Лікування резистентних інфекцій: огляд рекомендацій Американського товариства інфекційних хвороб
Думка фахівця
15 січня, 2025
За матеріалами конференції
Біль у ділянці ліктьового суглоба в спортсменів: генезис, діагностика, лікування
Думка фахівця
15 січня, 2025
За матеріалами конференції
Ефективність і безпека низькомолекулярного гепарину в лікуванні гострого панкреатиту: систематичний огляд і метааналіз
Останні дослідження свідчать, що низькомолекулярний гепарин (НМГ) може відігравати певну роль у зменшенні тяжкості гострого панкреатиту (ГП). Цей систематичний огляд і метааналіз спрямовані на узагальнення наявних даних щодо ефективності та безпеки НМГ у лікуванні середньотяжкого та тяжкого перебігу ГП. Докази середнього й високого рівня якості свідчать, що раннє застосування НМГ може покращувати прогноз для ГП середньотяжкого та тяжкого ступеня в контексті зниження ризику смерті, органної недостатності та частоти судинного тромбозу.
Фармакологічна корекція глікемії: стандарти допомоги при цукровому діабеті. Рекомендації Американської діабетичної асоціації, 2024
Клінічні рекомендації
15 січня, 2025
«Стандарти надання допомоги при цукровому діабеті» Американської діабетичної асоціації (АДА) містять поточні практичні клінічні рекомендації, спрямовані на те, щоб визначити складові медичної допомоги особам із цукровим діабетом (ЦД), загальні цілі лікування та інструменти для оцінки якості допомоги. Члени практичного комітету АДА та мультидисциплінарний експертний комітет відповідають за щорічне оновлення стандартів допомоги (чи за потреби – частіше). Для ознайомлення з детальним описом стандартів, положень та звітів AДA, а також класифікації рівнів доказів практичних клінічних рекомендацій AДA і повним переліком членів професійного практичного комітету, будь ласка, перейдіть до Вступу чи Методології.
Додаткові можливості в терапії цукрового діабету 2 типу: фокус на пацієнтів із легкою та помірною альбумінурією при хронічній хворобі нирок
Думка фахівця
15 січня, 2025
У вересні 2024 р. відбулася традиційна науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання ендокринології та ендокринної хірургії». Захід відбувся у змішаному офлайн/онлайн-форматі, організаторами виступили МОЗ України, «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин» і Всеукраїнська громадська організація «Українська асоціація ендокринних хірургів». У рамках робочої програми були розглянуті нагальні питання ендокринної хірургії, патології щитоподібної залози, прищитоподібних залоз, надниркових залоз, проблеми діагностики та лікування супутніх станів, теми цукрового діабету (ЦД) та його ускладнень, а також питання ендокринології дитячого та підліткового віку і репродуктивного здоров’я. Завідувачка кафедри внутрішньої медицини № 3 Тернопільського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Лілія Петрівна Мартинюк представила учасникам заходу свою доповідь «Пацієнти з легкою та помірною альбумінурією – маловивчена популяція із найпоширенішим фенотипом хронічної хвороби нирок при цукровому діабеті 2 типу».
Оптимізація терапії левотироксином при веденні субклінічного гіпотиреозу у вагітних
Під час нормальної вагітності відбуваються численні значні зміни в метаболізмі та гомеостатичній регуляції, у тому числі в ендокринній, імунній системі та сталості внутрішнього середовища. У цей період особливо помітними є модифікації в осі гіпоталамус–гіпофіз–щитоподібна залоза (hypothalamic-pituitary-thyroid, HPT), які можуть демаскувати недіагностовану гіпофункцію щитоподібної залози (ЩЗ) або спричинити загострення наявної тиреоїдної патології. Крім того, мінливість функції осі HPT під час вагітності ускладнює контроль рівнів гормонів ЩЗ, необхідний для мінімізації ризику несприятливих наслідків вагітності для матері та плода. У статті йдеться про клінічні та терапевтичні проблеми, пов’язані з гіпотиреозом під час вагітності, переважно – про субклінічний гіпотиреоз (СКГ), з практичними міркуваннями щодо оптимального застосування левотироксину (levothyroxine, LT4), що все ще є наріжним каменем фармакологічного втручання в цих пацієнтів.
Субклінічний гіпотиреоз: приховані проблеми
Думка фахівця
15 січня, 2025
На початку жовтня 2024 року в Києві відбувся Міжнародний конгрес «Четверті наукові читання пам’яті професора Анатолія Станіславовича Свінціцького» на тему: «Внутрішня медицина: наука та практика». Захід було присвячено вшануванню пам’яті видатного науковця, лікаря, освітянина, громадського діяча, члена Польської академії медицини і Всесвітньої академії медицини імені Альберта Швейцера, багаторічного керівника кафедри внутрішньої медицини Національного медичного університету (НМУ) імені О.О. Богомольця, професора Анатолія Станіславовича Свінціцького. Організаторами заходу виступив НМУ імені О.О. Богомольця спільно з Академією внутрішньої медицини та Польським медичним товариством в Україні імені А.С. Свінціцького. Упродовж трьох днів відбулося 15 секційних засідань і 2 майстер-класи, було заслухано 80 доповідей, загалом у роботі заходу взяли участь 8 тис лікарів з усієї України. Учасники конгресу обговорювали передові технології діагностики, лікування та профілактики захворювань внутрішніх органів. У рамках секційного засідання «Ключові питання діагностики та лікування ендокринної патології» віце-президент Асоціації ендокринологів України, член Американської асоціації ендокринних хірургів, професор НМУ імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук Андрій Миколайович Кваченюк представив авдиторії свою доповідь із проблеми субклінічного гіпотиреозу (СКГ).
Погляд на допоміжні компоненти в дитячих лікарських засобах
До складу медичного препарату, окрім діючого компонента, входять допоміжні речовини. З фармацевтичного погляду, допоміжна речовина – це інертна речовина, що додається до лікарського засобу для зміни його розчинності або кінетики всмоктування, покращення стабільності, впливу на смак або створення характерного зовнішнього вигляду. Однак це лише узагальнене визначення, бо в наукових виданнях описані десятки клінічних випадків побічних ефектів, алергічних реакцій, зокрема реакції відстроченої (сповільненої) гіперчутливості, що спонукає переглянути підходи до аналізу складу медичних препаратів [1].
Метформін у профілактиці діабету: оновлення доказової бази
Діагноз «цукровий діабет (ЦД) 2 типу» змінює життя, потребує пожиттєвої медичної допомоги, зумовлює необхідність усвідомлювати і приймати пов’язані із захворюванням ризики несприятливих віддалених ускладнень, а також фінансові та інші наслідки [1]. Саме тому ведення пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку ЦД 2 типу має здійснюватися з урахуванням зазначених проблем і, водночас, без їх стигматизації. За останні роки було накопичено доволі доказів того факту, що так званий «предіабет» пов’язаний із підвищеним довгостроковим ризиком смерті або серцево-судинних захворювань (ССЗ) порівняно з особами з нормальною регуляцією рівня глюкози, особливо цей ризик стосується тих, хто вже має атеросклеротичні ССЗ [2, 3]. Це пояснює зростаючий інтерес до більш раннього втручання в перебіг дисглікемії, зосереджуючи увагу на періоді до встановлення діагнозу ЦД 2 типу. Сьогодні в 66 країнах світу запобігання ЦД 2 типу або відстрочення його розвитку в пацієнтів групи ризику внесено до показань для застосування метформіну [4].
Йододефіцит, гіпотироксинемія в матерів та ендокринні дисфункції, що впливають на розвиток мозку плода: дослідження даних літератури
Гормони щитоподібної залози (ЩЗ) відіграють особливо важливу роль у нормальному ембріональному/фетальному та ранньому постнатальному розвитку. Залежно від тяжкості, тривалості та часу виникнення йододефіциту в певні періоди життя йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) можуть бути пов’язані з розвитком фізичних, неврологічних та інтелектуальних розладів. Тяжкий йододефіцитний стан під час вагітності здатен зумовлювати низку несприятливих наслідків, такі як зоб, гіпотиреоз, мертвонародження, підвищена неонатальна смертність, неврологічні ураження та психічні розлади, як у матері, так і в дитини. Крім того, зростає глобальний вплив хімічних сполук, що порушують ендокринні процеси (Endocrine disrupting chemicals – EDC). Вплив EDC за недостатнього надходження в організм йоду може бути ще шкідливішим для ембріонального/фетального та неонатального розвитку мозку, росту, диференціації, а також метаболічних процесів у дорослому віці.
Оцінка результату лабораторного визначення рівня вітаміну D: що має врахувати лікар?
Думка фахівця
14 січня, 2025
Підтверджено, що вітамін D впливає на здоров’я кісток, однак наразі доведеним є також ендокринний, паракринний та аутокринний вплив вітаміну D на інші системи організму. Усвідомлюючи важливість вітаміну D для підтримання здоров’я, лікарі різних спеціальностей і пацієнти регулярно проводять оцінку його статусу. Щодо масиву результатів обстежень і клінічних досліджень було отримано неочікувані, а іноді й суперечливі висновки [1, 2, 9]. Які аспекти варто пам’ятати та враховувати лікарю при прийнятті клінічних рішень?
Багатолика асоційована з метаболічною дисфункцією стеатотична хвороба печінки: старі проблеми, нові рішення
Думка фахівця
14 січня, 2025
На початку грудня 2024 р. у Львові відбулося останнє в цьому році засідання «Школи ендокринології» – унікального науково-освітнього проєкту, створеного найкращими українськими фахівцями галузі. Свою доповідь, присвячену оновленню даних щодо термінології, діагностики та лікування метаболічних неалкогольних уражень печінки, представила аудиторії професор кафедри внутрішньої медицини 2, фтизіатрії, професійних хвороб і клінічної імунології ДЗ «Дніпровський державний медичний університет», доктор медичних наук Олександра Юріївна Філіппова.