Вигодовування дітей першого року життя

В.В. Бережний, д.м.н., професор, В.Г. Козачук, к.м.н., доцент, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

Грудне вигодовування (ГВ) здійснює багатосторонній вплив на фізичний, психоемоційний і мовний розвиток дитини, а також є важливим чинником у формуванні здоров'я людини в цілому. Материнське молоко містить усі необхідні для малюка поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, а також комплекс захисних факторів і біологічно активних речовин.

У Глобальній стратегії щодо годування дітей грудного і раннього віку, прийнятій на 55-й сесії Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ; травень 2002 р.), рекомендується здійснювати ГВ упродовж 2 років і більше, у тому числі виключно ГВ – до 6 міс.
Найважливішими перевагами жіночого молока (у порівнянні зі штучними молочними сумішами) є такі:
– оптимальний, збалансований вміст поживних речовин, вітамінів та мікроелементів;
– наявність імунологічних і ферментних складників;
– висока засвоюваність харчових речовин материнського молока організмом дитини;
– низька осмолярність, стерильність, оптимальна температура;
– сприятливий вплив на становлення кишкової мікрофлори.
У процесі лактації склад грудного молока змінюється. Він може бути різним протягом доби й навіть упродовж одного годування. Найбільші зміни в складі грудного молока відбуваються в перші дні та місяці лактації. Основу грудного молока становлять сироваткові білки (лактоальбумін, лактоглобулін, імуноглобуліни), що відрізняються високою біологічною цінністю, легко перетравлюються та всмоктуються. Антигенна ідентичність білків грудного молока сироватковим білкам (18 білків грудного молока відповідають білкам сироватки крові дитини, які всмоктуються, не розщеплюючись у кишечнику, що унеможливлює імунний конфлікт і пов'язану з ним алергію). Співвідношення сироваткових білків до казеїну у зрілому жіночому молоці становить не менше 55:45, а в коров'ячому – 20:80. Грудне молоко містить усі незамінні амінокислоти, необхідні для повноцінного розвитку малюка.
За даними різних авторів, уміст ліпідів у жіночому молоці коливається у широких межах від 3,1-3,5 до 4,1-5,2 г/мл. Жири жіночого молока містять велику кількість поліненасичених жирних кислот, які є незамінним пластичним та енергетичним матеріалом для розвитку організму дитини.
Жіноче молоко за вмістом жирних кислот є стабільним, до нього входять 57% ненасичених і 42% насичених жирних кислот, холестерин, фосфоліпіди. У жіночому молоці міститься невелика кількість довголанцюгових поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) – арахідонова й докозагексаєнова, які необхідні для формування головного мозку й нейросітківки немовлят та утворення простогландинів, тромбоксанів, лейкотрієнів. Співвідношення ω₆ і ω₃ жирних кислот у жіночому молоці становить приблизно 15:1-5:1, у коров'ячому молоці – 0,9:1. Жири жіночого молока краще засвоюються в організмі немовляти порівняно з жирами молочних сумішей. За допомогою жирів грудного молока засвоюються жиророзчинні вітаміни А, D, Е, К. Грудне молоко містить також фермент ліпазу, за допомогою якої засвоюється до 90% усього жиру.
Вміст вуглеводів у грудному молоці, за даними різних авторів, коливається від 6,5 до 7,5 г (у середньому 7,0 г) у 100 мл. Вуглеводи в жіночому молоці представлені в основному дисахаридом β-лактозою (80-90%), 10-19% припадають на частку олігосахаридів (їх вміст становить 0,8-1,2 г у 100 мл) і в незначній кількості містяться моносахариди – галактоза, фруктоза та ін.
Дисахарид β-лактоза забезпечує енергетичні потреби дитини (до 40% добового раціону), необхідна для формування галактоцереброзидів центральної нервової системи (ЦНС), мукополісахаридів рогової оболонки очей, для синтезу різних класів галактозилзберігаючих білків. Лактоза розщеплюється ферментом лактазою на глюкозу й галактозу, які забезпечують енергією швидко зростаючий мозок дитини. Галактоза входить до складу глікопротеїнів клітинних рецепторів як термінальної функціональної ланки. Лактоза також необхідна для повноцінного засвоєння кальцію та заліза, вона прискорює просування харчового хімусу по шлунково-кишковому тракту (ШКТ), створюючи оптимальні умови для життєдіяльності нормальної мікрофлори, оскільки є найкращим поживним середовищем для біфідобактерій і лактобацил, а також кишкової палички.
Пребіотічні властивості грудного молока реалізуються завдяки наявності в ньому олігосахаридів, які стимулюють зростання нормальної мікрофлори кишечника. Олігосахариди жіночого молока – це вуглеводи, що містять від 3 до 10 залишків моносахаридів. Після лактози олігосахариди становлять найбільшу вуглеводну частку в структурі жіночого молока. Їх вміст досягає 1 г/100 мл. Тривалий час вважалося, що олігосахариди грудного молока не виконують ніякої біологічної функції. Однак на сьогодні чітко визначено, що вони відіграють роль пребіотиків, вибірково стимулюють зростання певних штамів кишкової флори та здатні здійснювати імуномодулюючу дію на організм немовляти. Найкраще вивчені галактоолігосахариди (ГОС), які складаються із залишків глюкози й галактози. Олігосахариди не засвоюються в тонкій кишці й надходять у товсту, де ферментуются мікрофлорою до коротколанцюгових жирних кислот, які сприяють зниженню рН у порожнині товстої кишки, що перешкоджає зростанню патогенної мікрофлори, стимулюючи збільшення кількості біфідо- і лактобактерій. ГОС – енергетичний субстрат для колоноцитів. ГОС беруть участь у підтримці водно-електролітної рівноваги та мінерального обміну в організмі, перешкоджають адгезії патогенних мікроорганізмів до епітелію, причому захищають слизову оболонку кишечника на всьому його протязі. Внаслідок подібності хімічної структури окремих представників олігосахаридів до рецепторів клітинної стінки вони мають здатність зв'язувати патогенні мікроорганізми та їх токсини в кишечнику, попереджаючи таким чином розвиток діарейних захворювань у дітей.
За даними сучасних досліджень, грудне молоко є природним джерелом біфідо- та лактобактерій, які сприяють становленню та зміцненню імунної системи малюка.
Грудне молоко неможливо повністю замінити штучними молочними сумішами, бо воно, крім основних поживних речовин, містить такі складові, які визначають його біологічну дію:
• імуноглобуліни – sIgA, IgM, IgG (перешкоджають проникненню бактерій, вірусів, токсинів, харчових антитіл у слизову оболонку кишечника);
• лізоцим (викликає лізис бактерій);
• лактоферин (зв'язує залізо, каталізує процеси перекисного окиснення ліпідів мембран бактерій);
• С3-компонент комплементу (має активність щодо грампозитивної флори);
• лейкоцити грудного молока (лімфоцити, макрофаги, нейтрофільні гранулоцити беруть участь у фагоцитозі, клітинному імунітеті, продукції комплементу);
• опіоїди (впливають на формування поведінкової та інтелектуальної сфер дитини);
• глікокон'юганти (конкурують за зв'язування з патогенними бактеріями);
• нуклеотиди (сприяють росту й поділу клітин організму, що росте; беруть участь у накопиченні й виділенні енергії; відіграють роль у формуванні імунної відповіді; впливають на ферментативну активність ШКТ).
Нуклеотиди були виділені з жіночого молока близько 30 років тому, вони є попередниками нуклеїнових кислот ДНК і РНК, які відіграють важливу роль майже у всіх біологічних процесах. У дітей раннього віку унаслідок незрілості органів і систем ендогенний синтез нуклеотидів утруднений, тому дитина має отримувати їх з їжею. До теперішнього часу ідентифіковані 13 кислоторозчинних нуклеотидів у грудному молоці, які становлять 2-5% усіх небілкових нітритів. Причому кількість піримідинів перевищує кількість пуринів. Нуклеотиди грудного молока забезпечують понад 15% добової потреби немовляти в поживних речовинах. Разом із тим нуклеотиди в жіночому молоці істотно відрізняються, причому не тільки за кількістю, але і за складом, від нуклеотидів у коров'ячому та козячому молоці .Так, наприклад, оротат – головний нуклеотид коров'ячого молока, який міститься в значних кількостях навіть в адаптованих молочних сумішах, не міститься в жіночому молоці. Було виявлено, що в жіночому молоці концентрація нуклеотидів перевищує їх уміст у сироватці крові. Також є відмінності у вмісті нуклеотидів за стадіями лактації. Так, найбільша кількість нуклеотидів у молоці визначається на 2-4-му місяці вигодовування, потім їх кількість після 6-7-го місяця починає поступово зменшуватися. Раннє зріле молоко містить переважно мононуклеотиди (АМФ, ЦМФ, ГМФ). Їх кількість у пізньому зрілому молоці є більш високою, ніж у молозиві, проте нижчою, ніж у молоці першого місяця лактації. Нуклеотиди позитивно впливають на формування кишкової мікрофлори, дозрівання клітин кишкового епітелію та сприяють кращому формуванню кишкових ворсинок, покращують імунний статус та імунну відповідь на вакцинацію, стимулюють зростання біфідобактерій і пригнічують патогенні ентеробактерії в кишечнику.
Мінеральний склад грудного молока багато в чому залежить від тривалості лактації та харчування матері під час вагітності та годування груддю, від геохімічного стану місця проживання, здоров'я матері та немовляти. Загальний уміст мінеральних речовин грудного молока становить у середньому 0,2 г на 100 мл, що є значно нижчим, ніж у коров'ячому (0,7 г на 100 мл). Це пов'язано з невеликим вмістом у грудному молоці натрію, калію, кальцію, магнію та інших мінералів, що сприяє низькій осмоляльності та забезпечує фізіологічне осмотичне навантаження на недорозвинені нирки немовляти. У жіночому молоці містяться всі водо- та жиророзчинні вітаміни.
У грудному молоці виявлено також широкий спектр гормонів і гормоноподібних речовин. Серед них гормони гіпоталамуса й гіпофіза: рилізинг-чинники тиреотропіна, гонадотропіна, гормона росту; пролактин, окситоцин. Тиреоїдні гормони представлені тироксином і трийодтироніном. Також є кортикостероїди, статеві гормони, інсулін. Окрім того, у жіночому молоці містяться гастроінтестинальні регуляторні пептиди: шлунковий інгібіторний поліпептид, холецистокінін, нейротензин та інші, які відіграють важливу роль у регуляції процесів росту й дозрівання ШКТ новонародженого. До складу грудного молока також входить невелика кількість простагландинів E2 та F2α, яких немає у коров'ячому молоці і які здатні впливати на різні фізіологічні функції, зокрема проліферацію ентероцитів, шлунково-кишкову секрецію та абсорбцію, скорочення гладкої мускулатури, мають цитопротекторні властивості.
Окрім того, у жіночому молоці виявлено ростові фактори: гормон росту, інсуліноподібний фактор росту I, епідермальний ростовий фактор (EGF), колонієстимулюючий фактор (GM-CSF), трансформуючий ростовий фактор бета (TGF), які сприяють зростанню та диференціюванню ентероцитів.
Грудне молоко, особливо в ранні терміни лактації, є джерелом біфідобактерій для дитини. До складу біфідобактерій у жіночому молоці входять у середньому 1,4×10³ бактерій на 1 мл, при цьому є достовірна кореляція між кількісним вмістом біфідобактерій у молоці матері та калі немовлят. Основними виділеними групами біфідобактерій є Bifidobacterium longum (у тому числі штами B. infantis, B. suis – 77%, B. lactis – 58%), B. bifidum (26%), B. catenulatum (15%), B. adolescentis (7%), B. breve (7%).
З різних причин, як з боку матері, так і з боку дитини, у разі неможливості ГВ необхідно використовувати адаптовані молочні суміші, у складі яких є всі функціональні компоненти жіночого грудного молока.
Введення молочних сумішей або повний перехід дитини на штучне вигодовування мають бути обґрунтованими.
Протипоказання для ГВ з боку дитини:
• важка асфіксія новонародженого;
• оцінка стану за шкалою Апгар становить <7 балів;
• порушення мозкового кровообігу II-III ст.;
• глибока недоношеність;
• важкі вади розвитку (ШКТ, щелепно-лицевого апарату, серця тощо);
• гемолітична хвороба новонародженого;
• спадкові ензимопатії (галактоземія, фенілкетонурія, хвороба кленового сиропу, алактазія).
Протипоказання для раннього прикладання до грудей з боку матері:
• важкий пізній гестоз;
• відкрита форма туберкульозу;
• стан вираженої декомпенсації при хронічних захворюваннях серця, легень, нирок, печінки;
• сильні кровотечі під час пологів і в післяпологовий період;
• оперативне втручання під час пологів;
• психічні порушення;
• гіпертиреоз;
• особливо небезпечні інфекції (тиф, холера тощо);
• злоякісні новоутворення.
При таких захворюваннях матері, як вітряна віспа, кір, краснуха, епідемічний паротит, цитомегаловірусна інфекція, простий герпес, гострі кишкові й гострі респіраторно-вірусні інфекції, у разі протікання хвороби без вираженої інтоксикації, ГВ при дотриманні правил загальної гігієни не протипоказане. Наявність у жінок у цей період гепатиту В або С не є протипоказанням до ГВ, проте годування здійснюють через спеціальні силіконові накладки. За наявності в матері гострого гепатиту А ГВ забороняється. Пов'язані з ГВ жовтяниця від материнського молока або жовтяниця Аріаса характеризуються підвищенням рівня незв'язаного білірубіну й не впливають на стан малюка. Для дитини з гіпербілірубінемією, що зумовлена несумісністю за АВ0, рекомендоване ГВ від народження, оскільки антитіла, що входять до складу жіночого молока, руйнуються внаслідок дії соляної кислоти та ферментів травної системи. У разі маститів ГВ має продовжуватися, проте його тимчасово припиняють за наявності в грудному молоці золотистого стафілокока або грамнегативної флори в кількості понад 1000 колонієутворювальних одиниць в 1 мл. У разі абсцесу грудної залози годування має здійснюватися зі здорової залози. Припиняють ГВ у тих випадках, коли матері потрібно приймати такі лікарські засоби, як цитостатики в терапевтичних дозах; імуносупресивні препарати; антикоагулянти, як наприклад феніндіон; радіоізотопні контрастні речовини для лікування чи обстеження, препарати літію, більшість антивірусних засобів (окрім ацикловіру, зидовудину, занамівіру, ламівудіну, озелтамівіру – з обережністю); протигельмінтні препарати, а також антибіотики (макроліди – рокситроміцин, кларитроміцин, мідекаміцин, спіраміцин; хіноліни, тетрацикліни, фторхінолони, глікопептиди, нітроімідазол, хлорамфенiкол та котримоксазол).
Жодна, навіть найсучасніша, штучна суміш не може бути повноцінною заміною грудного материнського молока. У зв'язку з цим педіатрам і лікарям загальної практики – сімейної медицини велику увагу слід приділити правильному вибору замінників жіночого молока.
На сьогодні під час розробки рецептур молочних сумішей ураховуються рекомендації Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (Food and Agriculture Organization – FAO) / Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) (Codex Alimentarius Commission), Європейського наукового товариства педіатрів-гастроентерологів, гепатологів та нутриціоністів (ESPGНAN), Управління з контролю за якістю харчових продуктів та лікарських засобів США (Food and Drug Administration – FDA).
Адаптація молочних сумішей для вигодовування здорового малюка стосується:
• білкового компонента сумішей (полягає у зниженні вмісту білка, збагаченні сироватковими білками, додаванні нуклеотидів, корекції амінокислотного вмісту);
• вуглеводного компонента (полягає у додаванні олігосахаридів, збільшенні кількості лактози відповідно до її рівня в грудному молоці);
• жирового компонента суміші (полягає у збагаченні жирами рослинного походження: поліненасиченими жирними кислотами ω₆ та ω₃).
• вмісту вітамінів, макро- і мікроелементів суміші (полягає у збагаченні вітамінами, корекції вмісту мікроелементів з обов'язковим додаванням есенціальних мікроелементів (I, Zn, Fe, Cu, Se), оптимізацію рівня Са і Р.
Відповідно до сучасної класифікації замінників жіночого молока суміші можуть бути сухими й рідкими, молочними й кисломолочними.
Існують кілька видів адаптованих молочних сумішей:
– для дітей перших 5-6 міс життя – «початкові», або «стартові», суміші;
– для дітей другого півріччя життя – «наступні» суміші;
– суміші від «0 до 12 міс» можуть застосовуватися протягом усього першого року життя дитини.
За вмістом замінники жіночого молока поділяються на такі:
• адаптовані сироваткові суміші (початкова формула, або infant formula);
• адаптовані казеїнові замінники жіночого молока;
• частково адаптовані казеїнові суміші.
Здебільшого сучасні суміші для штучного вигодовування виготовляються на основі коров'ячого молока. Водночас коров'яче молоко порівняно з жіночим містить більш високу кількість білка і меншу кількість жирів і вуглеводів. Крім того, білки й жири відрізняються за хімічним складом і властивостями. У коров'ячому молоці міститься більше калію, натрію та деяких інших мінеральних речовин і менше деяких вітамінів. У зв'язку з цим виникає необхідність адаптації коров'ячого молока для отримання повноцінного продукту для харчування дітей, який не має побічної дії.
Наближення вмісту молочних сумішей до вмісту жіночого молока здійснюється за всіма компонентами: білковим, жировим, вуглеводним, вітамінним та мінеральним. Передумовою для зниження вмісту білка в формулах є той факт, що в жіночому молоці він становить 0,9-1,1 г/100 мл.
ESPGНAN рекомендує вміст білка в стандартних формулах для дитячого харчування 1,2-1,9 г на 100 мл суміші, зокрема, до складу всіх «початкових» сумішей європейських виробників входить 1,2-1,4 г білка на 100 мл готової суміші. Білкова композиція «початкових» сумішей складається з сироваткових білків та казеїну в співвідношенні 60:40. Сироваткові білки під впливом соляної кислоти утворюють у шлунку більш ніжний і дрібнодисперсний згусток, ніж казеїн, що забезпечує вищий ступінь їх переварювання та засвоєння. Крім того, уведення до складу молочної суміші сироваткових білків дає змогу наблизити її амінокислотний склад до такого жіночого молока. Усі адаптовані молочні суміші збагачені на таурин. Біологічна функція таурину в організмі полягає в наступному: стимулює ріст, розвиток і диференціювання сітківки ока, нервової тканини, наднирникових залоз, епіфіза, гіпофіза, слухового нерва; бере участь у кон'югації жовчних кислот; покращує всмоктування ліпідів; має мембраностабілізуючу та антитоксичну дію завдяки стабілізації нейрональних і синаптичних мембран, зв'язування вільних радикалів; підвищує фагоцитарну активність нейтрофілів; бере участь в осморегуляції; впливає на скорочувальну здатність міокарда внаслідок впливу на розподіл внутрішньоклітинних потоків іонів кальцію.
У другому півріччі першого року життя дитини зростає потреба в енергії та харчових нутрієнтах при одночасному зменшенні кількості молока в добовому раціоні. Згідно з останніми вимогами європейського законодавства, кількість білка в «наступних» сумішах не повинна відчутно перебільшувати таку «початкових» сумішей. Це зумовлене необхідністю зменшення білкового навантаження на дитину та попередження виникнення метаболічних порушень у подальшому житті. Тому з 2011 р. в усіх сумішах європейських виробників, призначених для дітей віком від 6 міс, кількість білка становить ≤1,4-1,7 г/100 мл. У стандартних сумішах для дітей віком >6 міс співвідношення сироваткових білків до казеїну становлять 50:50; 55:45; 35:65; 40:60; 20:80.
Жировий компонент «початкових сумішей» також максимально наближений до вмісту жирів у грудному молоці. Молочний жир частково замінено на суміш рослинних олій (кукурудзяної, ріпакової, кокосової), які підбирають у такій пропорції, щоб забезпечити максимальне наближення жирово-кислотного вмісту молочних сумішей до такого в жіночому молоці. Ця адаптація є необхідною, оскільки до складу жиру в коров'ячому молоці входить інша комбінація жирних кислот порівняно з жиром у жіночому молоці – у ньому вищий вміст насичених жирних кислот, але нижчий рівень ПНЖК ω₆- (лінолевої) і ω₃-сімейств (α-ліноленової). Співвідношення лінолевої кислоти (ω₆) і α-ліноленової кислоти (ω₃) у сумішах останнього покоління наближене до такого в жіночому молоці й становить 10:1. Для покращення засвоєння жиру до складу молочної суміші вводять невелику кількість природних емульгаторів (лецитину, моно- і дигліцеридів), які сприяють утворенню дрібних жирових глобул і легшому засвоєнню жиру.
Останніми роками особливе значення надається довголанцюговим поліненасиченим жирним кислотам (ДЛПНЖК) (арахідоновій та докозагексаєновій кислотам). ДЛПНЖК входять до складу фосфоліпідів клітинних мембран, від їх концентрації залежить проникність мембран та активність мембранних ензимів. Докозогексаєнова кислота становить 25-30% фосфоліпідів сірої речовини головного мозку, арахідонова кислота – 15-18%. Найбільший вплив ДЛПНЖК здійснює на функцію нейротрансмітерів під час внутрішньоутробного розвитку та в ранньому віці. Останні стимулюють нейрогенез, синаптогенез, міграцію нейронів, тобто впливають на розвиток головного мозку, зорового аналізатора. Жирні кислоти беруть участь у формуванні мембран клітин організму, у синтезі простагландинів, лейкотрієнів, тромбоксану, а ці сполуки регулюють важливі функції організму (артеріальний тиск, скорочення окремих м'язів, температуру тіла, агрегацію тромбоцитів, запалення). В останні роки з'явилися наукові дослідження, які свідчать про вплив сумішей, збагачених ДЛПНЖК, на імунітет немовляти й зниження респіраторної захворюваності, що сприяє асиміляції жирних кислот на клітинному рівні та їх транспорту в мітохондрії та окисленню.
Як вуглеводневий компонент використовують лактозу, яка сприяє всмоктуванню кальцію, магнію, марганцю, знижує pH кишкового вмісту; стимулює зростання біфідобактерій у товстій кишці. Загальний вміст вуглеводів у середньому 76 г/л.
До низки сучасних сумішей введено живі біфідо- (В. lactis, В. longum) і лактобактерії (L. reuteri, L. rhamnosus, L. fermentum herеditum), які входять до складу грудного молока, що сприяє становленню імунної системи дитини та формуванню здорової мікрофлори кишечника.
Нові технології дають можливість забезпечувати збереження мікроорганізмів у продукті протягом усього терміну придатності.
Сучасні адаптовані молочні суміші також містять галакто- і фруктоолігосахариди. Вживання дитиною таких сумішей сприяє тому, що в її кишечнику переважає корисна біфідофлора; спричиняє більш м'яке випорожнення, подібне до такого у немовлят, що перебувають на грудному вигодовуванні; впливає на формування імунітету дітей.
На вітчизняному ринку представлені також адаптовані молочні суміші нового покоління, до складу яких входять пробіотики (лактобактерії) і пребіотики (галактоолігосахариди), що містяться у грудному молоці.
Європейськими науковими даними доведено, що суміші з такою комбінацією пробіотиків і пребіотиків добре сприймаються малюками та сприяють їх загальному оздоровленню.
Відповідно до фізіологічних потреб дітей перших місяців життя до складу усіх молочних сумішей входить необхідний набір вітамінів і мінеральних речовин, що забезпечує оптимальне формування й функціонування різних органів і систем дитини. Сучасні замінники грудного молока мають строго регламентований міжнародними рекомендаціями (Codex Alimentarius Commission of FAO/WHO; European Society or Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition/ESPGHAN/Директива ЄС, 1996 р.) вміст мінеральних речовин і вітамінів у сумішах. В адаптованих молочних сумішах рівень вітамінів перевищує такий у жіночому молоці в середньому на 15-20%, тому що засвоюваність останніх із коров'ячого молока є нижчою у порівнянні з такою жіночого молока. На сьогодні багато сумішей у своєму складі мають нуклеотиди (цітідін-5'-монофосфат, динатрію уридин 5'-монофосфат, аденозин-5'-монофосфат, динатрію гуанозин 5'-монофосфат), які беруть участь у синтезі РНК і ДНК, що впливає на зростання і диференціювання ентероцитів слизової кишечнику, сприяє формуванню мікробіоценозу кишечнику, а також здійснює імуномодулюючий ефект. Одним із показників, який свідчить про ступінь адаптації штучної суміші, є її осмолярність (сума розчинних компонентів), яка повинна наближатися до такої жіночого молока. Надлишкова осмолярність суміші може створити додаткове навантаження на ентероцити слизової оболонки тонкої кишки та незрілі нирки дитини. Адекватний рівень осмолярності унеможливлює розвиток у дітей дегідратації, ексикозу або діареї. Осмолярність жіночого молока становить 290-300 мОсм/кг, штучних сумішей – 290-320 мОсм/кг.
Сьогодні в харчуванні грудних дітей широко використовують адаптовані кисломолочні продукти. Молочна кислота сприяє підвищенню секреторної діяльності ШКТ, тому кислі суміші повільніше евакуюються зі шлунка i легше перетравлюються.
У раціоні дитини перших місяців життя можна комбінувати адаптовані молочнi та кисломолочні суміші у співвідношенні від 2:1 до 1:1 або вживати тільки кисломолочні суміші, особливо при порушеннях процесів травлення й ризику розвитку аліментарно-залежних захворювань. Кефір та інші неадаптовані кисломолочні продукти неприпустимо вводити до раціону дітей у віці до півроку. Такі продукти використовують, починаючи з 8 міс, як прикорм. Серед недоліків неадаптованих кисломолочних продуктів – високий вміст кальцію, надлишок білка з переважанням казеїнової фракції, незбалансований амінокислотний вміст, нефізіологічне співвідношення лінолевої та α-ліноленової кислот, недостатній вміст заліза, цинку, міді та вітамінів А, Е, С, D.
Окрім сухих адаптованих молочних сумішей, існують подібні до них за вмістом рідкі, готові до вживання суміші – як молочнi, так і кисломолочні. Їх використання має переваги: вони стерильні, унеможливлюються помилки при їх приготуванні, мають гарантований вміст, який не залежить від якості використовуваної води.
Також варто зазначити, що, для дітей першого року життя, крім сумішей на основі коров'ячого молока, існують продукти харчування, які виробляються з козячого молока. Козяче молоко також потребує адаптації, тому що містить високу кількість білка, мінеральних солей та низьку – вуглеводів. Козяче молоко (як основа молочних сумішей) відрізняється від коров'ячого низкою властивостей. До складу козячого молока майже не входять α- та γ-казеїни, жирові глобули значно менші за своїми розмірами та мають інший жирно-кислотний склад, що значно полегшує засвоєння молочного жиру.
При підбиранні сумішей для штучного вигодовування дитини необхідно враховувати такі фактори: її вік (з урахуванням вікових потреб сформовано білковий вміст сумішей); стан здоров'я (наявність/відсутність функціональних розладів ШКТ, алергічних та псевдоалергічних проявів, фонових станів, патології ЦНС, зниження резистентності); індивідуальну переносимість суміші; правильне співвідношення в раціоні молочних i кисломолочних сумішей. У перші 2-3 тиж життя дитини, яка перебуває на штучному вигодуванні, рекомендовано призначати молочнi суміші, а потім поєднувати молочнi та кисломолочні. При цьому найбільш доцільним є однакове їх співвідношення у раціоні, через те що надлишок кисломолочних сумішей може викликати (або посилювати) зригування, порушувати кислотно-лужну рівновагу в організмі. Що меншим є вік дитини, то вона більше потребує максимально адаптованих сумішей; дитині у віці до 5-6 міс ні в якому разі не варто призначати «наступні» суміші, кефір та інші неадаптовані кисломолочні суміші, незбиране коров'яче молоко.
Критеріями переносимості дитиною замінників материнського молока є: характер збільшення маси тіла; стан травної системи (наявність кишкової коліки, зригування, блювоти, рідкі випорожнення), алергічні прояви на вживання суміші.