Кардіологія

10.09.2019 Кардіологія Гипертензивный криз, сопровождающийся острой сердечной недостаточностью

Острая сердечная недостаточность (ОСН) – ​одно из наиболее частых осложнений при сердечно-сосудистой патологии, которое характеризуется высоким уровнем смертности. По данным литературы, внутригоспитальная летальность у пациентов с ОСН на протяжении девяти суток после выписки из стационара составляет 9-15%, уровень 30-дневной смертности – ​6,5%, а смертность в течение года – ​30%....

10.09.2019 Кардіологія Пациент с острым коронарным синдромом и жизнеопасной аритмией

Жизнеопасными аритмиями, как правило, принято называть желудочковые тахиаритмии или брадиаритмии, ведущие к остановке сердца. Однако часто менее грозная аритмия, такая как фибрилляция предсердий (ФП), может стать жизнеопасной, приводить к ухудшению течения заболевания, граничащему с летальным исходом....

10.09.2019 Кардіологія Дискусійний клуб «Запитай експерта». Серцева недостатність та ураження нирок: що повинен знати ендокринолог

Однією з найяскравіших подій у рамках освітнього проекту «Школа ендокринолога» став дискусійний клуб «Запитай експерта», присвячений проблемі поєднаного перебігу серцевої недостатності й ураження нирок. ...

10.09.2019 Кардіологія Оптимізація лікування кардіологічних хворих: фокус на прихильність

Добре відомо, що смертність від серцево-судинних захворювань посідає перше місце в загальній структурі смертності в будь-якій розвиненій країні. Україна не є винятком, проте абсолютні цифри смертності від кардіологічних захворювань в нашій країні значно вищі, ніж в інших державах....

10.09.2019 Кардіологія Венозный тромбоэмболизм в терапевтической практике: менеджмент рисков и выбор антикоагулянтной терапии

Тромбоз глубоких вен (ГТВ) нижних конечностей и тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) – два состояния с общими факторами риска, механизмами развития и подходами к лечению, которые составляют современное понятие венозной тромбоэмболии (ВТЭ). ...

10.09.2019 Кардіологія Антитромботическая терапия при остром коронарном синдроме: практическое применение рекомендаций

В данном обзоре представлены различные клинические сценарии, требующие сочетания врачебной интуиции, опыта и знания последних экспертных рекомендаций в области ведения пациентов с острым коронарным синдромом (ОКС) для принятия взвешенных и эффективных решений относительно диагностической и лечебной тактики....

10.09.2019 Кардіологія Новітні досягнення у персоналізації реанімаційних заходів при зупинці серця

Зупинка серця (ЗС) залишається важливою причиною смерті та втрати працездатності в усьому світі. Зокрема, в США щороку трапляється близько 395 тис. випадків ЗС поза лікарнею (ЗСПЛ) та 200 тис. випадків у стаціонарі (ЗСС) (Daya M. et al., 2015; Merchant R. et al., 2011). За будь-яких обставин ЗС значно підвищує ризик захворюваності та смерті, проте при виникненні ЗСПЛ прогноз гірший, що, імовірно, зумовлено пізнішим початком серцево-легеневої реанімації (СЛР). Відтак, підви щується ризик виникнення аритмій, стійких до дефібриляції (ДФ), що спричиняє тривалі періоди відсутньої або низької циркуляції крові і системне ураження органів. Тривалі періоди ЗС без спонтанного відновлення циркуляції (СВЦ) негативно впливають на клінічні наслідки та різко знижують ефективність СЛР (Kuschner C., Becker L., 2019)....

10.09.2019 Кардіологія Генеричні препарати для лікування артеріальної гіпертензії: чи справді вони еквівалентні?

Після закінчення періоду патентного захисту референтного лікарського препарату з’являється можливість виробляти його генеричні версії. За визначенням, генеричний препарат вважається взаємозамінним з інноваційним брендовим продуктом, якщо він має такий самий кількісний і якісний склад за діючими речовинами, таку саму фармацевтичну форму та біоеквівалентність референтному продукту після однократного дозування. Хоча генеричні препарати є важливими для зменшення витрат на охорону здоров’я, вони не завжди забезпечують очікуваний терапевтичний ефект, а іноді можуть навіть завдавати шкоди здоров’ю пацієнтів....

10.09.2019 Кардіологія Практичний підхід до застосування низькодозової ацетилсаліцилової кислоти в профілактиці кардіоваскулярних ускладнень

З огляду на сприятливий профіль користі та ризиків, економічну доступність і простоту призначення ацетилсаліцилова кислота (АСК) у низьких дозах (75-100 мг/добу) є найбільш застосовуваним у світі антитромбоцитарним засобом. АСК зменшує імовірність повторних кардіоваскулярних подій, а також є ефективною в первинній профілактиці у пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком (дослідження PHS, WHS, HOT та ін.). У серпні поточного року був опублікований новий метааналіз (17 рандомізованих контрольованих досліджень, 160 тис. пацієнтів), який підтвердив ефективність АСК у первинній профілактиці: ризик великих кардіоваскулярних подій знижувався на 11% (р<0,001), ризик тільки інфаркту міокарда – ​на 12% (р=0,02) (Barbarawi M. et al., 2019)....

10.09.2019 Кардіологія Цель и цена фармакоинвазивной стратегии при остром коронарном синдроме с элевацией сегмента ST

Рассмотрим клинический случай пациента с острой болью в груди, возникшей впервые в жизни. Приступ длится более 20 минут. Боль настолько сильна, что больной вызывает скорую помощь. Прибывшая бригада скорой помощи снимает электрокардиограмму (ЭКГ) с целью исключения заболевания сердца....

09.09.2019 Кардіологія Клінічні маски гіпереозинофільного синдрому: труднощі діагностики (клінічний випадок синдрому Лефлера)

Гіпереозинофільний синдром (ГЕС) зустрічається вкрай рідко і не завжди діагностується. Поширеність ГЕС на сьогодні не з’ясовано через відсутність статистичних даних. Відомо лише те, що чоловіки хворіють частіше за жінок – ​співвідношення становить 9:1, а їхній вік варіює від 20 до 50 років....

09.09.2019 Кардіологія Тромбоэмболические осложнения у больного с имплантацией искусственного водителя ритма

Тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) чаще всего ассоциируется с наличием тромбоза глубоких вен (ТГВ) нижних конечностей и объединяется с ним в одно понятие «венозный тромбоэмболизм» (ВТЭ). У терапевтической группы пациентов, в зависимости от наличия предрасполагающих факторов и их выраженности, существует риск возникновения ТЭЛА. Настороженность врача в отношении оценки вероятности развития ТЭЛА – ​первый шаг в диагностике, лечении и профилактике этого грозного состояния, которое вызывает до трети летальных исходов в стационаре [1]....