Сучасні підходи до терапії метастатичного HR+ HER2-негативного раку грудної залози: аналіз практики українських лікарів
Рак грудної залози (РГЗ) залишається найпоширенішим онкологічним захворюванням у жінок у всьому світі, в тому числі в Україні. Близько 20-30% жінок з РГЗ мають метастатичне захворювання, коли злоякісні клітини поширюються з первинної пухлини у віддалені органи і тканини. Приблизно у 70% випадків метастатичний РГЗ має позитивну експресію гормональних рецепторів (HR+) і негативну за рецептором епідермального фактора росту 2 типу (HER2-). Такі пухлини залежать від жіночих статевих гормонів, тому ефективно піддаються гормонотерапії у комбінації з таргетними агентами для максимального контролю захворювання.
Нещодавно було проведено опитування клініцистів, які здійснюють менеджмент пацієнток з метастатичним HR+ HER2- РГЗ, щодо їхніх підходів до терапії цієї категорії хворих. В опитуванні взяли участь лікарі з різних міст України: Вінниці, Дніпра, Києва, Одеси, Кропивницького, Львова.
Відповідно до отриманих даних, більшість лікарів послуговуються рекомендаціями Національної онкологічної мережі США (NCCN) та Європейського товариства медичної онкології (ESMO). Протокол Американського товариства медичної онкології (ASCO) використовується рідше, оскільки він менш детальний і рідше оновлюється, ніж настанови NCCN та ESMO. Український уніфікований клінічний протокол застосовується дуже рідко, тому що не оновлювався з 2016 року.
При лікуванні пацієнток у пре-/перименопаузі лікарі в основному використовують фармакологічні методи оваріальної абляції/супресії, тоді як хірургічні методи застосовують рідше.
Більшість клініцистів не практикують короткочасне призначення тамоксифену для профілактики flash-ефекту на початку терапії агоністами лютеїнізуючого гормону рилізинг-гормону (ЛГРГ). Flash-ефект виникає через тимчасове підвищення рівня естрогенів перед їх супресією агоністами ЛГРГ. Деякі лікарі застосовують таку профілактику у 50-95% випадків.
Для визначення менопаузального статусу при призначенні агоністів ЛГРГ фахівці орієнтуються на відсутність менструацій протягом 12 місяців та рівень естрогенів.
У першій лінії терапії пацієнток у пре-/перименопаузі найчастіше застосовують комбінацію інгібітора ароматази (здебільшого летрозолу) з агоністом ЛГРГ або з агоністом ЛГРГ й інгібітором циклінзалежної кінази 4/6 (CDK4/6). Це дозволяє максимально пригнічувати синтез естрогенів і гальмувати проліферацію пухлинних клітин. Рідше призначають тільки гормонотерапію (тамоксифен) або тільки хіміотерапевтичні агенти.
У другій лінії для пацієнток у пре-/перименопаузі після прогресування захворювання на тлі терапії інгібіторами ароматази найчастіше використовують хіміотерапію цитостатиками, «чистий» антиестроген фулвестрант або подальшу гормонотерапію з інгібітором CDK4/6. Вибір залежить від ефективності попереднього лікування, темпів прогресування та супутніх захворювань.
Отже, опитування показало, що в цілому підходи до лікування метастатичного HR+ HER2- РГЗ у різних регіонах України узгоджуються із сучасними міжнародними рекомендаціями. Водночас є певна варіабельність у частоті застосування окремих методів, що вказує на необхідність уніфікації протоколів терапії за допомогою національних консенсусних рекомендацій.
Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (83) 2023 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...
Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) – злоякісне новоутворення в печінці, що розвивається з гепатоцитів. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів із ГЦК запобігає виникненню тяжких ускладнень і покращує якість життя пацієнтів. Медична допомога пацієнтам із ГЦК потребує міждисциплінарної співпраці та інтегрованого ведення хворих мультидисциплінарною командою фахівців, яка займається або спеціалізується на злоякісних новоутвореннях печінки. Саме цьому сприятимуть положення Стандарту медичної допомоги «Гепатоцелюлярна карцинома»....
Традиційно січень є місяцем обізнаності про рак шийки матки (РШМ) – однієї з найпоширеніших патологій у структурі онкогінекологічних захворювань. Протягом цього місяця світ забарвлюється в палітру бірюзового та білого з метою привернення уваги громадськості до проблеми РШМ. ...