Диагностические критерии камптокормии при болезни Паркинсона: предложение на основе консенсуса
Камптокормия определяется как непроизвольное заметное сгибание тораколюмбального отдела позвоночника, возникающее во время стояния или ходьбы, и распрямление его в положении лежа на спине или при прислонении к стене. Тем не менее нет установленного соглашения о минимальной степени сгибания для диагностики камптокормии. Точно так же текущее определение не классифицирует камптокормию на основании точки изгиба.
Методы
Был проведен опрос среди экспертов по двигательным расстройствам с целью идентифицировать камптокормию, используя изображения пациентов с различной степенью и типами переднего сгибания позвоночника относительно точек опоры (верхний и нижний изгиб).
Сгенерированные впоследствии диагностические критерии были проверены на последовательно отобранных пациентах (n=131), направленных на оценку постуральных аномалий.
Результаты
Эксперты достигли полного консенсуса касательно нижней камптокормии (L1-Sacrum, сгибание бедра) с диагностическим углом изгиба ≥30° и верхней камптокормии (от C7 до T12-L1) с диагностическим углом изгиба ≥45°. В соответствии с этим определением данная патология наблюдалась у 9 из 131 пациента с болезнью Паркинсона (2 верхних / 7 нижних), но была исключена у 71 больного, у которых данное состояние было отмечено неврологом.
Выводы
Камптокормия может быть определена как непроизвольное сгибание позвоночника, возникающее при стоянии или ходьбе и выравнивающееся в положении лежа на по крайней мере 30° при поясничной опоре (L1-Sacrum, сгибание бедра, т. е. нижняя камптокормия) и/или при не менее 45° при торакальной опоре (C7-T12-L1, т. е. верхняя камптокормия). Строгие критерии камптокормии имеют место у 7% пациентов с аномальной позой. Определение подтипов верхней и нижней камптокормии могло бы улучшить обоснованность эпидемиологических исследований и помочь в будущих клинических испытаниях.
Fasano A. et al., Parkinsonism Relat Disord, 2018.
Подготовила Дарья Мазепина
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (430), травень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....