Consilium. «Проблеми психічного здоров’я у військовий час»

Consilium. «Проблеми соматичного здоров’я у військовий час»

Health-ua.com тепер в Telegram

Головна Інфекційні хвороби COVID‑19 і ВІЛ-інфекція

Consilium

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)

Головна сторінка теми

Читати пізніше

4 серпня, 2020

COVID‑19 і ВІЛ-інфекція

Читати статтю на сайте Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія

Актуальна тема: Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)

Ведення пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями під час пандемії COVID‑19: ключові аспекти лікування та подальшого спостереження

вропейське товариство кардіологів (ESC) восени 2021 р. розробило рекомендації на допомогу клініцистам у діагностиці та лікуванні серцево-судинних захворювань (ССЗ), пов’язаних із COVID‑19, що складаються із двох частин. Пропонуємо до вашої уваги основні положення другої частини, в якій увагу сфокусовано на аспектах контролю найпоширеніших СС-ускладнень на тлі COVID‑19.

COVID‑19 і ендокринологічні порушення

Нині людство проживає еру нових інфекцій, які вкрай негативно позначаються на якості життя людини. Вплив коронавірусу на ендокринну систему спричинює значні порушення в організмі. Лікарі зіткнулися з новим для них явищем у пацієнтів, які хворіли на COVID‑19, – постковідним синдромом. Формування постковідного синдрому часто асоційоване з маніфестацією захворювань, які перебували в організмі в стадії ремісії. Саме цьому загрозливому для здоров’я людини взаємозв’язку присвятила свою доповідь «COVID‑19 та ендокринна патологія» на засіданні науково-практичного освітнього проєкту «Школа ендокринолога» керівник відділу амбулаторно-профілактичної допомоги ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. професора В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Валерія Леонідівна Орленко.

Маршрутизація пацієнтів із COVID-19 та проявами з боку шлунково‑кишкового тракту

7-8 жовтня відбулася конференція «Актуальні питання діагностики, лікування та реабілітації гастроентерологічних хворих». У межах цього наукового заходу значна увага була приділена проблемам реабілітації пацієнтів із COVID‑19, у яких з’явилися ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), і курації хворих з уже існуючими захворюваннями ШКТ на тлі коронавірусної інфекції. Вичерпні відповіді на ці запитання надала завідувачка кафедри медико-соціальної експертизи та реабілітації факультету післядипломної освіти ДЗ «Дніпровська медична академія МОЗ України», доктор медичних наук, професор Інна Станіславівна Борисова.

Тактика лікарів первинної ланки при веденні пацієнтів із COVID‑19

У лютому 2021 р. відбувся вебінар «COVID‑19. Помилки на первинній ланці», котрий провів експерт Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, президент Асоціації анестезіологів України, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Олександрович Дубров. На вебінарі обговорювалася актуальна тема ведення та лікування пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID‑19) на амбулаторному етапі.

Вітамін D у профілактиці респіраторних вірусних інфекцій: недооцінений потенціал в епоху COVID-19

Вітамін D (25-гідроксивітамін D, 25(OH)D, кальциферол) – це жиророзчинний вітамін, що синтезується в шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання та/або надходить із продуктами харчування. Активною формою цього вітаміну є 1,25-дигідроксивітамін D (1,25(OH)2D), який відіграє важливу роль у гомеостазі кальцію, а також бере участь в інших фізіологічних процесах. Зокрема, він задіяний у функціонуванні імунної системи.

Лікування загострення бронхіальної астми під час пандемії SARS-CoV-2 2020 р.

Пандемія SARS-CoV-2 кинула виклик усім національним системам охорони здоров’я [1]. Від лікарів тепер не просто очікують надання якісних медичних послуг, у цій ситуації всі дії медиків мають бути спрямовані на обмеження поширення інфекції. Знаючи, що вірус SARS-CoV-2 передається повітряно-крапельним шляхом, необхідно розробити стратегії максимально ефективного обмеження його аерозолізації. Хоча діти-астматики не входять до групи ризику розвитку тяжкої інфекції SARS-CoV-2, а сухі хрипи не є частим симптомом COVID-19 у педіатричних пацієнтів [2], занепокоєння викликають небулайзери, які використовують у стаціонарах у хворих на астму, інфікованих SARS-CoV-2. Саме ці пристрої можуть стати джерелом зараження інших пацієнтів та медичного персоналу.

Клінічні рекомендації щодо ведення пацієнтів із невідкладними захворюваннями в загальній хірургії в умовах пандемії COVID‑19

Дані рекомендації містять клінічні поради хірургам щодо ведення пацієнтів в умовах пандемії COVID‑19, які мають ургентне загальнохірургічне захворювання, із вибором найбільш прийнятної для здоров’я пацієнта тактики, що заснована на оцінці ризиків для загальної популяції (з точки зору клінічного стану, стану здоров’я пацієнта, обсягу лікарняних ресурсів). Для хворих, які визначені як позитивні на COVID‑19 або мають високу клінічну підозру на інфікування, кращим вибором є консервативне лікування, якщо це можливо і безпечно для них. В іншому випадку, якщо операція є необхідною, слід застосовувати відповідні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) та вживати запобіжних заходів для захисту медичного персоналу.

Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби

Стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) — гострого респіраторного захворювання, збудником якого є SARS-CoV-2 (представник великої групи коронавірусів) продовжує впливати на всі сфери життєдіяльності людства. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала пандемію цієї хвороби як надзвичайну ситуацію в галузі міжнародної охорони здоров’я.

Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19

Пандемія коронавірусної хвороби суттєво позначається на наданні медичної допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією. Також є занепокоєння, що пацієнти зі спадковими генетично-детермінованими захворюваннями можуть мати підвищений ризик тяжкого перебігу COVID-19. Схвалені нині лікарські засоби для лікування спінальної м’язової атрофії поліпшують виживаність і рухову функцію таких пацієнтів, проте їх застосування потребує посиленого використання ресурсів системи охорони здоров’я та залучення висококваліфікованих медпрацівників.

Пандемия COVID-19 и визуализация сердца

Пандемия коронавирусной болезни – 2019 (COVID-19) создала новые и непредсказуемые проблемы для современной медицины и систем здравоохранения большинства стран. Согласно предварительным отчетам, пожилой возраст, предшествующие сердечно‑сосудистые заболевания, сахарный диабет и артериальная гипертензия являются факторами повышения риска смерти.

Як допомогти дітям упоратися зі стресом під час спалаху коронавірусної хвороби (СOVID-19)

Діти можуть реагувати на стрес по-різному: бути тривожними, відстороненими, розлюченими, збудженими, не відходити від вас ні на крок Іноді стрес може призводити до енурезу Реагуйте на поведінку вашої дитини, підтримуйте її, дослухайтеся до того, що хвилює малечу, приділяйте їй додаткову увагу та оточуйте любов’ю

Американська академія офтальмологів: важлива інформація для офтальмологів під час пандемії

Американська академія офтальмологів надає важливу та конкретну інформацію, корисну для спеціалістів галузі офтальмології, щодо нового коронавірусу SARS-CoV‑2, який є особливо небезпечним і може призвести до тяжкого захворювання дихальних шляхів – COVID‑19.

Рекомендації з ведення немовлят, народжених матерями з COVID-19

COVID-19 – захворювання, спричинене новим коронавірусом SARS-CoV-2, що вражає людей різного віку і призвів до безпрецедентної пандемії. Важкі захворювання органів дихання можуть розвинутись у дорослих, особливо похилого віку, та осіб із супутніми захворюваннями. Наразі наявні обмежені дані щодо вагітних і новонароджених з COVID-19.

SARS-CoV-2/COVІD-19: генетичні аспекти рецепції, факторів ризику, медичної допомоги

Коронавіруси, РНК-віруси сімейства Coronaviridae, можуть зумовлювати респіраторні, кишкові, печінкові та неврологічні порушення в різних видів ссавців. У людських популяціях віруси цього сімейства спричиняють 5-10% гострих респіраторних захворювань. Припускається, що 2% населення є здоровими носіями.

Гастроентерологічна практика у період пандемії COVID-19

Уперше спалах коронавірусної хвороби-2019 (COVID-19) був зафіксований у середині грудня 2019 р. у Китаї. Сьогодні коронавірус, який викликає тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV-2), уразив населення усього світу. Глобальна дослідницька робота стосовно COVID-19 спрямована на вивчення походження збудника, шляхів передачі, швидких методів діагностики та лікування захворювання. У більшості випадків SARS-CoV-2 провокує розвиток пневмонії, проте хвороба може також проявлятися симптоматикою з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і призводити до ушкодження органів травної системи [2]. Ключовими питаннями, які стосуються ШКТ та COVID-19, є можливість фекально-орального шляху передачі збудника, методи ведення пацієнтів з гастроінтестинальними проявами COVID-19, побічні реакції на введення лікарських засобів, нутритивна підтримка під час лікування хворих на COVID-19, контроль інфекції при ендоскопічних дослідженнях ШКТ під час пандемії.

Новий виклик COVID-19: як зберегти рухливість людям похилого віку під час карантину

В умовах епідемії COVID-19 мільйони співгромадян змушені дотримуватися режиму часткової або повної домашньої самоізоляції. Серед них люди похилого віку, які становлять особливо уразливу категорію.

Рекомендації Американського товариства фахівців з інфекційних хвороб (Infectious Diseases Society of America, IDSA) щодо діагностики, лікування та профілактики COVID‑19

Рекомендація грунтувалася на важливості запобігання зараженню медичних працівників під час великих операцій, враховуючи тривалість втручання та утворення аерозолю під час операції. Крім того, наявні обмежені дані, що у SARS-CoV‑2-позитивних пацієнтів, яким проводилось серйозне хірургічне втручання, що потребувало інтубації, гірший прогноз [71].

Роль ревматолога в условиях пандемии COVID‑19: факты, события, размышления

Пандемия, вызванная коронавирусом SARS-CoV‑2, началась с обнаружения в конце декабря 2019 г. в Китае (город Ухань, провинция Хубэй) первых случаев пневмонии неизвестного происхождения у местных жителей и сегодня привела к гибели более 109 тыс. человек во всем мире. SARS-CoV‑2 – одноцепочечный РНК-содержащий вирус, относящийся к семейству Coronaviridae и линии Beta-CoV B. Новый вирус отнесен ко II группе патогенности, как и некоторые другие представители этого семейства (SARS-CoV, MERS-CoV). SARS-CoV‑2 предположительно является рекомбинантным вирусом между коронавирусом летучих мышей и коронавирусом, неизвестным по происхождению. Генетическая последовательность SARSCoV‑2 сходна с таковой SARS-CoV по меньшей мере на 79%.

Особенности патогенеза коронавирусной инфекции и перспективные направления терапии

Коронавирусная инфекция в условиях пандемии продолжает набирать силу. Даже самые развитые в экономическом и в медицинском отношении страны испытывают большие сложности в контроле над распространением и лечением данной патологии. Это связано с тем, что ни один из фармпрепаратов еще не продемонстрировал свою безопасность и эффективность для лечения пациентов с COVID‑19 [11]. Несмотря на отсутствие эффективной этиотропной терапии и вакцинопрофилактики, пациенты с COVID‑19 нуждаются в оказании медицинской помощи. На что следует ориентироваться врачам, оказывая помощь данной категории пациентов? В первую очередь на те патогенетические процессы, которые протекают в организме больного, на синдромы и симптомокомплексы, которые наблюдаются в процессе лечения. Ниже приведен обзор актуальных данных о патологических процессах, протекающих в организме пациентов с COVID‑19, в систематизированном виде.

Повідон-йод як засіб профілактики інфікування SARS-CoV‑2 медичних працівників та пацієнтів під час інвазивних втручань у ділянці голови, шиї та основи черепа в онкохворих

У статті представлено нову стратегію профілактики внутрішньолікарняної передачі COVID‑19 шляхом зрошення носової та ротової порожнин розчином повідон-йоду як у пацієнтів із підозрою або підтвердженою інфекцією SARS-CoV‑2, так і в медичного персоналу під час проведення маніпуляцій у ділянці голови, шиї та основи черепа, що супроводжуються підвищеним ризиком інфікування. Ключові слова: повідон-йод, коронавірус, SARS-CoV‑2, профілактика, онкологічні захворювання.

Післяопераційні легеневі ускладнення та «непропорційно висока» смертність у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV‑2

Журнал The Lancet опублікував результати європейського дослідження, в якому вивчали частоту легеневих ускладнень та смертність від них у пацієнтів із коронавірусною інфекцією COVID‑19 у перші 30 днів після хірургічного лікування. Автори порівняли отримані ними дані з результатами попередніх міжнародних досліджень і в підсумку навели предиктори 30-денної післяопераційної смертності в інфікованих SARS-CoV‑2 пацієнтів.

Упоратися зі стресом під час спалаху коронавірусної хвороби (СOVID-19)

Це нормально — під час кризи відчувати смуток, напругу, розгубленість, страх чи гнів Розмова з людьми, яким ви довіряєте, може допомогти Будьте на зв’язку зі своїми друзями та родиною

Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)

Останніми роками у світі спостерігається поширення феномена зростання кількості сюжетів усесвітніх катастоф. Піджанр наукової фантастики постапокаліпсис, або постапокаліптика (англ. post-apocalyptic), що набув популярності після Другої світової війни, тільки зміцнив свої позиції у ХХІ ст., використовуючи наразі базальну емоцію людей — тривогу та страх, а також або брак єдиної достовірної інформації, або надмірну кількість життєво важливої інформації під час опису наближених до катастрофи подій.

Новий коронавірус: структура геному, реплікація та патогенез*

Коронавіруси (CoV) відіграють значущу роль як збудники хвороб людини та хребетних тварин. Вони можуть уражати дихальний і травний тракт, печінку та центральну нервову систему людини, худоби, птахів, кажанів, мишей та інших диких тварин. Спалахи тяжкого гострого респіраторного синдрому (Severe acute respiratory syndrome; SARS) у 2002-2003 рр. і Близькосхідного респіраторного синдрому (Middle East respiratory syndrome; MERS) у 2012 р. продемонстрували можливість передачі нових CoV від тварини до людини та від людини до людини.

COVID-19 у практиці педіатра: нові виклики для фахівців

Пандемія інфекції COVID-19 внесла корективи в життя значної частини населення світу. Більшість людей мала кардинально змінити свій спосіб життя: перейти з офісів на віддалену роботу, призупинити бізнес, не бачитися з рідними і друзями. А перед лікарями та вченими всього світу виникло безліч нових викликів, адже вплив вірусу SARS-CoV-2 на людський організм до кінця не вивчений. Крім того, під час пандемії люди не перестають хворіти на інші захворювання.

COVID-19: відповіді фахівців Британського товариства ревматологів на найчастіші запитання лікарів‑ревматологів

Члени Британського товариства ревматологів (BSR) отримують безліч запитань від лікарів‑ревматологів щодо COVID-19 (коронавірусної хвороби) та пов’язаного з нею ризику для здоров’я своїх пацієнтів, адже наразі для населення Великої Британії він є високим. Рекомендації призначені для лікарів, ґрунтуються на даних низки джерел й оновлюються з розвитком ситуації. Пацієнтам доцільніше звертатися до свого лікаря, якщо вони потребують додаткової інформації стосовно того, чи належить їхній стан до категорії підвищеного ризику, або порад щодо вжиття необхідних запобіжних заходів. Versus Arthritis (найбільша благодійна організація Великої Британії, що займається підтримкою людей з артритом) підготувала настанови для лікарів і пацієнтів, у якій можна знайти чіткі відповіді на найчастіші запитання.

Проблеми охорони психічного здоров’я, зумовлені пандемією COVID‑19

COVID‑19 – вірусне захворювання, яке у більшості випадків викликає лихоманку, відчуття втоми, біль у горлі, кашель, а за тяжчого перебігу – задишку та дихальний дистрес. Наразі також відомо, що COVID‑19 може вражати клітини за межами дихальних шляхів і спричиняти розвиток широкого спектра симптомів – від шлунково-кишкових (діарею, нудоту) та серцево-судинних до неврологічних і психічних.

ARIA-EAACI: тактика лікування астми в умовах пандемії COVID-19

Не так давно Міжнародний комітет з питань таксономії вірусів (International Committee on Taxonomy of Viruses; ICTV) [1] оголосив про появу нового штаму коронавірусу людини (SARS-CoV-2), що спричинює інфекційне захворювання, яке Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) іменувала «коронавірусною хворобою 2019» (COVID-19) [2]. Американський Центр з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention; CDC) висунув думку, що пацієнти з середньою та тяжкою формою астми можуть мати вищий ризик захворювання на COVID-19. Коронавірус може вражати дихальні шляхи (ніс, горло, легені), спричинювати напади астми та, можливо, призвести до пневмонії та гострих респіраторних захворювань.

Клінічні рекомендації з ведення пацієнтів із ревматологічними захворюваннями під час пандемії коронавірусу

Нам як лікарям слід дотримуватися національних і місцевих рекомендацій та саме сьогодні кожен із нас повинен усвідомлювати загальну відповідальність щодо коронавірусу. Водночас перед нами є певний обов’язок – ми маємо зробити все для того, щоб така важлива сфера медицини, як ревматологія продовжувала розвиватися, при цьому не ускладнюючи роботу Національної служби охорони здоров’я Англії. Ми повинні взаємодіяти з тими, хто готовий на місцевому рівні реагувати на наші дії. Можливо, нам доведеться працювати не за нашими професійними напрямами, здобуваючи новий досвід. Генеральна медична рада вже висловила свою підтримку та готова співпрацювати з нами у виняткових обставинах, імовірність виникнення яких все ж таки існує: www.gmc-uk.org/news/news-archive/how-we-will-continue-to-regulate-in-light-of-novel-coronavirus

COVID-19 у дітей

Уже майже 4 міс світ бореться з коронавірусною інфекцією (COVID-19), викликаною новим коронавірусом (SARS-CoV-2). Станом на 20 травня у світі зафіксовано 4 922 137 випадків інфікування, з яких 323 956 – летальні, проте 1 709 279 осіб уже подолали захворювання. В Україні завдяки своєчасному введенню карантину вдалося уникнути різкого підвищення захворюваності на COVID-19, яка однозначно призвела б до кризи системи охорони здоров’я, як це спостерігалося в інших країнах. Натомість у державі протягом тривалого часу зберігається плато кривої інфікованості.

Практические рекомендации для больных гемофилией при пандемии COVID-19, вызванной вирусом SARS-CoV-2

Данные рекомендации для пациентов с гемофилией (ПГ) предоставлены Медицинским консультативным советом (MAB)* и Комитетом по вопросам безопасности, поставки и доступа к коагуляционным препаратам (CPSSAC)** Всемирной федерации гемофилии.

Клінічні рекомендації для дорослих пацієнтів із ревматичними захворюваннями в умовах пандемії COVID‑19

Коронавірусна інфекція COVID‑19 становить загрозу для здоров’я багатьох людей. Пацієнти з імунозапальними ревматичними захворюваннями мають підвищений ризик зараження вірусними інфекціями, тому повинні ретельно дотримуватися всіх заходів індивідуальної профілактики зараження COVID‑19. Представляємо до вашої уваги адаптований переклад рекомендацій для осіб із ревматичними хворобами, розроблених експертами Європейської антиревматичної ліги (EULAR) та Американського коледжу ревматологів (ACR) із приводу проблеми COVID‑19.

Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я

Через спалах інфекції SARS-CoV-2 у грудні 2019 року в Китаї та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) до масштабів пандемії у багатьох країнах світу запроваджено карантинні обмеження. Такі заходи не лише чинять вплив на економічний стан цих держав, але й супроводжуються низкою психологічних наслідків для їх громадян. До вашої уваги представлено огляд статті S. K. Brooks «The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence», опублікованої в журналі Lancet (2020; 395: 912–920), яка містить аналіз досліджень психологічних наслідків перебування людей тривалий час в умовах карантину, а також трансформації ціннісних орієнтацій особистості під впливом пандемії.

Влияние пандемии COVID-19 на оказание медицинской помощи пациентам с урологическими заболеваниями

В статье представлены особенности оказания медицинской помощи в сфере урологии в условиях пандемии COVID-19 в США, описаны возникшие трудности и вызовы, вставшие сегодня перед врачами-практиками. Предложено использование технологии телемедицинской курации для продолжения консультирования пациентов урологического профиля. Ключевые слова: COVID-19, пандемия, урологическая практика, телемедицина.

Практичний підхід до ведення онкологічних хворих під час пандемії COVID-19

Виникнення хвороби, зумовленої коронавірусом 2019 (COVID‑19), спричинило глобальну надзвичайну ситуацію в системі охорони здоров’я. У грудні 2019 р. спалах респіраторного захворювання, спричинений новим коронавірусом, вперше був виявлений у Китаї і відтоді поширився на понад 150 країн [1]. Інфекція отримала назву тяжкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу‑2 (SARS-CoV‑2). Вона має філогенетичну схожість з SARS-CoV‑3, що викликала пандемію SARS у 2002 р. [2]. Цей новий тип респіраторного захворювання характеризується швидкою передачею від людини до людини, досягнувши рівня пандемічного поширення [3]. Сьогодні немає лікарських препаратів, що діють безпосередньо на збудника, або вакцин і, ймовірно, не існує імунітету у населення.

Турбулентні газові хмари та респіраторна передача збудника: потенційні можливості зниження розповсюдження COVID-19

Ефективність та доцільність використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) не тільки серед медичних працівників, а й серед усього населення спричинили особливо гострі дискусії під час епідемії COVID‑19. Точка зору офіційних джерел у різних країнах світу поступово еволюціонує від застосування ЗІЗ лише медичними працівниками, хворими, а також тими, хто контактує з хворими, до рекомендації носити захисну маску кожному в публічних місцях. На жаль, цей поступ триває занадто довго, адже перші дані щодо асимптомної передачі COVID‑19 з’явилися ще на початку лютого поточного року.

Тактика ведения пациентов с мочекаменной болезнью во время пандемии COVID-19*

Пандемия COVID-19 обусловливает необходимость изменений работы систем здравоохранения по всему миру. В этой сложной ситуации в клиниках временно приостанавливаются плановые операции. В статье представлены некоторые рекомендации по ведению пациентов с мочекаменной болезнью во время пандемии COVID-19, которые помогут минимизировать распространение вируса и перекрестное инфицирование, а также несколько разгрузить медицинские учреждения.

SARS-CoV‑2-інфекція у дітей

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на 30 березня 2020 року новий коронавірус 2019 року (SARS-CoV‑2) спричинив щонайменше 638 146 випадків інфекції та 30 039 смертей, поширившись на 202 країни та території [1]. Вже широковідомо, що головною групою ризику за віком для цієї інфекції, яка отримала назву COVID‑19, є люди похилого віку, які мають тяжчий перебіг і серед яких спостерігається найвища летальність [2]. Але дані щодо епідеміологічних особливостей і клінічних проявів цієї інфекції у дітей досі обмежені [3, 4]. Нещодавній огляд 72 314 випадків, проведений Китайським центром з контролю та профілактики захворювань, показав, що менше 1% випадків припадали на дітей віком до 10 років [3].