Случай поздней диагностики болезни Крона
Болезнь Крона – воспалительное заболевание кишечника, впервые диагностированное в 1932 г. американским хирургом Баррилом Бернардом Кроном. Описанный им терминальный илеит в дальнейшем получил статус отдельной нозологической единицы и был назван в его честь – болезнь Крона. В настоящее время заболевание хорошо изучено, хотя этиология его по-прежнему неизвестна. В основе болезни Крона лежит гранулематозное воспаление, которое может развиться на любом участке пищеварительного тракта, хотя чаще поражается тонкая и толстая кишка. Наличие аутоиммунных механизмов в развитии данной патологии обусловливает возникновение так называемых внекишечных проявлений – поражений органов и тканей, связанных с иммунным воспалением.
Заболевание достаточно редкое. Распространенность его составляет 0,5-7,0 случаев на 100 тыс. населения в зависимости от региона. Дебют заболевания приходится на молодой возраст, мужчины болеют чаще.
Воспалительные заболевания кишечника, к которым относится болезнь Крона, сегодня представляют серьезную проблему в гастроэнтерологии. Несмотря на то что по распространенности болезнь Крона уступает другим заболеваниям желудочно-кишечного тракта, по тяжести течения, осложнениям и исходам она является одним из наиболее сложных заболеваний с точки зрения курации пациентов. Каждый практикующий гастроэнтеролог сталкивался с трудностями диагностики и лечения этого заболевания.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....
Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...