Ацикловир при опоясывающем лишае: обзор доказательной базы
Опоясывающий лишай (ОЛ) (Herpes zoster) – это хроническая рецидивирующая вирусная инфекция с характерными кожными и нейропатическими проявлениями. ОЛ является результатом реактивации вируса ветряной оспы (Varicella zoster), который после первичного проникновения в организм человека пожизненно персистирует в задних корешках спинномозговых нервов. В то время как ветряная оспа является проблемой преимущественно детской инфектологии, вероятность развития ОЛ повышается с возрастом.
Факторы, угнетающие иммунный ответ, такие как ВИЧ-инфекция, химиотерапия, злокачественные новообразования, длительный прием кортикостероидных препаратов, значительно повышают риск развития ОЛ и ухудшают прогноз. Лечение ОЛ как типичной латентной нейроинфекции с высокой вероятностью развития висцеральных и офтальмологических осложнений является междисциплинарной проблемой и находится в компетенции неврологов, дерматологов, офтальмологов и других специалистов.
Везикулярная сыпь локализуется по ходу межреберных нервов в соответствующих дерматомах, ее появление обусловлено активацией латентного вируса и его миграцией к коже по периферическим нервам. Как правило, за несколько дней до появления сыпи пациенты испытывают жгучую боль по ходу пораженных нервов. Однако наиболее значимое с клинической точки зрения состояние - постгерпетическая невралгия (ПГН) развивается по прошествии острого периода заболевания, после разрешения сыпи. При ПГН нейропатическая боль может беспокоить пациентов в течение нескольких месяцев и даже лет, к сожалению подходы к купированию болевого синдрома на современном этапе не достаточно разработаны (Stankus S.J. et al 2000).
Достичь эффективного облегчения состояния больных в остром периоде ОЛ можно в результате применения этиотропной противовирусной терапии. Явным достижением противовирусной терапии является подавление клинических проявлений при обострениях и удлинение периодов ремиссии заболевания (Ф.И. Ершов, Н.В. Касьянова, 2004).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Наприкінці лютого 2024 року в Києві відбулося чергове засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога». Захід був розрахований на фахівців, які займаються діагностикою та лікуванням хворих з ендокринною патологією. Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасною актуальною інформацією та новими напрямами в ендокринології та медицині загалом. У рамках заходу керівник відділу клінічної діабетології НДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова, завідувачка відділу гіпертонічної хвороби ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наук Лариса Анатоліївна Міщенко, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичноно університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Володимир Володимирович Чернявський та лікар-ендокринолог, дієтолог, асистент кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Анастасія Максимівна Соколова розглянули питання нутрицевтичної підтримки в ендокринології та в разі супутніх патологій. ...
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...