Статті - Сторінка 120

Пероральні антикоагулянти є ключовим компонентом лікування пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) та сприяють зниженню ризику інсульту. Упродовж останнього десятиліття застосування пероральних антикоагулянтів, які не є антагоністами вітаміну К (ПОАК), помітно змінило клінічну практику. Наразі ПОАК є стандартом лікування для профілактики інсульту в пацієнтів із ФП, головним чином завдяки вищій безпеці порівняно з антагоністами вітаміну К. Едоксабан є четвертим ПОАК, схваленим Європейським агентством із лікарських засобів (EMA) для профілактики інсульту / системної емболії в осіб із ФП. P. Kirchhof et al. виконали проспективне мультицентрове обсерваційне дослід­жен­ня ETNA-AF-Europe, метою якого було оцінити довгострокові ефективність і безпеку едоксабану в пацієнтів із неклапанною ФП у повсякденній клінічній практиці. Пропонуємо до вашої уваги огляд отриманих результатів, розміщених в International Journal of Cardiology (2024; 408: 132118).

Позалікарняна зупинка серця (ПЛЗС) залишається основною причиною глобальної смертності. Хворі, які вижили, обтяжені довгостроковими неврологічними та серцево-судинними ускладненнями. Обґрунтованість та оптимальний час проведення коронарної ангіографії (КАГ) є важливими, але не повністю визначеними компонентами лікування ПЛЗС. Представляємо до вашої уваги адаптований переклад статті W. Wanha et al. «Out-of-hospital cardiac arrest: Do we have to perform coronary angiography?», опублікованої в Cardiology Journal (2023; 30 (6): 1026‑1037). Метою авторів було обговорення клінічних стратегій лікування ПЛЗС, включно зі стратифікацією інвазивних процедур та обґрунтуванням необхідності проведення КАГ, особливо для хворих у критичному стані.

Поширеність серцево-судинних захворювань (ССЗ) продовжує неухильно зростати в усьому світі. Ефективна профілактика, спрямована на запобігання розвитку ССЗ у здорових осіб та серцево-судинних (СС) ускладнень у кардіологічних хворих, є одним із основних завдань сучасної медицини. Профілактичні заходи включають модифікацію способу життя і використання фармакологічних засобів, що діють на різні ланки патогенетичного процесу. Тож багатьом пацієнтам із ССЗ доводиться приймати велику кількість препаратів, що обтяжливо та незручно. З погляду на це лікарі часто вдаються до призначення дуо- й поліпілів. Ми звернулися до провідних експертів із запитаннями щодо важливих аспектів профілактики ССЗ та попросили поділилися практичним досвідом застосування дуопілу Клівас® Дуо (ACINO, Україна) в умовах реальної клінічної практики.

За матеріалами VI Конференції Ліпідної школи Асіно «Лікування дисліпідемій у питаннях та відповідях» (24 квітня 2024 року)

За матеріалами навчального циклу «Академія сімейного лікаря» (21-22 травня 2024 року)

Амброксол – ​відомий муколітичний засіб, що вже майже пів століття застосовується в лікуванні респіраторних захворювань. Цікаво, що амброксол здатен індукувати автофагію, що робить його потенційним кандидатом у засоби для патогенетичного лікування не тільки бактеріальних, а й вірусних інфекцій, у тому числі коронавірусної хвороби (COVID‑19) (Alkotaji M., 2020).

Дисліпідемія є однією з основних причин серцево-судинних захворювань (ССЗ) у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Також вона створює значний додатковий ризик несприятливих наслідків для осіб із вже наявним ССЗ. Про сучасні тенденції щодо прогностичних факторів ризику дисліпідемії та методів його корекції розповідає завідувачка кафедри кардіології, лабораторної та функціональної діагностики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, д.мед.н., професорка Віра Йосипівна Целуйко.

Wiener Privatklinik – ​одна з провідних приватних медичних установ Європи, яка має багаторічний досвід у діагностиці та лікуванні складних захворювань, зокрема онкологічної патології. Її бездоганна репутація та успішна клінічна практика привертають увагу лікарів, медичних спеціалістів і пацієнтів з усього світу, включаючи Україну. Далі розповімо детальніше про особливості роботи клініки, її інноваційний підхід до лікування та переваги для пацієнтів і медичної спільноти.

Вітамін D належить до групи ліпофільних гормонів, які регулюють гомеостаз кальцію шляхом впливу на нирки, шлунково-кишковий тракт, скелет і паращитоподібні залози, та відіграє ключову роль у підтримці здоров’я скелета [1, 2]. Виділяють дві основні форми вітаміну D: вітамін D2 (ергокальциферол) і вітамін D3 (холекальциферол). Вітамін D2 виробляється з ергостерину фітопланктоном, безхребетними та грибами у відповідь на ультрафіолетове опромінення [1, 2]. Основним природним джерелом вітаміну D3 є його синтез у шкірі з 7-дегідрохолестерину під впливом сонячного світла, також невелика кількість надходить з їжею, зокрема продуктами тваринного походження: жирна риба, яйця та молоко [1, 2].

Найпоширенішою причиною звернення до лікарів-отоларингологів в Україні є гострий риносинусит (ГРС) – ​до 65% усіх випадків [2]. Найпоширеніші збудники ГРС – ​це віруси; бактеріальні риносинусити найчастіше є вторинними та розвиваються у вигляді «другої хвилі» захворювання після первинних вірусних. Основна мета лікарів з огляду на відсутність етіологічного противірусного лікування – ​покращення якості життя пацієнта на період захворювання, зменшення вираженості місцевих проявів захворювання, тобто закладеності та виділень з носа, чутливості й болю в ділянці приносових синусів, скорочення загальної тривалості хвороби.