Психотерапия, основанная на доказательствах
Словосочетание «доказательная медицина», или «медицина, основанная на доказательствах», уже прочно вошло в лексику современных врачей. Ведущие специалисты в различных областях медицины на научно-практических конференциях и со страниц специализированных изданий неустанно обращают внимание практикующих врачей на то, что выбор методов и средств диагностики, лечения и профилактики различных заболеваний должен основываться на принципах доказательной медицины, то есть на результатах рандомизированных контролируемых исследований (РКИ), метаанализов и системных обзоров, а также на рекомендациях авторитетных международных руководств, в которых уже суммирована имеющаяся доказательная база.
Но нередко возникает вопрос, существует ли возможность научного подтверждения эффективности психотерапии. Некоторые авторы считают, что такой возможности нет, и даже пытаются «переместить» психотерапию из сферы науки и медицины в область «искусства», объявить ее разновидностью шарлатанства, эффективность которой сравнима с плацебо. Поэтому цель данного обзора, в который включены исследования и метаанализы по психотерапии за последние пару лет, – познакомить читателей с таким понятием, как доказательная психотерапия и обратить внимание на то, что эффективность отдельных методов психотерапии имеет сегодня достаточно веские доказательства.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....