Статті

Символами сучасного життя давно стали смартфон, комп’ютер і постійна онлайн-присутність. Проте поряд із технологіями в повсякденність майже непомітно увійшли ще дві характерні ознаки епохи: тривога та порушення сну. За даними останніх епідеміологічних досліджень, із проблемами сну протягом життя стикається значна частка дорослого населення, а через безсоння в світі страждає 12-16% населення [2, 10], при цьому поодинокі порушення сну (труднощі засинання, часті нічні пробудження, відчуття неякісного сну) реєструють ще частіше, що підкреслює стійку тенденцію до зростання в загальній популяції.

Без сумнівів, сон – це фундаментальна біологічна необхідність, зіставна з потребою в їжі чи воді. Однак для мільйонів людей у всьому світі, котрі страждають через симптоми інсомнії (безсоння), як-от труднощі із засинанням, підтриманням сну або невідновлювальний чи неякісний сон, дні та ночі можуть бути постійною боротьбою, що значною мірою впливає на психічне і фізичне здоров’я, погіршує якість життя, а також сприяє розвитку коморбідної патології. Наслідки інсомнії виходять далеко за межі впливу на окремого індивіда, оскільки можуть чинити каскадний ефект на домогосподарства, роботодавців і світову економіку [1].

Протягом останніх років, коли щоденний стрес, соціально-економічна невизначеність, нескінченні зміни повсякденного життя стали звичною буденністю, щоразу більше українців мають справу із тривожністю, пригніченістю та дедалі частішими депресивними переживаннями. Невблаганна статистика констатує: майже 25% населення центральних районів країни скаржаться на постійну тривогу, 34% має ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) [20]. У світі також спостерігають схожу динаміку: ≈⅓ населення земної кулі протягом свого життя скаржиться на тривожні чи депресивні симптоми [1], а глобальна поширеність тривожності становить 25,8% [8].

Проблема впливу хронічного стресу на організм і, зокрема, на функції центральної нервової системи (ЦНС) є однією з найважливіших у сучасній медицині, а також одним із значущих медико-соціальних факторів, що безпосередньо впливає на рівень адаптації (або дезадаптації) населення до дії потужних стресогенних факторів. Тут насамперед слід зауважити про значення хронічного стресу на ґрунті воєнних дій в Україні, масштаби та медичні наслідки якого ще належить оцінити повною мірою. Саме для умов війни характерні протягом відносно нетривалого відрізку часу перехід від гострої стресової реакції до хронічного стану психоемоційного дисбалансу з переважанням тривоги, страху, вегетативних розладів у поєднанні з вираженим когнітивним дисбалансом, а також стан хронічного стресу з періодами різкого загострення, спричиненого як екзо-, так і ендогенними факторами. Саме тому ця проблема, незважаючи на її давню актуальність, наразі в нашій країні набуває особливого значення.

За матеріалами науково-практичної конференції «Актуальні інфекційні та паразитарні хвороби сучасності»

За матеріалами Національного кардіологічного конгресу «Серце та судини»

За матеріалами XVII Нейросимпозіуму

За матеріалами науково-практичної конференції «Незламність духу: підтримка психічного здоров’я у складні часи»

Нині проблема розладів сну є поширеною в медичній практиці лікарів усіх спеціальностей. Однією із найчастіших форм розладів сну є безсоння. Персистувальне безсоння супрово­джується значним дистресом, функціональними порушеннями та негативними наслідками для здоров’я. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті C. M. Morin і D. J. Buysse «Management of Insomnia» (The New England Journal of Medicine, 2024; 391: 247‑258), присвяченої підходам до ведення пацієнтів із безсонням. Стаття містить опис клінічного випадку, що ілюструє цю поширену медичну проблему. В ній також наведені докази на підтримку різних підходів до лікування та огляд клінічних рекомендацій щодо мене­джменту осіб із безсонням.

За матеріалами науково-практичної конференції «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування, актуальні проблеми, клінічні випадки та їх аналіз»

За матеріалами міждисциплінарної онлайн-дискусії «Стрес. Тривога. Психоемоційне здоров’я»

Тривожність і безсоння – ​поширені розлади, які уражають ≈4 і 10% населення відповідно. В пацієнтів із цими станами спостерігається порушена мозкова активність, що свідчить про спільні механізми їхнього розвитку. Пропонуємо до уваги читачів огляд статті C. Jiang і співавт. (2025) From the gut to the brain, mechanisms & clinical applications of γ-aminobutyric acid (GABA) on the treatment of anxiety & insomnia, де розкриваються нейронні механізми розвитку тривожності та безсоння, шляхи транспорту ГАМК із кишечнику до мозку, а також потенціал препаратів ГАМК у лікуванні тривожності й безсоння.