Інтернатура‑2025: що слід знати про електронну систему рейтингового розподілу
11 лютого 2025 р. відбувся вебінар «Електронний розподіл в інтернатуру-2025: зміни та перспективи», організований Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) у межах проєкту «МедОсвіта: шлях до змін». Спікером заходу став Сергій Убогов, доктор фармацевтичних наук, професор, начальник Управління медичних кадрів, освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України. Він розповів про майбутнє інтернатури, перспективи її реформування та зміни, що стосуються випускників 2025 р. Публікуємо ключові тези.
Онкологія в Україні: підсумки 2024 року
Думка фахівця
8 березня, 2025
В Україні галузь охорони здоров’я є ключовим стратегічним пріоритетом державної діяльності. Минулого року забезпечення якості медичних послуг зазнало чималих випробувань. Якщо раніше на медичну систему суттєво вплинула пандемія COVID‑19, тепер війна змінила підходи до лікування онкологічних пацієнтів. Однак система онкологічної допомоги продовжує розвиватися, незважаючи на виклики.
Ворасиденіб при IDH1- або IDH2-мутованих гліомах низького ступеня злоякісності
Клінічне дослідження
8 березня, 2025
Гліоми головного мозку з мутаціями в генах ізоцитратдегідрогенази (IDH1/IDH2) 2-го ступеня злоякісності являють собою агресивні неопластичні процеси центральної нервової системи, що характеризуються несприятливим прогнозом та високими показниками летальності.
Ефективність іксазомібу в комбінації з леналідомідом та дексаметазоном при рецидивній/рефрактерній множинній мієломі в реальній клінічній практиці
Клінічне дослідження
7 березня, 2025
Рецидивна/рефрактерна (р/р) множинна мієлома (ММ) залишається складним викликом у клінічній практиці, оскільки майже у всіх пацієнтів згодом розвиваються рецидиви захворювання. Це обумовлює необхідність розроблення нових терапевтичних опцій і оптимізації наявних схем лікування, особливо для літніх та ослаблених пацієнтів.
Фактори, що сприяють анемії у пацієнток із гінекологічним раком, та її поширеність: ретроспективне когортне дослідження
Клінічне дослідження
7 березня, 2025
Мета цього ретроспективного когортного дослідження – визначити поширеність анемії у пацієнток із гінекологічним раком до початку лікування та виявити фактори, що сприяють її розвитку. За результатами аналізу даних 320 жінок, поширеність анемії становила 59,06%. Було виявлено статистично значущі кореляції між анемією і такими факторами, як вік, рівень освіти та біологічні маркери (рівні заліза, фолієвої кислоти, вітаміну В12).
Рак стравоходу та стравохідно-шлункового переходу
Клінічні рекомендації
7 березня, 2025
Рак стравоходу (РС) та стравохідно-шлункового переходу – поширене агресивне первинне злоякісне захворювання, яке характеризується швидким ростом і високою схильністю до рецидивів. Медична допомога пацієнтам із РС потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення пацієнтів мультидисциплінарною командою (МДК) лікарів (онколога, хірурга-онколога, радіолога, рентгенолога, ендоскопіста, патологоанатома, лаборанта, психолога, лікаря з ультразвукової діагностики, лікаря з променевої терапії), які спеціалізуються на злоякісних новоутвореннях стравоходу.
Порівняльне дослідження препаратів рисперидону при лікуванні шизофренії та інших психотичних розладів
Клінічне дослідження
7 березня, 2025
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
Інсульт є однією з основних причин інвалідизації та смерті в усьому світі, а також спричиняє серйозний економічний тягар через витрати на довгострокову реабілітацію. Стрімке зростання частки населення похилого віку зумовлює тривожну тенденцію збільшення захворюваності на інсульт як серед чоловіків, так і серед жінок. Попри те, що вдосконалення медикаментозного лікування та прогрес у сфері охорони здоров’я асоційовані зі зниженням рівня смертності від інсульту, в пацієнтів після перенесеного епізоду часто спостерігаються несприятливі наслідки, що супроводжуються вторинними ускладненнями. Це порушення когнітивної функції та деменція, больовий синдром, тривожність, депресія, втомлюваність, апатія й епілепсія, що істотно підвищують ризик подальшого рецидиву й летальних випадків. J. Zhou et al. у статті «Post-Stroke Neuropsychiatric Complications: Types, Pathogenesis, and Therapeutic Intervention» проаналізували наявні сучасні докази для висвітлення постінсультних ускладнень, а також уточнення їх визначення, факторів ризику, поширеності, потенційних механізмів та терапевтичних втручань з урахуванням того, що вони можуть перетинатися і бути взаємопов’язаними. Пропонуємо до вашої уваги огляд даної публікації, розміщеної у виданні Aging and Disease (2023; 14 (6): 2127‑2152).
Ефективність амантадину в пацієнтів після інсульту в умовах інтенсивної терапії та стаціонарної реабілітації
Думка фахівця
7 березня, 2025
Частота госпіталізації пацієнтів із постінсультними захворюваннями та ускладненнями невпинно зростає. Значна частка осіб після перенесеного інсульту страждають від зниження рухових функцій і тривалого когнітивного дефіциту. Такі хворі часто прикуті до ліжка або знаходяться в коматозному стані, тож мають труднощі з отриманням стаціонарного лікування, що призводить до погіршення віддалених клінічних результатів. Тож наразі існує нагальна потреба в ефективних фармакологічних втручаннях під час госпіталізації в умовах нейрореанімації. E. G. Plaitano et al. провели дослідження, присвячене вивченню ефекту амантадину в пацієнтів з інсультом в межах інтенсивної терапії та стаціонарної реабілітації. Пропонуємо до вашої уваги огляд отриманих результатів, опублікованих у статті «Informing future randomized controlled trials of amantadine hydrochloride in neurocritical care and post-neurocritical care stroke patients through a retrospective study» (BMC Neurology, 2024; 24: 338).
Постінсультні стани: фокус на порушення уваги
Думка фахівця
7 березня, 2025
Проблема мозкових інсультів є найактуальнішим питанням сьогодення. Розлади уваги та свідомості після інсульту накладають суттєвий тягар на пацієнтів і являють собою серйозний виклик для клінічної практики. Детальніше про наслідки інсульту, його вплив на увагу та стратегії лікування розповів Владислав Миколайович Міщенко, д.мед.н., професор, завідувач відділу судинної патології головного мозку та реабілітації ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П. В. Волошина НАМН України» (м. Харків) у межах науково-практичного симпозіуму «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни», що відбувся торік у жовтні.
Фібриляція передсердь та інсульт: сучасний стан проблеми та майбутні напрями її розв’язання
Фібриляція передсердь (ФП) та інсульт залишаються одними з основних причин захворюваності та смертності у світі. Цим станам притаманні спільні коморбідності та фактори ризику. Інсульти, поєднані з ФП, асоційовані з гіршими клінічними наслідками та вищою летальністю. Раннє виявлення ФП є життєво важливим для профілактики. Для прогнозування ФП у пацієнтів високого ризику розроблено низку шкал, проте вони ще не включені у клінічні настанови. Вивчаються нові маркери та предиктори ФП, тривають дискусії щодо лікування пацієнтів із гострим інсультом та ФП, а також тих, хто переніс геморагічний інсульт на тлі приймання пероральних антикоагулянтів. Пропонуємо до вашої уваги огляд публікації S. Elsheikh et al. «Atrial fibrillation and stroke: State-of-the-art and future directions» (Curr Probl Cardiol, 2024; 49 (1 Pt C): 102181), присвяченої всебічному обговоренню даних щодо складного взаємозв’язку цих двох загрозливих станів, підходів до терапії та вторинної профілактики інсульту при ФП, а також наявних проблем і майбутніх напрямів досліджень у цій галузі.
