Использование МРТ с низким напряжением магнитного поля для визуализации эпилептогенных поражений головного мозга у детей
Цель исследования – проанализировать магнитно-резонансные изображения пациентов с фокальной эпилепсией с использованием метода, приближенного к протоколу эпилептического сканирования с напряжением магнитного поля 0,4 Т.
Методы
Были проанализированы данные магнитно-резонансной томографии (МРТ) у 50 детей, прошедших исследование в связи с тяжело поддающимися лечению или лекарственно-устойчивыми формами фокальной эпилепсии. МРТ проводилась с применением открытого устройства статического магнитного поля HITACHI APERTO с напряжением магнитного поля 0,4 Т. Толщина срезов и этап сканирования выполнялись при 3,0 и 3,5 мм с использованием специального позиционирования срезов в корональных и осевых проекциях, взвешенных изображений T2, T1, STIR, FLAIR (WI) перпендикулярно и параллельно длинной оси гиппокампа.
Результаты
Потенциально эпилептогенные структурные изменения были выявлены у 37 пациентов. Аномалии развития мозга различной степени тяжести наблюдались у 16 больных. В 21 случае изменения были вызваны последствиями сосудистых катастроф головного мозга, нейроинфекциями, травмами головного мозга, влияющими на кору. Метод, приближенный к протоколу эпилептического сканирования, позволил идентифицировать признаки острых церебральных катастроф у 2 пациентов. У 8 участников были зафиксированы потенциально эпилептогенные изменения после ложноотрицательных описаний результатов предыдущих исследований МРТ. Самой сложной при диагностике была визуализация небольших структурных изменений в медиобазальных областях височных долей. Подтверждение этого предположения в соответствии с рекомендуемым тщательным исследованием было получено только у 5 из 12 пациентов с подозрением на мелкомасштабные патологические изменения в медиобазальных областях височных долей.
Выводы
Метод низкого напряжения, приближенный к протоколу эпилептического сканирования, не позволяет достоверно дифференцировать небольшие изменения характеристик сигнала при визуализации медиобазальных отделов височных долей. Также невозможно точно отличить некоторые корковые и подкорковые неопластические образования от различных форм фокальной дисплазии коры.
Халилов В. С. и соавт., 2017.
Подготовила Дарья Мазепина
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (430), травень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....