Унаслідок пандемії коронавірусного захворювання 2019 (coronavirus disease 2019, COVID‑19) станом на травень 2022 року було інфіковано більш як 300 млн світової популяції, що призвело до смерті понад 6 млн пацієнтів, і ці показники з часом зростають. Природний перебіг COVID‑19 і його віддалені (у тому числі несприятливі) наслідки для здоров’я та вплив на пов’язану зі здоров’ям якість життя (ЯЖ) до кінця не вивчені. Тривале спостереження за пацієнтами, інфікованими SARS-CoV‑2, має надважливе значення. З’являється все більше доказів і досліджень, які допомагають зрозуміти причини, механізми та ризики наслідків затяжного COVID‑19....

11 липня 2023 року набрав чинності комплексний антитютюновий Закон від 16.12.2021 р. № 1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров›я населення від шкідливого впливу тютюну». З цієї нагоди громадська організація «Життя» провела брифінг і перформанс із метою ознайомити суспільство зі змінами в законодавстві та посилити їх виконання. ...

Гострий біль виникає у госпіталізованих та амбулаторних пацієнтів на певному етапі клінічного перебігу захворювання, завжди супроводжує хірургічні втручання та маніпуляції. Біль запускає складний нейрогормональний каскад, який є токсичним для майже кожної системи органів. Клінічні й соціально-економічні наслідки неконтрольованого болю зумовлені більшою тривалістю перебування в стаціонарі, більшою кількістю повторних госпіталізацій, візитів до лікарів і підвищеним ризиком розвитку стійкого хронічного болю після виписки та використання опіоїдів. Отже, лікування гострого болю має бути пріоритетом клініциста та закладу охорони здоров’я [1]....

Уже понад 15 місяців триває жорстока та виснажлива війна за Україну, за її майбутнє. За цей час наша країна зазнала колосальних людських втрат і значних фінансових збитків. Завдяки західним партнерам наші збройні сили отримують високоточне озброєння та впевнено продовжують нищити ворога. Втім, економічна ситуація в країні продовжує залишатися вкрай напруженою. Чимало наших громадян змушені були залишити свої домівки та переїхати до безпечніших куточків України, багато хто втратив роботу й опинився в скрутному фінансовому становищі. На тлі постійних ракетних обстрілів і тривалого стресу стан здоров’я багатьох людей суттєво погіршився, значно зросла частота серцево-судинних ускладнень та нервово-психічних розладів. Велика кількість осіб потребує психологічної підтримки, кваліфікованої медичної допомоги та забезпечення якісними лікарськими засобами. ...

Антигістамінні препарати (АГП) широко застосовують у клінічній практиці в усьому світі, але сучасні публікації фіксують нашу увагу на тому, що АГП можуть бути небезпечними, адже вони стали причиною як випадкових, так і навмисних смертей. ...

Місцеві антимікробні засоби – ​невід’ємна складова профілактики і лікування різноманітних інфекцій, їх використовують для догляду та обробки слизових та ран, що значно прискорює процес загоєння [1]. Антисептики виявляють широкий спектр дії проти бактерій, актинобактерій, грибків і вірусів, тому є хорошим вибором для лікування інфекційних процесів слизових і шкіри [2]. Висока ефективність антисептичних засобів проти планктонних і стійких бактеріальних спільнот сприяє загоєнню ран, якому часто перешкоджає утворення біоплівок – ​бактеріальних спільнот, стійких до дії антибіотиків [3]. Однак використання антисептиків також пов’язане з вагомими проблемами, такими як переносимість, інактивація органічними речовинами і стрімко зростаюча стійкість мікроорганізмів до антисептиків [1]. ...

Сезонний алергічний риніт (САР) – це хронічне запальне захворювання, на яке в США страждають приблизно 9,2 млн дорослих і 5,2 млн дітей, створюючи значущий економічний тягар для країни. У 2016 р. загальні щорічні витрати на САР оцінювали в 24,8 млрд доларів США. Ці витрати переважно пов’язані з ліками, що відпускаються за рецептом, на них припадає понад 50% зазначеної суми. Метою наведеного огляду є оцінка фармакологічних властивостей, ефективності та безпеки фіксованої комбінації олопатадину-мометазону в лікуванні САР. ...

Як відомо, у психіатричній клінічній практиці широко використовують антипсихотичні препарати (АП), серед побічних ефектів яких зустрічається гіперпролактинемія (ГПРЛ). ГПРЛ – ​це стійке підвищення рівня пролактину в сироватці крові. У разі застосування АП необхідно інформувати пацієнтів про наслідки, пов’язані з ГПРЛ, та спільно приймати рішення щодо найкращої стратегії для її розпізнавання, а також підтримки ефективності, збереження безпеки й прихильності до лікування. ...

Причиною порушення когнітивних функцій можуть бути як нейродегенеративні процеси, так і ураження судин. Своєю чергою, деменція чинить негативний вплив на рухливість і фізичну форму, що потенційно може призводити до розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та/або цукрового діабету (ЦД). Пропонуємо до вашої уваги огляд статті V. Dhikav et al. «Cardiovascular comorbidities and cognitive impairment» видання OBM Geriatrics (2022; 6 (4): 215), присвяченої обговоренню потенційної ролі коморбідних серцево-судинних захворювань (ССЗ) у розвитку когнітивних порушень та взаємовпливу цих патологічних процесів. ...

Інсульт є основною причиною смерті та тривалої втрати працездатності в усьому світі. Цукровий діабет (ЦД) пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних (СС) ускладнень, зокрема інсульту. Пацієнти із ЦД мають у 1,5‑2 рази вищий ризик інсульту, що зростає пропорційно тривалості цієї ендокринної патології. Своєю чергою, належне лікування ЦД та інших судинних чинників ризику може сприяти зменшенню тяжкості наслідків інсульту та знижувати ризик повторного гострого порушення мозкового кровообігу. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті O. Mosenzon et al. «Diabetes and stroke: what are the connections?» видання J Stroke (2023 Jan; 25 (1): 26‑38), присвяченої аналізу цієї проблеми. ...

У грудні 2022 року Американська діабетична асоціація (ADA) опублікувала оновлені «Стандарти надання медичної допомоги при цукровому діабеті 2023 р.». У них було враховано результати найсучасніших наукових і клінічних досліджень. До Стандартів увійшли важливі практичні рекомендації з менеджменту діабету і предіабету, у тому числі щодо: діагностики цукрового діабету (ЦД) 1 типу, ЦД 2 типу та гестаційного діабету в молоді та дорослих; стратегії профілактики або відстрочки ЦД 2 типу; терапевтичних підходів, які можуть зменшити кількість ускладнень, знизити серцево-судинні (СС) та ниркові ризики та поліпшити якість життя пацієнтів. Ще одне ключове оновлення стосується місця агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (арГПП‑1) в терапії ЦД, які наразі рекомендовано як першу ін’єкційну терапію для пацієнтів із ЦД 2 типу. ...