Glis2 – новий ген полікістозу нирок
У доклінічних моделях було виявлено, що невідомий ген, Glis2, є мішенню полікістозу нирок (ПН), спадкового розладу, який призводить до утворення заповнених рідиною кіст. Ці рідинні структури поступово заміщують функціональну тканину нирок, знижуючи їх функцію аж до термінальної ниркової недостатності. Незважаючи на те, що генетична основа захворювання добре встановлена, як генетичні зміни спричиняють утворення кіст – до кінця не зрозуміло. Дослідження Єльської школи медицини виявило, що ген Glis2 є компонентом сигналізації ПН і також може бути новою мішенню для лікування захворювання. До цього часу Glis2 не був включений до жодного з відомих шляхів, які вивчали з метою визначення етіології захворювання.
Приблизно десять років тому лабораторія Стефана Сомло, нефролога і генетика Єльської школи, досліджувала роль війок – дрібних виступів мембрани, які клітини використовують для сприйняття зовнішніх сигналів, – у виникненні ПН. Учені виявили, що існує певний процес, який залежить від наявності неушкоджених війок і відсутності в них специфічних білків поліцистинів та стимулює ріст кісти. Дослідники використали секвенування РНК, щоб ідентифікувати зміни експресії генів, які специфічно присутні в нокаутах поліцистину з інтактними війками. Наукова група зосередилася на змінах у 73 генах і, зрештою, вибрала Glis2 найкращим кандидатом для подальшої перевірки.
Під час експериментів також обробляли моделі антисмисловим олігонуклеотидом (ASO), спрямованим проти Glis2, який, як виявили, пригнічує ріст кіст. Загалом, учені пройшли шлях від відкриття та генетичної перевірки в системах клітинних культур і в доклінічних моделях до використання терапевтичного засобу для подальшого підтвердження концепції, тому виконану роботу можна вважати досить повним доклінічним дослідженням. Наступним кроком є глибше вивчення того, як працює Glis2, включаючи те, як поліцистин призводить до активації Glis2 та як відбувається його регуляція, і, що найважливіше, чи можна здобуті знання застосувати для людей.
Джерело: https://www.nature.com/articles/s41467-024-48025-6
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Діагностика
19.06.2024
Діагностика
Онкологія та гематологія
Аналіз спинномозкової рідини пришвидшує діагностику пухлин головного мозку
Тест, який шукає генетичні ознаки новоутворень мозку у зразках спинномозкової рідини, може скоротити час для діагностики та усунути потребу в інвазивній біопсії для пацієнтів. Експерти некомерційної установи Mass General Brigham в місті Сомервіль (штат Массачусетс, США) працювали над створенням швидкого тесту, який може виявити ключові мутації, пов’язані з пухлинами мозку. Команда дослідників оцінила методику, відому як TetRS (цілеспрямоване швидке секвенування), серед 70 пацієнтів, госпіталізованих до Массачусетської загальної лікарні з ураженнями центральної нервової системи невідомого походження. Тест виявив мутації у зразках від 42 % пацієнтів із різними пухлинами: первинної та вторинної лімфом ЦНС, гліобластом і гліом....
Нове дослідження під керівництвом Університету Південної Каліфорнії підкреслює, що транспозони, які здатні переміщатися в різні частини геному, пов’язані з віковими захворюваннями. Ці ділянки, які ще називають «генами, що стрибають», становлять приблизно 45 % ДНК людини, і їхня активність значною мірою пригнічена в молодших і більш здорових клітинах. Проте з віком ці гени проявляються більше і стають мобільнішими, що корелює з різними віковими дисфункціями. Головне питання вчених полягало в тому, чи є підвищена активність транспозонів лише побічним продуктом старіння, або вони, навпаки, є причиною вікових змін....
Дослідження, представлене на 61-му конгресі ERA і опубліковане в New England Journal of Medicine, виявило значний прорив у діагностиці та моніторингу захворювань нирок, пов’язаних із нефротичним синдромом. Використовуючи гібридну техніку, учені ідентифікували аутоантитіла проти нефрину – потенційно нового надійного біомаркера для відстеження прогресування захворювання, що відкриває нові шляхи для розроблення персоналізованих підходів до лікування. ...