8 червня, 2026
Роботизована хірургія отримала новий інструмент для боротьби з інтраопераційними кровотечами на основі доповненої реальності
Інтраопераційна кровотеча залишається однією з найнебезпечніших проблем сучасної малоінвазивної хірургії. Під час лапароскопічних і роботизованих втручань навіть короткочасна втрата візуального контролю може суттєво ускладнити операцію, збільшити ризик пошкодження анатомічних структур і негативно вплинути на клінічні результати. Особливо небезпечними є випадки раптової артеріальної кровотечі, коли операційне поле швидко заповнюється кров’ю та виникає так званий ефект «червоного екрана», що практично позбавляє хірурга можливості орієнтуватися в зоні втручання.
Розв’язання вищезгаданої проблеми пропонує нова технологія, розроблена в Університеті Вейна (США) спільно із компанією RediMinds. Рішення отримало патентний захист у США та спрямоване на автоматичне виявлення, локалізацію і візуалізацію джерел кровотечі під час оперативних втручань у режимі реального часу. Розробка може стати важливим кроком до інтеграції систем штучного інтелекту в повсякденну хірургічну практику.
В основі технології лежить поєднання комп’ютерного зору, алгоритмів машинного навчання та сучасних засобів доповненої реальності. Система аналізує відео із хірургічної камери під час операції та автоматично розпізнає ознаки активної артеріальної кровотечі. Після виявлення потенційного джерела крововтрати програмне забезпечення визначає його точне розташування та накладає відповідні візуальні позначки безпосередньо на зображення операційного поля.
Такий підхід дозволяє хірургу швидше орієнтуватися у критичній ситуації та оперативно впливати на систему гемостазу пацієнта. Особливого значення це набуває під час роботизованих втручань, де хірург працює через консоль і значною мірою залежить від якості візуалізації. Навіть незначна затримка у виявленні джерела кровотечі може призводити до погіршення огляду, подовження операції та збільшення ризику ускладнень.
Розробники позиціонують систему як додатковий модуль, який може інтегруватися в уже наявні лапароскопічні та роботизовані хірургічні комплекси. Такий підхід має практичну перевагу, оскільки не потребує створення нових операційних платформ і потенційно дозволяє масштабувати технологію на тисячі хірургічних систем, що вже використовуються у клініках.
Очікується, що впровадження подібних рішень сприятиме зменшенню обсягу крововтрати, скороченню потреби в гемотрансфузіях та підвищенню безпеки оперативних втручань. Хоча технологія ще потребує широкої клінічної оцінки, сама концепція автоматичного виявлення кровотечі за допомогою штучного інтелекту демонструє перспективний напрям розвитку цифрової хірургії. На думку розробників технології, найближчим часом подібні системи можуть стати невід’ємною складовою роботизованих і лапароскопічних операцій.