Есть ли необходимость в проведении профилактической антибиотикотерапии после эндоскопического удаления доброкачественных опухолей желудка?

06.11.2015

Некоторые эндоскопические процедуры (например, склеротерапия, расширение стриктур пищевода, ретроградная холангиопанкреатография, дренирование псевдокисты поджелудочной железы и т. п.) повышают риск возникновения бактериемии и требуют профилактического введения антибиотиков. Однако на сегодня нет официальных рекомендаций относительно такой необходимости у пациентов, перенесших эндоскопическое удаление доброкачественных образований желудка. Цель данного анализа – оценка частоты возникновения бактериемии и связанных с ней осложнений после эндоскопической подслизистой экскавации (ЭПЭ). В исследовании приняли участие 122 пациента с опухолями, локализирующимися в мышечном слое желудка (мужчин 62, женщин 60, возраст от 22 до 74 лет). Критерии включения: расположение опухоли в мышечном слое; диаметр поражения 5-30 мм; гипоэхогенная опухоль при ультразвуковой эндоскопии. Критерии исключения: бактериальная инфекция и/или лечение антибиотиками в течение 3 нед; иммунодефицит; возраст младше 18 лет. Непосредственно до и через 15 мин после ЭПЭ у участников из периферической вены осуществляли забор 12 мл крови. Культуры крови инкубировали при температуре 35 °С в течение 5 дней. После резекции все образцы были отправлены на патоморфологическое исследование, в ходе которого дифференцировали 83 стромальные опухоли, 37 лейомиом и 2 невриномы. Ни у кого из пациентов в период наблюдения в гастроэнтерологическом отделении не было лихорадки или озноба, а также каких-либо инфекционных осложнений, например флегмоны или абсцесса. В настоящем исследовании бактериемия определилась в культурах крови 3 (2,5%) пациентов, полученной через 15 мин после ЭСЭ. Все образцы, взятые перед ЭСЭ, были стерильны. Согласно данному исследованию, ЭПЭ опухолей мышечного слоя желудка следует рассматривать как процедуру с низким риском возникновения инфекционных осложнений, не требующую профилактического назначения антибактериальной терапии. Li G., Zeng S., Chen Y. et al. Gastroenterology Research and Practice. 2015, Article ID 306938.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Онкологія та гематологія Нова мРНК-вакцина проти раку ефективна у боротьбі зі злоякісними пухлинами мозку

На початку травня відбулося перше в історії клінічне випробування мРНК-вакцини проти злоякісних новоутворень мозку. Вакцина, розроблена в Університеті Флориди, швидко перепрограмувала імунну систему пацієнтів на атаку гліобластоми, найбільш агресивної пухлини мозку. Результати ідентичні до тих, які були здобуті раніше під час досліджень на собаках та мишах. Для створення персоналізованої вакцини використовують власні пухлинні клітини пацієнта....

02.05.2024 Неврологія Дослідження того, як холін проходить через гематоенцефалічний бар’єр, розкриває шляхи лікування розладів мозку

Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією....

01.05.2024 Гастроентерологія Ендокринологія Новий препарат усуває надмірну вагу, жирову хворобу печінки та діабет

Дослідники з Каролінського інституту у Швеції, імовірно, знайшли новий спосіб лікування ожиріння та пов’язаних із ним розладів шляхом впливу на мітохондрії клітин. Дослідження, опубліковане в Nature Metabolism, показує, що певний клас препаратів, які блокують функцію мітохондрій, може вплинути на ожиріння, неалкогольну жирову хворобу печінки та діабет у мишей. Мітохондрії мають сферичну, ниткоподібну або овальну форму та забезпечують енергетичну функцію, впливаючи на етапи енергетичного обміну та синтезуючи АТФ. ...