19 червня, 2026
Штучний інтелект допоміг створити новий препарат проти хвороби Паркінсона - учені вже розпочали клінічні випробування
Хронічне нейрозапалення розглядають як один із ключових механізмів прогресування нейродегенеративних захворювань. Надмірна активація інфламасоми NLRP3 супроводжується посиленим синтезом прозапальних цитокінів, що сприяє пошкодженню нейронів і підтримує патологічний запальний процес. Пригнічення NLRP3 сьогодні вважають перспективним напрямом для лікування хвороби Паркінсона та інших захворювань центральної нервової системи.
Біотехнологічна компанія Insilico Medicine повідомила про початок першого клінічного дослідження препарату ISM8969 – перорального низькомолекулярного інгібітора інфламасоми NLRP3, здатного проникати через гематоенцефалічний бар'єр. Особливістю проєкту є те, що молекулу було створено із застосуванням штучного інтелекту, який використовували для оптимізації структури та фармакологічних властивостей майбутнього препарату.
Перша фаза клінічних випробувань проводиться в Австралії за рандомізованим подвійним сліпим плацебо-контрольованим дизайном. Дослідження включає схеми одноразового та багаторазового підвищення дози й передбачає участь 80 здорових добровольців, а також 20 дорослих пацієнтів з ожирінням і високим серцево-судинним ризиком. Основними цілями є оцінка безпеки, переносимості, фармакокінетики та фармакодинаміки нового засобу.
На відміну від більшості інгібіторів NLRP3, які переважно діють на периферичному рівні, ISM8969 здатний проникати в центральну нервову систему. Для підтвердження цієї властивості в межах дослідження планують аналізувати зразки спинномозкової рідини, що дозволить оцінити концентрацію препарату безпосередньо в цільовій зоні та уточнити його фармакокінетичний профіль.
У доклінічних дослідженнях препарат продемонстрував сприятливі характеристики щодо безпеки та ефективності. Модельні експерименти показали зменшення запальної відповіді як за гострих, так і за хронічних патологічних процесах. Передбачається, що блокування NLRP3 сприятиме збереженню життєздатності нейронів і сповільненню прогресування нейродегенеративних змін.
Підхід до розроблення препарату також привертає увагу. Традиційний пошук кандидатів для доклінічних досліджень може тривати від двох до чотирьох років, тоді як використання платформ штучного інтелекту дозволило скоротити цей процес до 12–18 місяців. За даними компанії, із 2021 року таким способом уже створено десятки перспективних молекул, частина яких отримали дозвіл на проведення клінічних досліджень.