Оцінка ефективності й безпеки есциталопраму та сертраліну в осіб із постінсультною депресією
Клінічне дослідження
7 березня, 2025
Останнім часом спостерігається стрімке зростання частки осіб із серцево-судинними (ССЗ) та цереброваскулярними захворюваннями, що становлять значну загрозу для здоров’я популяції середнього та похилого віку. При цьому ССЗ залишаються провідною причиною смертності серед населення загалом. Інсульт – небезпечне порушення мозкового кровообігу, що спричиняє виникнення різних ускладнень, включно із постінсультною депресією (ПІД). Остання може суттєво погіршувати відновлення неврологічної та когнітивної функцій, що призводить до зниження якості життя пацієнтів. N. Yan та S. Hu здійснили дослідження, метою якого було оцінити ефективність і безпеку есциталопраму та сертраліну в осіб із ПІД з метою перевірки доцільності їх застосування у клінічній практиці. Автори виявили зіставну ефективність препаратів щодо проявів тривоги, когнітивних функцій і повсякденних можливостей у пацієнтів із ПІД, при цьому есциталопрам мав певні переваги щодо редукції симптомів депресії, чинив швидший ефект та асоціювався з нижчою частотою несприятливих явищ. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів дослідження, що були опубліковані у статті «The safety and efficacy of escitalopram and sertraline in post-stroke depression: a randomized controlled trial» (BMC Psychiatry, 2024; 24: 365).
Клінічні підходи до ведення пацієнтів із постінсультними епілептичними нападами
Останнім часом поширеність інсульту в популяції зросла. Постінсультні епілептичні напади (ПЕН) є потенційним ускладненням інсульту, що призводить до підвищення смертності серед пацієнтів. Тому важливо розуміти природу ПЕН, особливості діагностичної оцінки й терапії. Клініцисти мають приймати непрості рішення щодо вибору оптимального лікування, його тривалості, а також первинної та вторинної профілактики ПЕН. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H. U. Ryu et al. «Clinical approaches for poststroke seizure: a review», опублікованої у виданні Frontiers in Neurology (2024; 15: 1337960), в якій розглянуто клінічні підходи до ведення пацієнтів із ПЕН.
Роль цитиколіну в нейропротекції та нейрорепарації у пацієнтів з ішемічним інсультом
Досягнення в лікуванні гострого інсульту завдяки тромболітичній терапії, ендоваскулярній тромбоекстракції та злагодженій роботі інсультних відділень значно покращили виживання і прогноз хворих. Однак застосування цих ефективних методів лікування обмежене невеликим відсотком пацієнтів через суворі критерії вибору, включно із характеристиками візуалізації та вузьким часовим вікном для початку лікування. Значна частка пацієнтів стають недієздатними через моторні та когнітивні порушення, із втратою незалежності у повсякденній діяльності. Це дало поштовх до проведення досліджень, спрямованих на виявлення засобів, що сприяють обмеженню уражень головного мозку, зумовлених гострою ішемією (нейропротекції). Також науковці приділяють увагу стимулюванню відновлення, пластичності й нейрорегенеративних процесів, які доповнюють реабілітаційну терапію та підвищують можливість повернення хворих до нормального функціонування (нейрорепарації).
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, оцінка й лікування
Емоціоналізм після інсульту (ЕПІ) – поширений психоемоційний розлад, який характеризується утрудненим контролем над власними емоціями та проявляється повторюваними епізодами плачу чи сміху. ЕПІ відзначається у кожного п’ятого хворого через шість місяців після інсульту. Попри вельми високу поширеність, ЕПІ залишається недостатньо вивченим. Наукова література щодо ЕПІ є обмеженою, особливо порівняно з іншими частими неврологічними станами, такими як афазія та зорове ігнорування. N. M. Broomfield et al. у статті «Post-stroke emotionalism: Diagnosis, pathophysiology, and treatment» (International Journal of Stroke, 2024; Vol. 19 (8): 857‑866) виконали описовий огляд, що включає наявні дані про ЕПІ, поширеність, нейробіологію, предиктори та провокувальні фактори, а також оцінку й лікування. Автори сподіваються, що ці відомості будуть корисними для застосування у клінічній практиці та майбутніх дослідженнях.
Запаморочення: коли потрібен невролог?
Думка фахівця
7 березня, 2025
За матеріалами IV національного конгресу «Серце та судини»
(24‑26 жовтня 2024 року)
Ішемічний інсульт: особливості перебігу, діагностування й терапії
Гострий інсульт, або гостре порушення мозкового кровообігу, являє собою критичний стан, що спричиняє пошкодження тканин мозку і розлади його функцій. Інсульт характеризується раптовою появою вогнищевої неврологічної симптоматики, зумовленої виключно судинними причинами. Як найпоширеніший тип судинної катастрофи, ішемічний інсульт, асоційований зі значною захворюваністю та смертністю в усьому світі, є важким тягарем для системи охорони здоров’я і пацієнтів. Розуміння основних механізмів, факторів ризику та стратегій лікування має вирішальне значення для зменшення наслідків цього небезпечного неврологічного стану для хворих. Пропонуємо до вашої уваги огляд онлайн-публікації C. Hui et al. «Ischemic Stroke» (StatPearls, 2024; Bookshelf ID: NBK499997), в якій розглянуто етіологію, епідеміологію, патофізіологію ішемічного інсульту, а також ключові стратегії діагностики й терапії, спрямовані на оптимізацію клінічних результатів для пацієнтів і мінімізацію довгострокових наслідків.
Вторинна профілактика інсульту: нюанси та перспективи
Огляд подій
6 березня, 2025
У січні 2025 р. на платформі School of Innovative Medicine відбулася науково-практична конференція «Інсульт: сучасні методи та оптимальні стратегії лікування». Дана наукова подія викликала значну зацікавленість серед лікарів різних спеціальностей, які у своїй професійній діяльності стикаються з пацієнтами, що перенесли інсульт та потребують вторинної профілактики. У межах заходу д.мед.н., професор кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Михайло Михайлович Орос розглянув актуальні аспекти вторинної профілактики інсульту в пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП).
Актуальні питання реабілітації при церебральному інсульті
Судинні захворювання головного мозку протягом останніх десятиліть залишаються найважливішою проблемою клінічної неврології в Україні. Тому церебральний інсульт (ЦІ) продовжує активно вивчатися як міжнародними, так і вітчизняними дослідниками. Це пояснюється значною поширеністю, високою смертністю та інвалідизацією пацієнтів внаслідок гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). При цьому відзначається зростання даних показників протягом останніх років у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні.
Можливості антидепресивної терапії у пацієнтів із постінсультною депресією
Інсульт є однією із найпоширеніших причин тривалої втрати працездатності та смерті у світі. Пацієнти, які перенесли інсульт, можуть мати не лише довгострокові порушення моторних і когнітивних функцій, але й психологічні проблеми, зокрема постінсультну депресію (ПІД). Вона нерідко призводить до множинних і тяжких наслідків, ускладнюючи лікування та реабілітацію хворих після інсульту. Для терапії та профілактики ПІД успішно застосовують селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), яким притаманні нейропротекторні та нейровідновлювальні властивості. Переконливі докази свідчать на користь використання сертраліну – СІЗЗС зі стабільною фармакокінетикою, який сприяє функціональному відновленню пацієнтів після інсульту та зменшенню проявів ПІД.
Оновлені рекомендації щодо первинної профілактики інсульту
Клінічні рекомендації
6 березня, 2025
Інсульт є провідною причиною інвалідизації та смерті в усьому світі. Близько 15 млн людей щороку переносять інсульт, з яких 5 млн залишаються із тривалою інвалідністю та потребують сторонньої допомоги принаймні щодо однієї з повсякденних активностей. У 2024 р. Американська асоціація серця (AHA) та Американська асоціація інсульту (ASA) розробили настанову щодо первинної профілактики інсульту, яка є оновленою версією рекомендацій AHA/ASA 2014 р. Новітній документ базується на сучасних доказах щодо стратегій профілактики інсульту протягом усього життя. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних положень настанови.
Ішемічний інсульт на тлі фібриляції передсердь: коли починати антикоагулянтну терапію?
Клінічне дослідження
6 березня, 2025
Важливе питання щодо оптимального часу початку антикоагулянтної терапії (АКТ) у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом (ГІІ) та фібриляцією передсердь (ФП) залишається невизначеним у сучасній клінічній практиці. D. J. Werring et al. провели масштабне порівняльне дослідження, спрямоване на оцінку ефективності та безпеки раннього й відтермінованого призначення прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) пацієнтам із ГІІ та ФП. Пропонуємо до вашої уваги огляд отриманих результатів та висновків, розміщених у статті «Optimal timing of anticoagulation after acute ischaemic stroke with atrial fibrillation (OPTIMAS): a multicentre, blinded-endpoint, phase 4, randomised controlled trial» (Lancet, 2025; 405 (10472): 32).
Чому нейронні мережі людини в тривозі «не розпізнають кота»?
Думка фахівця
6 березня, 2025
На початку лютого відбулася «Зимова школа НЕПіКа: неврологія, ендокринологія, психіатрія, кардіологія». В рамках заходу проведено практичний майстер-клас сімейного лікаря, обговорено цікаві клінічні випадки.
