Колір шкіри урізноманітнює клінічні прояви атопічного дерматиту
Клінічна картина атопічного дерматиту за кольором шкіри сильно варіює, що може створювати проблеми для клініцистів.
«Ми бачимо дуже гетерогенні та широкі клінічні прояви у різних групах пацієнтів», – сказав Ендрю Ф. Алексіс, професор клінічної дерматології медичної школи Корнелльського університету (США) під час доповіді на 3-й щорічній конференції, присвяченій новітнім підходам до діагностики і лікування атопічного дерматиту (11–13 грудня 2021 р., м. Чикаго, онлайн).
Деякі з цих відмінностей можуть бути пов’язані з популяційними варіаціями функції шкірного бар’єра, імунологічними, генетичними факторами, факторами навколишнього середовища, а також із деякими соціально-економічними факторами, які взаємодіють між собою, викликаючи варіації клінічної картини та загального впливу захворювання.
Зокрема, ліхеноїдний варіант атопічного дерматиту характеризується фіолетовим відтінком та іншими ознаками, які нагадують плоский лишай, і, як повідомляється, частіше зустрічається в осіб африканського походження. Проспективне дослідження близько 1000 пацієнтів з атопічним дерматитом, які спостерігалися протягом 2 років у дерматологічній клініці на південному сході Нігерії, показало, що 54 % із них мали папульозні ліхеноїдні ураження. Крім того, у 51 % спостерігався підвищений вміст еозинофілів у крові, особливо у пацієнтів із тяжким захворюванням.
Доповідач додав, що псоріазоподібні особливості були зареєстровані у дослідженнях східноазіатських популяцій з атопічним дерматитом. Ці бляшки можуть бути більш чітко відмежованими і мати клінічні та гістологічні ознаки, які нагадують псоріаз.
Своєю чергою, однією спільною ознакою для всіх пацієнтів із кольоровою шкірою є ризик довготривалих пігментних наслідків у вигляді гіперпігментації або гіпопігментації. У дуже важких випадках тривалого перебігу із хронічною екскоріацією аж до розриву шкіри, ерозією шкіри, що спричиняє постійне пошкодження меланоцитів, можна спостерігати диспігментацію, яка нагадує вітіліго. Можна також побачити гіпопігментацію як наслідок застосування місцевих кортикостероїдів, особливо тих, що належать до класу I або II та використовуються протягом тривалого часу.
Професор Алексіс зазначив, що затримки у лікуванні та недостатнє лікування можуть сприяти підвищенню ризику пігментних та інших довгострокових наслідків. «Нові методи лікування обіцяють покращити результати у пацієнтів з атопічним дерматитом, – додав він. – Існує кілька post-hoc досліджень, які вивчали потенційні відмінності у безпеці та ефективності агентів, які нещодавно були схвалені. Нам явно потрібно більше даних, щоб краще зрозуміти, чи є потенційні расові або етнічні відмінності».
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/964651?src=
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Дерматологія
16.04.2024
Дерматологія
Онкологія та гематологія
Штучний інтелект підвищує точність діагностики раку шкіри
Нове дослідження під керівництвом Медичної школи Стенфордського університету в США виявило, що комп’ютерні алгоритми на основі штучного інтелекту можуть допомогти медичним працівникам точніше діагностувати рак шкіри. Настанови штучного інтелекту корисні навіть для дерматологів. Головна авторка роботи – Елені Лінос, докторка медичних наук, яка очолює Стенфордський центр цифрової охорони здоров’я, запущений для вирішення деяких із найактуальніших дослідницьких питань на перетині технологій і здоров’я шляхом сприяння співпраці між інженерією, інформатикою, медициною та гуманітарними науками....
Нове дослідження in vitro продемонструвало, що екстракт канабісу показав позитивні результати щодо уповільнення росту клітин меланоми та збільшення рівня загибелі клітин. Дослідники з Університету Чарльза Дарвіна (Австралія) вивчали запрограмовану смерть клітин, спричинену специфічним екстрактом канабісу (канабіноїд PHEC-66) з рослини Коноплі звичайні (Cannabis sativa). Це важлива сфера досліджень, тому що вченим потрібно якомога глибше зрозуміти дію екстракту коноплі, особливо його потенціал як протипухлинного засобу. Наступним завданням є створення цільової системи доставки до клітин меланоми....
Нещодавнє дослідження Медичного коледжу Бейлора (Х'юстон, США), опубліковане у Journal of Hepatology, є першим експериментальним доказом того, що хронічна циркадна дисфункція справді є канцерогеном для людини. «Ми працювали з гуманізованою моделлю миші, – сказав провідний автор доктор Лонінг Фу, доцент кафедри медицини – гастроентерології та член Комплексного онкологічного центру. – Ця модель має клітини печінки людини й миші, що дозволяє нам вивчати вплив порушення циркадного ритму на пухлинний процес у клітинах людини»....