1 листопада, 2020

Вітамін D у профілактиці респіраторних вірусних інфекцій: недооцінений потенціал в епоху COVID-19

Вітамін D (25-гідроксивітамін D, 25(OH)D, кальциферол) – це жиророзчинний вітамін, що синтезується в шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання та/або надходить із продуктами харчування. Активною формою цього вітаміну є 1,25-дигідроксивітамін D (1,25(OH)2D), який відіграє важливу роль у гомеостазі кальцію, а також бере участь в інших фізіологічних процесах. Зокрема, він задіяний у функціонуванні імунної системи.

Роль вітаміну D у функціонуванні імунної системи

Добре відомо, що імунні клітини експресують рецептори вітаміну D (VDR). Більшість із них (моноцити, дендритні клітини, макрофаги, В-клітини та Т-клітини) здатні перетворювати 25OHD в активну форму 1,25(OH)2D.

Зв’язування 1,25(OH)2D із VDR призводить до транслокації цього комплексу в клітинне ядро, де він модифікує експресію сотень генів, включно з генами, відповідальними за продукування цитокінів. Комплекс 1,25(OH)2D із VDR також індукує вироблення антимікробних пептидів, зокрема кателіцидину й дефензинів.

Ефективність вітаміну D у профілактиці респіраторних інфекцій

У численних дослідженнях був показаний зв’язок між статусом вітаміну D і частотою респіраторних інфекцій та їхніх ускладнень.

Bergman і співавт., 2013: метааналіз 11 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) за участю 5660 пацієнтів показав, що при профілактичному прийомі вітаміну D ризик розвитку респіраторних інфекцій зменшується приблизно на третину (ВР 0,64; 95% ДІ 0,49-0,84).

Martineau і співавт., 2017: метааналіз 25 РКД за участю 11 321 пацієнта показав, що прийом вітаміну D знижує ризик гострих респіраторних інфекцій у загальній популяції (ВР 0,88, 95% ДІ 0,81-0,96), особливо в осіб із початковим дефіцитом вітаміну D, тобто сироватковим рівнем <25 нмоль/л (ВР 0,30; 95% ДІ 0,17-0,53).

Pham і співавт., 2019: метааналіз 14 РКД та обсерваційних досліджень за участю 11 321 пацієнта показав, що концентрація вітаміну D в сироватці крові зворотно пропорційна ризику розвитку та тяжкості ГРВІ (ВР 1,83; 95% ДІ 1,42-2,37 та ВР 2,46; 95% ДІ 1,65-3,66 відповідно).
Bergman і співавт., 2015: post hoc аналіз рандомізованого плацебо-контрольованого подвійного сліпого дослідження показав, що прийом вітаміну D (4000 МО/день протягом 1 року) суттєво знижував ризик респіраторних захворювань в осіб, які часто хворіють (ВР 0,64; 95% ДІ 0,43-0,94).

Зв’язок між вітаміном D та COVID-19

З огляду на доведену роль вітаміну D у функціонуванні імунної системи практично із самого початку пандемії COVID-19 розпочалияь дослідження з вивчення його впливу на ризик розвитку та тяжкість цього захворювання.

Ilie та співавт., 2020: середній рівень вітаміну D у кожній із включених до аналізу країн був чітко пов’язаний із кількістю випадків COVID-19 (p=0,004) і смертністю від неї (р<0,00001).

Rhodes і співавт., 2020: у країнах, що розташовані нижче 35° північної широти, спостерігається нижчий рівень смертності від COVID-19, що опосередковано свідчить про роль вітаміну D.

Daneshkhah і співавт., 2020: коефіцієнт летальності від COVID-19 був найвищим в Італії, Іспанії та Франції, де спостерігається серйозний дефіцит вітаміну D порівняно з іншими країнами Європи.

Merzon і співавт., 2020: низький рівень вітаміну D у плазмі крові пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку COVID-19 (ВР 1,58; 95% ДІ 1,24-2,01; p<0,001) та госпіталізації через це захворювання (ВР 2,09; 95% ДІ 1,01-4,30; p<0,05).

Pugach і співавт., 2020: поширеність тяжкого дефіциту вітаміну D (<25 нмоль/л) сильно корелює з рівнем смертності від COVID-19.

Lau та співавт., 2020: дефіцит вітаміну D дуже поширений у пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19.

Alipio та співавт., 2020: підвищення рівня 25(OH)D у сироватці крові може покращити клінічні результати при COVID-19 (р<0,001).

De Smet і співавт., 2020: у пацієнтів із COVID-19 чоловічої статі спостерігався помітно вищий відсоток дефіциту вітаміну D, ніж у чоловіків контрольної групи (67,0% vs 49,2%; p=0,0006).

D’Avolio та співавт., 2020: концентрація 25(OH)D у сироватці крові нижча в пацієнтів із позитивним результатом ПЛР на SARS-CoV-2 порівняно з контрольною групою (p=0,004).

Faul і співавт., 2020: у пацієнтів із пневмонією, пов’язаною із SARS-CoV-2, початковий рівень 25(OH)D у сироватці крові <30 нмоль/л асоціюється зі значним підвищенням ризику інтубації (ВР 3,19; 95% ДІ 1,05-9,7; p=0,03).

NB! Цитокіновий шторм

Важливо розуміти, що основною причиною критичних ускладнень при COVID-19 є дисбаланс імунітету та системна запальна реакція внаслідок так званого цитокінового шторму. Вітамін D гармонізує роботу імунної системи на всіх її рівнях, і саме тому його достатній рівень в організмі підвищує ймовірність легкого перебігу коронавірусної інфекції та одужання.

Ще кілька років тому Khare та співавт. (2013) показали, що кальцитріол пригнічує надмірну запальну реакцію в епітеліальних клітинах легень людини при інфікуванні грипом A (H1N1). В іншій роботі (Sharifi et al., 2019) було з’ясовано, що вітамін D може зменшувати продукцію цитокінів Т-хелперами типу 1 (Th1), зокрема інтерферону-γ та фактора некрозу пухлини-α (TNF-α).

Безпосередньо вивченню впливу вітаміну D на цитикіновий шторм при COVID-19 було присвячено дослідження Daneshkhah і співавт. (2020). Вони встановили, що рівень С-реактивного білка (СРБ) суттєво вищий при тяжкому перебігу COVID-19, а ймовірність підвищеного рівня СРБ, своєю чергою, більша в пацієнтів із дефіцитом вітаміну D.

Рівень 25(OH)D у сироватці крові

Проблема дефіциту вітаміну D в Україні

У суспільстві вже давно сформувалося уявлення про дефіцит вітаміну D як про проблему, пов’язану винятково з педіатрією, а саме з рахітом. І навіть серед тих, хто розуміє значення вітаміну D для дорослих, склалося хибне враження, що достатньо годину на день побути на сонці та повноцінно харчуватися, щоб отримувати достатню кількість цього вітаміну. Утім, реальність зовсім інша: переважна більшість українців мають дефіцит вітаміну D.