Гастроентерологія

18.03.2018 Гастроентерологія Руководство AASLD 2018 по лечению гепатоцеллюлярной карциномы

На протяжении последних нескольких лет пристальное внимание ученых приковано к гепатоцеллюлярной карциноме (ГЦК) – первичному раку печени. Ведущие гастроэнтерологические организации посвятили множество руководств диагностике и лечению этого заболевания....

18.03.2018 Гастроентерологія Цирроз печени и гепатоцеллюлярная карцинома: эффективная профилактика глицирризином

Фиброз печени представляет собой сложный фиброгенный и воспалительный процесс, который развивается на фоне длительного воздействия различных этиологических факторов: инфекции (вирусные гепатиты), метаболических нарушений (неалкогольная жировая болезнь печени), токсинов (алкогольная жировая болезнь печени), а также аутоиммунной патологии (первичный билиарный холангит, аутоиммунный гепатит, первичный склерозирующий холангит) – и является первым шагом в прогрессировании заболевания и развитии цирроза печени (ЦП)....

15.03.2018 Гастроентерологія Гепатотоксичність у дерматологічній практиці

Гепатотоксичність є одним із найбільш частих і небезпечних побічних ефектів фармакотерапії. Лікарсько-індуковані ураження печінки (ЛІУП) залишаються складною клінічною проблемою, оскільки спектр їхніх клініко-морфологічних варіантів надзвичайно широкий, діагноз встановлюється методом виключення і не розроблені чіткі принципи терапії, за винятком відміни «причинного» лікарського препарату. ...

18.12.2017 Гастроентерологія Ефективність дротаверину гідрохлориду при синдромі подразненого кишечника

Синдром подразненого кишечника (СПК) – ​функціональний гастроінтестинальний розлад, який характеризується болем у животі та змінами випорожнень за відсутності специфічної органічної патології. В економічно розвинених країнах розповсюдженість СПК, діагностованого за Римськими критеріями II, становить 10-20%, захворюваність – ​1-2% на рік. За медичною допомогою звертаються приблизно 10-20% пацієнтів. ...

17.12.2017 Гастроентерологія 11-й перегляд Міжнародної класифікації хвороб. Хвороби жовчного міхура, біліарного тракту та підшлункової залози

Ми завершуємо знайомити читачів із бета-версією 11-го перегляду Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) та пропонуємо розглянути проект нової класифікації хвороб жовчного міхура і біліарного тракту, а також хвороб підшлункової залози. Чекаємо на ваші думки з приводу структури й змісту класифікації та її реалізації, зміни категорій МКХ і визначення окремих станів і хвороб травної системи. Свої коментарі та пропозиції можна надсилати до редакції на електронну адресу: tereshchenko@health-ua.com. ...

17.12.2017 Гастроентерологія Елімінація вірусного гепатиту С: міжнародний досвід

Згідно з даними ВООЗ, вірусом гепатиту С (HCV), за різними оцінками, інфіковані 130-150 млн осіб. Щороку близько 700 тис. хворих помирають від хвороб, пов’язаних із хронічним гепатитом С (ХГС). Вакцини проти HCV поки що не існує, проте завдяки появі нових противірусних препаратів прямої дії (direct-acting antivirals – DAAs) елімінація ХГС стала можливою....

17.12.2017 Гастроентерологія Вплив адеметіоніну на функціональний стан печінки та показники якості життя хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) – одне з найбільш поширених захворювань печінки, що зустрічається в 10-30% загальної популяції як економічно розвинених країн, так і країн, які розвиваються [5, 7, 8]. Провідну роль у патогенезі НАЖХП відіграють інсулінорезистентність та метаболічний синдром. Ускладнений перебіг жирової інфільтрації печінки, прогнозований спочатку як доброякісний, може бути причиною розвитку порушення толерантності до вуглеводів, цукрового діабету, дисліпідемії. ...

17.12.2017 Гастроентерологія Хронические заболевания печени: возможности универсальной защиты гепатоцитов

Хронические заболевания печени (ХЗП) – ​клиническая проблема, актуальность которой лишь увеличивается с каждым годом. Это, прежде всего, связано с достаточно высокими показателями распространенности ХЗП в популяции, значительной гетерогенностью данной группы заболеваний, а также с высоким риском развития серьезных осложнений со стороны печени (таких, как цирроз печени и гепатоцеллюлярная карцинома) и других органов и систем....

17.12.2017 Гастроентерологія Современные подходы к диагностике и лечению диарейного синдрома

26-27 октября 2017 года в г. Киеве состоялась научно-практическая конференция «Проблемы и перспективы семейной медицины в Украине», в ходе которой большое внимание было уделено патологии желудочно-кишечного тракта. Значительный интерес участников конференции вызвало выступление, посвященное инфекционным и неинфекционным заболеваниям, основным проявлением которых является диарейный синдром....

17.12.2017 Гастроентерологія Особенности лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у больных с ожирением

Согласно определению Всемирной организации здравоохранения, ожирение – ​это хроническое полиэтиологическое рецидивирующее заболевание, характеризующееся избыточным отложением жира в организме, приводящее к снижению качества и уменьшению общей продолжительности жизни за счет частого развития тяжелых сопутствующих заболеваний....

17.12.2017 Гастроентерологія Визначення місцевих ускладнень гострого панкреатиту в переглянутій Атлантській класифікації та їх вплив на можливі втручання

Летальність при панкреатиті становить 20-25% без тенденції до зниження [1]. За умови розвитку септичного шоку летальність може сягати 80%. На сьогодні етіологічні чинники визначені досить чітко, але щодо патогенезу, трактування клінічної картини та лікувальної тактики науковці мають більше запитань, ніж відповідей. На ранніх стадіях висока летальність зумовлена розвитком запального цитокінового каскаду, що призводить до синдрому поліорганної недостатності через розвиток ­SIRS-сценарію, пізніше летальність і тяжкість ускладнень пов’язані з розвитком та прогресуванням гнійно-септичних процесів. ...

17.12.2017 Гастроентерологія Лактулоза в сучасній медицині Лікування закрепів, печінкової енцефалопатії, гіперхолестеринемії тощо

Лактулоза – синтетичний дисахарид, що складається з фруктози та галактози. У шлунково-кишковому тракті (ШКТ) людини немає ферментів, здатних гідролізувати лактулозу, тобто розкласти її на всмоктувані частини. У зв’язку з цим більша частина лактулози, що надходить перорально, досягає нижніх відділів ШКТ, де бактерії перетворюють її на коротколанцюгові органічні кислоти (молочну, оцтову тощо), таким чином знижуючи pH (T. Gerber, H. Schomerus, 2000)....