Наявність специфічних ліпідів у тканинах вказує на їх старіння
Учені виявили, що певний тип жиру накопичується в міру старіння тканини, і таке накопичення може бути оборотним при виконанні фізичних вправ. Дослідники з Амстердама проаналізували мишачі та людські тканини до та після тренувань, що дозволило їм зробити такий висновок. Результати опубліковані в журналі Nature Aging. «Ідея про те, що ми можемо повернути старіння назад, – це те, що довгий час вважалося науковою фантастикою, проте наші висновки справді дозволяють нам набагато краще зрозуміти процес старіння», – стверджує Рікельт Гауткопер, професор лабораторії генетичних метаболічних захворювань Медичного центру Амстердамського університету.
Дослідницька група вивчала, як змінюється склад жирів у мишей. Детально розглядали зразки десяти різних тканин, включаючи м’язи, нирки, печінку та серце. Було помічено, що один із типів ліпідів, бісмоноацилгліцерофосфати (BMP), були підвищені в усіх тканинах у старіших тварин, що свідчило про накопичення таких молекул при старінні. Згодом вчені дослідили можливість наявності цих молекул у людей. Як виявилося, накопичення BMP також було у м’язових біоптатах літніх людей. Учені провели біопсії до та після фізичного навантаження, яке включало одну годину вправ на день, і засвідчили зниження рівня BMP в активних учасників.
Бісмоноацилгліцерофосфат є негативно зарядженим гліцерофосфоліпідом, що впливає на розпад глікосфінголіпідів і транспортування холестерину. Багато типів клітин мають низьку кількість BMP, яка становить менше 1 % від загального вмісту клітинних фосфоліпідів, однак вміст цих молекул вищий в альвеолярних макрофагах (18 % від загальної кількості фосфоліпідів). Підвищені рівні BMP також були виявлені при багатьох лізосомальних хворобах накопичення. Здобуті результати – важливий крок для розуміння процесу старіння, але вони, безумовно, не є остаточною відповіддю. Учені планують провести подальші дослідження, аби краще зрозуміти, як BMP сприяють старінню, які наслідки накопичення молекул, і як ще можна вплинути на рівні цих ліпідів.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s43587-024-00595-2
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
29.04.2024
Онкологія та гематологія
Терапія та сімейна медицина
Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....
Дослідження, проведене в Гетеборзькому університеті у Швеції, показало, що у 7 із 10 пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК) симптоми значно зменшилися після корекції дієти, порівнюючи з тими, які застосовували ліки. Робота опублікована в журналі The Lancet Gastroenterology & Hepatology. У дослідженні порівнювали три методи лікування: два дієтичні та один, що ґрунтується на застосуванні ліків. Учасниками були дорослі пацієнти з важкими або помірними симптомами СПК....