування захворювань, що супроводжуються синдромом гострого нежитю
У квітні відбувся V українсько-польський конгрес «Інноваційні технології в оториноларингології» – міжнародний захід за участю провідних оториноларингологів з України, Польщі та Великої Британії.
Завідувачка кафедри оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Іванна Василівна Кошель мала слово з доповіддю «Гострий нежить. Диференційно-діагностичні складнощі поширеного синдрому».
Сучасні можливості та перспективи топічного лікування глаукоми
Добре відомо, що глаукома є провідною причиною незворотного погіршення зору, а також сліпоти. Її поширеність неухильно зростає у всьому світі; Україна не є винятком. За прогнозами експертів, кількість діагностованих випадків глаукоми до 2040 року зросте майже в 1,5 раза – з нинішніх 76 до 111 млн. Оскільки захворювання тривалий час може мати малосимптомний перебіг, його своєчасна діагностика продовжує залишатися на дуже низькому рівні. Навіть у розвинених європейських країнах щонайменше 50% випадків глаукоми залишаються недіагностованими
Нове в офтальмології: у полі зору – рефракційні виклики
У листопаді відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Рефракційний пленер 2023», організована Асоціацією дитячих офтальмологів та оптометристів України. Під час заходу обговорювалися актуальні питання сучасної офтальмології: діагностика та лікування глаукоми, алергійних кон’юнктивітів (АК), злоякісних новоутворень органа зору й інших захворювань.
Маршрут пацієнта зі спадковим ангіонабряком
Спадковий ангіонабряк (САН) – генетичне захворювання, яке характеризується рецидивувальними епізодами підшкірного чи підслизового набряку, обумовленими нерегульованим виробленням брадикініну. Ці набрякові напади порушують щоденне життя пацієнтів, спричиняють депресію, тривожність, зниження працездатності, часті госпіталізації та асоціюються з підвищеним ризиком смерті, особливо до встановлення діагнозу.
