Оптимізація діагностики й лікування дефіциту заліза та залізодефіцитної анемії у жінок і дівчат репродуктивного віку: клінічний висновок*
Дефіцит заліза є найпоширенішим патологічним станом у світі та однією з п’яти основних причин інвалідності. У той час як низький показник феритину у сироватці крові є діагностичною ознакою залізодефіциту, підвищений його рівень визначається як гострофазовий маркер, що може реєструватися при запальних станах уже в І триместрі вагітності. Відповідно до сучасних настанов, проведення рутинного скринінгу на залізодефіцит у невагітних та вагітних жінок за відсутності ознак анемії не рекомендоване. З огляду на останні літературні дані ця рекомендація має бути переглянута
Стандарт медичної допомоги «Передчасний розрив плідних оболонок»
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.08.2023 № 1533
Негормональні стратегії менеджменту клімактеричних симптомів у жінок
Замісна гормональна терапія (ЗГТ) залишається найефективнішим методом лікування вазомоторних симптомів (ВМС), який слід призначати жінкам у менопаузі протягом 10 років після останньої менструації. Жінкам із ВМС,
які не є кандидатами для застосування ЗГТ через протипоказання (естроген-залежний рак чи серцево-судинні захворювання) або особисті уподобання, лікар-гінеколог має запропонувати альтернативу – сучасні стратегії негормонального лікування ВМС. У статті представлений огляд Позиційної заяви Північноамериканського товариства менопаузи (The North American Menopause Society — NAMS) 2023 року щодо негормональної терапії ВМС
Дисменорея: сучасні стратегії негормональної терапії
Дисменорея є поширеною проблемою, яка торкається більш ніж половини жінок репродуктивного віку. Основними симптомами є сильний біль у нижній частині живота, який виникає під час менструацій. Результати досліджень свідчать, що одним із найбільш ефективних засобів для полегшення болю при дисменореї є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), зокрема німесулід. Цей препарат допомагає швидко зняти біль, зменшити запалення та скоротити тривалість менструального болю. У статті представлено результати новітніх досліджень ефективності німесуліду у пацієнток із дисменореєю
«Пластмасовий реквієм» за фертильністю: бісфеноли та неплідність
Активний розвиток технологій, пов’язаних із виробництвом споживчих товарів, в останні 30 років супроводжувався повільним, але стійким забруднюванням довкілля токсичними продуктами, які, як тепер відомо, створюють неабияку загрозу для здоров’я людей у всьому світі. Через забруднені їжу, воду, молоко, м’ясо, овочі та фрукти людський організм може зазнавати щоденного впливу широкого спектра хімічних речовин, таких як фталати, бісфенол А (BPA), триклозан (TCS), парабени та інші, що відомі як згубники ендокринної системи (ЗЕС). ЗЕС містяться також у різноманітних засобах щоденного використання, впливаючи на роботу гормональної системи на різних рівнях.
Нутритивний статус і здоров’я жінки: взаємозв’язок, потреби і можливості корекції
Харчування є однією з основних складових підтримки життя, здоров’я і розвитку людини. Його недостатність призводить до порушення обміну речовин та розладу функціонування всіх систем організму. Неможливо переоцінити важливість збалансованої дієти для забезпечення енергетичних, пластичних, поживних та інших потреб організму людини. Утім серед усіх категорій населення на особливу увагу заслуговують жінки в період вагітності та грудного вигодовування, адже раціон матері вже внутрішньоутробно закладає пласт резервних можливостей організму майбутньої дитини. Цій темі було присвячено ряд доповідей провідних вітчизняних спеціалістів у сфері охорони здоров’я, які були учасниками всеукраїнського науково-практичного семінару «Дні нутриціології та дієтології у Львові – 2023».
Рак шийки матки. Сучасні рекомендації щодо скринінгу
Клінічні рекомендації
19 березня, 2024
Традиційно січень є місяцем обізнаності про рак шийки матки (РШМ) – однієї з найпоширеніших патологій у структурі онкогінекологічних захворювань. Протягом цього місяця світ забарвлюється в палітру бірюзового та білого з метою привернення уваги громадськості до проблеми РШМ.
Залізодефіцит – жіноча пандемія ХХІ століття
Залізодефіцитна анемія (ЗДА) становить глобальну медико-соціальну проблему, посідаючи перше місце за поширеністю серед усіх видів анемії у світовій популяції. Особливо високий ризик ЗДА спостерігається у жінок репродуктивного віку через менструальні та інші хронічні крововтрати, неповноцінне харчування, підвищені потреби організму під час вагітності та лактації. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), в усьому світі на анемію страждають півмільярда жінок віком 15-49 років. Саме щодо цієї групи пацієнтів надважливим є впровадження сучасних алгоритмів скринінгу, профілактики та лікування залізодефіцитних станів. У рамках майстер-класу «Академія сімейного лікаря», який відбувся 13-14 лютого, член-кореспондент НАМН України, завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Володимир Ісаакович Медведь акцентував увагу на сучасних терапевтичних стратегіях лікування ЗДА.
Оптимізація лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія
Гостра застуда – самообмежувальне захворювання верхніх дихальних шляхів. Застуда зазвичай має помірну тяжкість і виникає під дією низки вірусів різних родин (найчастіше – риновірусів). Основними симптомами застуди є біль у горлі, гострий кашель, чхання, закладеність та виділення з носа (рис. 1). Інкубаційний період застуди триває зазвичай 24-72 год, а сама хвороба – в межах 1 тиж. Застуда асоціюється зі значним економічним тягарем для суспільства через потребу у візитах до лікаря, витрати на фармакопрепарати і біодобавки та тимчасову непрацездатність (Al-Haddad M.S. et al., 2016).
Лікування розладів ковтання у пацієнтів відділення інтенсивної терапії
Дисфагія є поширеним явищем у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ), але вона часто залишається недостатньо розпізнаною та неконтрольованою, незважаючи на те що пов’язана з небезпечними для життя ускладненнями, тривалим перебуванням у ВІТ та госпіталізацією. Запропонований у статті експертний висновок щодо діагностики й лікування дисфагії розроблений на основі доказових клінічних рекомендацій та думок лікарів-практиків. Автори рекомендують прийняти ці клінічні алгоритми для надання стандартизованої та високоякісної допомоги, яка передбачає своєчасний систематичний скринінг, оцінку та лікування дисфагії в екстубованих пацієнтів і пацієнтів із трахеостомою у ВІТ.
Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології
Больовий синдром при хронічних ранах є рутинним явищем хірургічної практики. Рана вважається такою, що тривало не загоюється, якщо, незважаючи на відповідну терапію та достатній термін лікування (4-6 міс), відсутні або практично відсутні ознаки загоєння. Неопіоїдні та опіоїдні анальгетики є основними препаратами, що застосовуються для лікування больового синдрому при ранах. На науково-практичній конференції «Міждисциплінарний підхід у лікуванні коморбідних хірургічних пацієнтів», що відбулася наприкінці 2023 року, тему менеджменту хронічної ранової хвороби представив у доповіді «Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології» завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Іванович Саволюк.
Ключові слова: ранова хвороба, трофічна виразка, ВАК-терапія, больовий синдром, нестероїдні протизапальні препарати, Дексалгін®.
Підтримка статусу вітаміну D та кальцію у пацієнтів ортопедо-травматологічного профілю: первинна і вторинна профілактика переломів та оптимізація відновних процесів
Актуальність проблеми переломів на сьогодні не залишає сумнівів, зокрема в контексті старіння населення та поширеності остеопорозу. Кальцій та вітамін D, виконуючи ключову роль у формуванні та підтриманні щільності кісткової тканини, є необхідними елементами для успішної профілактики переломів, особливо у вразливих груп населення. Також важливим є достатній рівень кальцію та вітаміну D в організмі для оптимального зрощення переломів і посттравматичної зміни кісток. У цьому контексті велике значення має вибір конкретного комплексу Са + D із позицій ефективності, безпеки та високого комплаєнсу.
Ключові слова: остеопороз, крихкість кісток, кальцій, вітамін D, профілактика переломів.
